Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 11.04.2026
1. Україна завдала удару по нафтових об’єктах «Лукойлу» в Каспійському морі.
— У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України атакували дві російські бурові платформи на шельфі Каспійського моря. Про це повідомили Генеральний штаб ЗСУ та Сили спеціальних операцій. Операція відбулася в межах стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу рф.
— Під удар потрапили льодостійкі стаціонарні платформи ЛСП-2 на родовищі імені Валерія Грайфера та ЛСП-1 на родовищі імені Юрія Корчагіна.
— За даними ССО, обидві платформи належать російській компанії «Лукойл». Вони розташовані в північній частині Каспійського моря, приблизно за 1000 км від лінії фронту, і відіграють важливу роль у забезпеченні російських військ паливно-мастильними матеріалами.
— Ураження таких об’єктів свідчить про розширення географії українських ударів по критичній енергетичній інфраструктурі рф та підрив ресурсної бази її армії.
2. російський лісопромисловий комплекс на межі масових банкрутств — галузь просить допомоги з бюджету.
— росію може накрити хвиля банкрутств у лісопромисловому комплексі (ЛПК) на тлі різкого погіршення фінансових показників і зростання витрат після переорієнтації експорту на азійські ринки через санкції.
— Навіть великі компанії «вичерпали запас міцності» та працюють у збиток, накопичуючи борги перед бюджетом і контрагентами.
— Сукупні збитки галузі за останні три роки перевищили 15 млрд рублів.
— у 2025 році збиток сектору склав 2,2 млрд рублів (проти прибутку 3,2 млрд у 2024 році)
— частка збиткових підприємств зросла до 45%. Представники бізнесу оцінюють стан галузі як критичний.
— Ключовими причинами кризи називають втрату традиційних європейських ринків, логістичні проблеми та зростання витрат на тлі спроб переорієнтації на Схід. Це ще один приклад системного тиску санкцій на сировинні галузі російської економіки.
3. У російської залізниці різко зросла кількість несправних вантажних вагонів.
— Кількість несправних або несвоєчасно відремонтованих вантажних вагонів на мережі РЖД станом на кінець лютого 2026 року досягла 158 тис. одиниць, що становить близько 11% усього парку.
— Для порівняння, ще в середині 2025 року таких вагонів було близько 86 тис., тобто їх кількість фактично подвоїлася. Наразі близько 80% усіх вагонів, які тривалий час не використовуються, припадає саме на несправний парк.
— Однією з ключових причин ситуації стало різке падіння ставок оренди вагонів у 2025 році — приблизно на 70%. У відповідь оператори масово скоротили витрати на технічне обслуговування та ремонт, що призвело до накопичення критичного обсягу несправного рухомого складу.
— Вже у квітні–травні на мережі можуть виникнути локальні дефіцити справних вагонів, насамперед у сегментах піввагонів і цистерн для перевезення нафтопродуктів у ключових точках навантаження.
— Подальший розвиток ситуації може спричинити ланцюгову реакцію: зростання ставок оренди, перевантаження ремонтної інфраструктури та дефіцит виробничих потужностей. Додатковим негативним фактором стане очікуване скорочення виробництва нових вагонів у 2026 році приблизно на 30%.
— У підсумку спроба операторів зберегти прибутковість за рахунок економії на обслуговуванні створює ризики системної дестабілізації залізничної логістики рф.
4. рф збільшила експорт нафти із західних портів попри атаки дронів.
— росія наростила відвантаження нафти із ключових західних портів на початку квітня, незважаючи на нещодавні атаки безпілотників по інфраструктурі.
— У перший тиждень квітня сумарні поставки з балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, а також чорноморського Новоросійська становили близько 2 млн барелів на добу. Для порівняння, середній показник у березні складав приблизно 1,9 млн барелів на добу.
— Найбільше навантаження припало на порт Приморськ, який наприкінці березня зазнав атаки безпілотників, однак доволі швидко відновив роботу.
— Порт Новоросійськ також частково відновив відвантаження нафти й нафтопродуктів із термінала «Шесхаріс» після чотириденної паузи, спричиненої ударами дронів.
— Попри точкові перебої, росії поки вдається підтримувати високі обсяги експорту, що свідчить про адаптацію логістики до регулярних атак.
— Водночас такі інциденти підвищують ризики для стабільності постачань і можуть призвести до додаткових витрат та ускладнення експортних операцій у майбутньому.
5. кремль готується до можливого програшу Орбана на виборах в Угорщині.
— Напередодні парламентських виборів в Угорщини 12 квітня позиції чинного прем’єра Віктора Орбана продовжують слабшати, попри політичну підтримку з боку москви та окремих союзників у США.
— За даними опитувань, перевага поступово переходить до опозиційного політика Петера Мадяра. Додатково це підтверджують і ринки прогнозів: шанси Орбана зберегти посаду приблизно у 29%, тоді як ймовірність перемоги Мадяра становить близько 71%.
— Серед причин ослаблення позицій угорського прем’єра називають нові витоки інформації про тісні контакти Будапешта з кремлем. Додатковим фактором стали повідомлення про потенційні інциденти, пов’язані з енергетичною інфраструктурою, що посилило політичну напругу в країні.
— Ситуація в Угорщині демонструє зростаючі ризики для проросійських політичних сил у Європі на фоні війни рф проти України та загального посилення антиросійських настроїв у регіоні.
6. Азійські країни тиснуть на США з вимогою продовжити послаблення санкцій проти російської нафти.
— Кілька азійських держав закликають США продовжити дію тимчасових послаблень санкцій, які дозволяють купувати російську нафту. Йдеться про 30-денний виняток, термін якого спливає 11 квітня.
— Серед країн, що виступають за продовження, — Індія та Філіппіни. Вони наполягають на пролонгації дозволів для нафти, яка вже завантажується на танкери, щоб уникнути перебоїв із постачанням.
— Ситуація створює напруження між союзниками США. Європейські країни виступають за жорстке обмеження доходів росії від енергоресурсів, тоді як держави Азії намагаються компенсувати дефіцит енергії на тлі глобальної нестабільності та зростання цін.
— Додатковим фактором є наслідки конфлікту на Близькому Сході, який суттєво розхитав енергетичні ринки. Від початку військових дій ціни на нафту залишаються більш ніж на 30% вищими за докризовий рівень.
— У США не дають публічних коментарів щодо подальшої долі винятків. Водночас у Конгресі та серед європейських союзників звучить критика, що такі послаблення фактично дозволяють росії зберігати доходи від експорту енергоресурсів.
— Очікується, що рішення Вашингтона стане важливим фактором для глобального нафтового ринку, який залишається вразливим через обмежені поставки та геополітичні ризики.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 10.04.2026
1. У російській економіці зафіксовано скорочення грошових потоків.
— Центральний банк повідомив про помітне падіння обсягів платежів, що проходять через його платіжну систему, що свідчить про загальне уповільнення економічної активності.
— У першому кварталі 2026 року обсяг вхідних платежів був у середньому на 5% нижчим, ніж у четвертому кварталі 2025 року. Подібне глибоке падіння раніше спостерігалося лише в липні минулого року та під час пандемії.
— У річному вимірі ситуація виглядає ще гірше. Порівняно з першим кварталом 2025 року обсяг вхідних платежів скоротився на 11,4%, а з урахуванням накопиченої інфляції реальне падіння оцінюється приблизно у 17%. Найбільше скорочення зафіксовано в галузях, пов’язаних із зовнішнім попитом.
— Однак слабкість економіки не обмежується лише сировинним сектором. Навіть без урахування видобутку та нафтопереробки надходження платежів у березні знизилися на 2,8%, а за квартал — на 1%.
2. У системі пенсійного забезпечення росії сформувався найбільший дефіцит за всю історію.
— Фонд пенсійного і соціального страхування, який виплачує пенсії приблизно 40 мільйонам громадян, завершив 2025 рік із масштабною фінансовою «дірою».
— За підсумками року витрати фонду перевищили доходи на 1,239 трлн рублів. Це у 3,4 раза більше, ніж роком раніше, коли дефіцит становив 369 млрд рублів, і більш ніж удвічі перевищує попередні рекордні показники — 543,7 млрд рублів у 2015 році та 593 млрд у 2023 році.
— Власні доходи фонду, які формуються з обов’язкових страхових внесків роботодавців із зарплат працівників, зросли на 12,7% і досягли 12,412 трлн рублів.
— Однак навіть це зростання дозволило покрити лише близько 70% загальних витрат, що становили 17,596 трлн рублів і включають виплату пенсій, соціальних допомог та адміністративні витрати системи.
— Основну частину нестачі мав компенсувати федеральний бюджет. Проте через падіння доходів від нафти і газу обсяг бюджетного трансферту був різко скорочений — приблизно на 40%, із 5,479 трлн до 3,186 трлн рублів. У результаті фонд був змушений покривати дефіцит за рахунок власних резервів.
— На початок року на рахунках залишалося 1,936 трлн рублів, і протягом року було використано близько 1,218 трлн, тобто майже дві третини накопичених коштів. Такий масштабний дефіцит демонструє зростаючі фінансові проблеми російської пенсійної системи.
3. У росії зростає попит на готівку на тлі регулярних відключень мобільного інтернету.
— За даними Центробанку, лише за лютий і березень обсяг готівкових грошей в обігу зріс приблизно на 0,5 трлн рублів — на 0,2 трлн у лютому та ще 0,3 трлн у березні.
— Регулятор прямо пов’язує цю тенденцію з перебоями доступу до мобільного інтернету, через які населення та бізнес змушені формувати запас готівки для здійснення поточних платежів.
— Фактично це означає часткове повернення економіки до розрахунків готівкою. Коли мобільний інтернет і платіжні сервіси працюють нестабільно, безготівкові платежі стають ризикованими, а підприємства і споживачі починають страхуватися, накопичуючи паперові гроші.
— У березні основним фактором скорочення банківської ліквідності стало саме зростання готівки в обігу. Це свідчить про поступове послаблення довіри до стабільності цифрової платіжної інфраструктури.
— Для банківської системи така тенденція означає додатковий тиск на ліквідність і повернення до менш ефективної грошової моделі, коли значна частина розрахунків знову здійснюється поза банківськими каналами.
4. Європейський Союз наростив імпорт російського ЗПГ на тлі енергетичної нестабільності через кризу на Близькому Сході.
— У першому кварталі 2026 року імпорт із проєкту «Ямал ЗПГ» зріс на 17% — до 5 млн тонн. При цьому на країни ЄС припало 97% усіх поставок із цього проєкту (69 із 71 партії). За оцінками, європейські покупці витратили на цей газ близько €2,88 млрд.
— Попит пояснюється різким зростанням цін на газ через перебої з постачанням із Близького Сходу. Однак навіть у цих умовах Брюссель не відмовляється від стратегічного курсу: повна заборона на імпорт російського ЗПГ має набути чинності з січня 2027 року, а обмеження на короткострокові контракти вже діють.
— Попри тимчасове збільшення доходів від «Ямал ЗПГ», ситуація має негативні наслідки для росії в середньостроковій перспективі. ЄС фактично використовує російський газ як тимчасове рішення в умовах кризи, паралельно готуючись повністю відмовитися від нього.
— Це означає, що нинішнє зростання експорту є ситуативним і не гарантує стабільного ринку збуту. Крім того, концентрація поставок майже виключно на європейському напрямку робить проєкт вразливим: після запровадження заборони росія може втратити ключового покупця і буде змушена шукати нові ринки, ймовірно — з додатковими знижками та через складні логістичні схеми.
5. Один із останніх великих європейських банків, що продовжував працювати в росії після початку повномасштабної війни проти України, вирішив повністю згорнути свій бізнес в країні.
— Італійська банківська група UniCredit відмовилася від продажу російського дочірнього банку та обрала сценарій поступової ліквідації активів.
— Причиною стала жорстка політика російської влади щодо виходу іноземних компаній. Через обов’язкові дисконти та додаткові платежі при продажі активів іноземний власник міг би отримати лише близько 10% від капіталу банку, що робить угоду економічно невигідною. У таких умовах ліквідація бізнесу виявилася для групи менш збитковим варіантом.
— За наявною інформацією, банк уже почав масштабне згортання діяльності. Проводиться розпродаж доступних активів, скорочується мережа відділень, регіональний роздрібний бізнес фактично згорнуто, а корпоративний сегмент поступово закривається. Паралельно відбувається скорочення персоналу.
— Рішення про вихід також пов’язане з тиском у Європі. Італійський суд зобов’язав групу залишити російський ринок протягом дев’яти місяців. Керівництво банку раніше визнавало, що намагається максимально дотримуватися міжнародних санкцій і скоротити присутність у росії, не допустивши повної втрати вартості місцевого підрозділу.
— До початку згортання діяльності російський підрозділ оцінювався приблизно у 3,8 млрд євро. Однак через обмеження на продаж іноземних активів і необхідність погодження угод із російською владою більшість західних компаній фактично позбавлені можливості вийти з ринку без значних фінансових втрат.
— Це ще раз демонструє, що інвестиційне середовище в росії для іноземного бізнесу дедалі більше перетворюється на пастку, з якої складно вийти без масштабних збитків.
6. Європейська комісія планує вимагати від Угорщини пояснень через можливу передачу конфіденційної інформації ЄС російській стороні.
— Скандал спалахнув після публікації записів телефонних розмов угорських урядовців, які, за оцінками європейських чиновників, можуть свідчити про координацію дій Будапешта з москвою.
— У Брюсселі вважають, що подібні контакти становлять потенційну загрозу безпеці Євросоюзу та його громадян і можуть суперечити інтересам ЄС. Представники Єврокомісії наголошують, що угорський уряд повинен надати термінові пояснення щодо можливого витоку чутливої інформації. Питання планують підняти на рівні лідерів держав Євросоюзу.
— У центрі уваги опинилися дії керівництва угорського уряду та дипломатичного відомства. Європейські інституції розглядають ситуацію як серйозний інцидент, який може вплинути на довіру між країнами-членами ЄС і поставити під сумнів надійність Будапешта в питаннях безпеки.
— Скандал розгортається напередодні парламентських виборів в Угорщині. За результатами опитувань, правляча партія Орбана може втратити лідерство, поступившись опозиційній силі, що додатково загострює політичну ситуацію в країні.
— Підозри у співпраці з кремлем можуть ще більше посилити тиск на уряд і поглибити напруження у відносинах Будапешта з партнерами по Євросоюзу.
7. Сербія може втратити до 1,5 млрд євро фінансування від ЄС.
— Сербії загрожує втрата до 1,5 млрд євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Європейська комісія розглядає можливість припинення виплат через відхід Белграда від демократичних принципів, а також через збереження тісних зв’язків із росією.
— Попри те, що Сербія не є членом ЄС, країна веде переговори про вступ із 2014 року та має право на отримання фінансової підтримки і грантів, спрямованих на проведення правових і інституційних реформ.
— Єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила, що в Брюсселі зростає занепокоєння ситуацією в країні. Зокрема, йдеться про законодавчі ініціативи, які підривають незалежність судової системи, тиск на протестувальників та втручання в діяльність незалежних медіа.
— За її словами, Єврокомісія наразі оцінює, чи продовжує Сербія відповідати умовам для отримання фінансування в межах програм ЄС. Кос також наголосила, що від країни-кандидата очікують більшої узгодженості із зовнішньою політикою Євросоюзу, що фактично вказує на необхідність дистанціювання від москви, хоча росія прямо не згадувалася.
8. Індія продовжує активно скуповувати російську нафту, попри санкційний тиск і дипломатичні спроби США скоротити такі поставки.
— У березні імпорт різко зріс: індійські нафтопереробні компанії придбали близько 60 млн барелів російської нафти, що майже вдвічі більше, ніж у лютому. Середньодобові поставки досягли приблизно 1,98 млн барелів на добу — це найвищий показник із середини 2023 року. Значна частина цих обсягів була закуплена з танкерів, які тривалий час перебували в морі й використовувалися як плавучі сховища.
— За березень індійські компанії фактично розвантажили близько третини таких запасів, що накопичилися на танкерному флоті, який обслуговує російський експорт. У січні та лютому середньодобовий імпорт становив трохи більше 1 млн барелів, і багато учасників ринку очікували подальшого скорочення закупівель. Зокрема, прогнозувалося, що одним із небагатьох стабільних покупців російської нафти залишиться нафтопереробний завод Nayara Energy потужністю близько 400 тис. барелів на добу, який контролюється Rosneft і вже потрапив під санкції ЄС.
— Втім, керівники індійських нафтопереробних компаній очікують, що США можуть продовжити тимчасові послаблення санкцій, які дозволяють проводити такі операції.
— Навіть якщо цього не станеться, скорочення закупівель виглядає малоймовірним через обмежену кількість альтернативних постачальників і привабливі знижки на російську нафту.
— Разом із тим різке зростання березневих закупівель частково пояснюється технічними факторами — розпродажем накопичених на морі запасів. Це свідчить про те, що значна частина російської нафти тривалий час не знаходила покупців і змушено зберігалася на танкерах, що підвищує витрати експортерів і ускладнює стабільність поставок.
— Така модель торгівлі дедалі більше залежить від разових великих угод і нестійких логістичних схем, що робить експорт російської нафти вразливішим до санкційного та фінансового тиску.
