Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 10.01.2026
1. російські нафтові компанії у грудні були змушені суттєво скоротити видобуток через проблеми зі збутом нафти на ключові ринки — Індію та Китай.
— Причиною стали нові санкційні обмеження США, які ускладнили експорт російської сировини. За даними агентства, у грудні видобуток нафти в рф зменшився більш ніж на 100 тис. барелів на добу — до 9,326 млн барелів/день. Це найглибше падіння з середини 2024 року. При цьому офіційна статистика видобутку в росії залишається засекреченою з 2022 року.
— Показово, що скорочення відбулося попри те, що в межах угоди ОПЕК+ росія вже мала можливість нарощувати видобуток. Натомість фактичні обсяги виявилися приблизно на 250 тис. барелів на добу нижчими за квоту, що свідчить не про добровільне стримування, а про кризу зі збутом.
— Продати нафту стає дедалі складніше: хоча танкери й далі вивозять із російських портів близько 4 млн барелів на добу, значна частина вантажів застрягає в морі в очікуванні покупців.
— Із кінця листопада обсяг нереалізованої російської нафти зріс приблизно на 30 млн барелів. Додатковим фактором тиску на галузь стали удари України по родовищах «Лукойлу» в Каспійському морі.
2. Паралельний імпорт у росії обвалився майже вдвічі: санкційні «обхідні шляхи» закриваються.
— росія стрімко втрачає останні канали постачання західних товарів. Обсяги так званого «паралельного імпорту», запровадженого після початку повномасштабної війни для обходу санкцій, у 2025 році скоротилися майже вдвічі.
— За січень—листопад 2025 року до росії без дозволу правовласників було ввезено товарів на $20,9 млрд, що на 45% менше, ніж за аналогічний період 2024 року ($37,9 млрд). Середньомісячні обсяги впали з $4 млрд до $2 млрд.
— У російському уряді фактично визнають провал механізму: раніше анонсований прогноз у $25 млрд імпорту на 2025 рік названо нереалістичним.
— За даними митниці рф, зниження має стійкий характер. Влада також скорочує перелік товарів, дозволених до паралельного імпорту: вже виключено косметику та парфумерію з «недружніх» країн, готуються обмеження щодо одягу й техніки.
— Це означає, що російський ринок дедалі більше ізолюється, а доступ до західної продукції — скорочується.
3. Експорт російських нафтопродуктів зріс у грудні, але залишається нижчим за довоєнні рівні.
— У грудні 2025 року морський експорт російських нафтопродуктів зріс до близько 2,15 млн барелів на добу, що на 11% більше, ніж у листопаді, і є найвищим показником із серпня. Зростання забезпечили переважно поставки дизельного палива, які підскочили одразу на 36% і досягли шестимісячного максимуму.
— Основні потоки йшли з балтійських портів, зокрема з Приморська, у напрямку Туреччини, Північної Африки та Бразилії. Водночас навіть це тимчасове пожвавлення не компенсує системні проблеми російської енергетики.
— У річному вимірі експорт нафтопродуктів залишається на 7% нижчим, ніж торік, через санкції, удари українських безпілотників по НПЗ та зростаючі логістичні ризики.
— Поставки мазуту скоротилися на 15%, авіаційного палива — на 20%, а експорт нафти та бензину залишився мізерним. Частина вантажів, зокрема на венесуельському напрямку, стикається з додатковим тиском через дії ВМС США, що ще більше ускладнює збут російського палива.
— Навіть зростання дизельного експорту не змінює загальної тенденції: російський нафтовий сектор поступово втрачає ринки та стабільність, а доходи кремля від енергоресурсів залишаються під постійним ударом санкцій і війни.
4. росія опустилася на четверте місце серед постачальників газу до ЄС у 2025 році.
— У 2025 році росія стала лише четвертим за обсягами постачальником газу до Євросоюзу, свідчать дані аналітичного центру Bruegel.
— Лідерами експорту газу до ЄС залишаються Норвегія (97,1 млрд куб. м), США (82,9 млрд куб. м) та Алжир (38,6 млрд куб. м). російські компанії поставили близько 38 млрд куб. м, поступившись одразу трьом конкурентам.
— Загальний імпорт газу країнами ЄС минулого року зріс на 5,3% — до 313,6 млрд куб. м, але частка росії в цих поставках продовжує скорочуватися.
5. США переслідують ще чотири танкери під російським прапором в Атлантиці.
— росія знову намагається використати свій прапор як «щит» для тіньового нафтового флоту, але ця тактика дедалі гірше працює. Військово-морські сили США розпочали переслідування чотирьох нафтових танкерів під прапором рф, які на початку тижня залишили води Венесуели та намагаються прорватися через Атлантику в напрямку Африки та Європи.
— Ці судна входять до групи з 16 танкерів, які здійснили скоординовану спробу обійти морську блокаду Венесуели, одночасно вийшовши з її портів у різних напрямках.
— Танкер Veronica, що йшов без вантажу, цього тижня змінив назву на Galileo та терміново перереєструвався під російським прапором, намагаючись уникнути затримання ВМС США.
— Аналогічно вчинили ще три судна, які перевозили венесуельську нафту і вже перебувають під американськими санкціями за транспортування російської та іранської сировини.
— За даними NYT, вони були поспіхом внесені до реєстрів у Сочі та Таганрозі.
— Втім, російський прапор дедалі менше гарантує безпеку: раніше цього тижня судно, яке намагалося сховатися в Мурманську, було взято на абордаж американськими військовими, попри спроби прикритися юрисдикцією рф.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій запроваджених 11.01.2026
1. росія стала світовим лідером за масштабами відключень інтернету у 2025 році.
— За підсумками 2025 року в росії зафіксовано понад 37 тисяч годин інтернет-блекаутів, що є найвищим показником у світі.
— Економічні втрати від відключень оцінюються щонайменше у $11,9 млрд, однак реальний збиток може бути значно більшим через зриви контрактів малого та середнього бізнесу, падіння довіри до онлайн-платежів, відтік ІТ-фахівців і зростання готівкового обігу.
— Масові відключення фактично підривають мультиплікатор цифрової економіки, який зазвичай забезпечує приріст ВВП на 1,3–1,6 рубля на кожен інвестований рубль. Інтернет у цій логіці виступає як елемент довіри між державою та економікою, і його системне обмеження означає односторонній розрив цього «договору».
— Ключова проблема полягає не лише у фінансових втратах, а у нормалізації відключень: бізнес адаптується до відсутності зростання, громадяни — до обмеженого доступу до сервісів, держава — до втрати зворотного зв’язку. Кожна година без інтернету означає не лише поточні збитки, а й втрачені можливості розвитку.
— За масштабами втрат росія випередила Венесуелу та М’янму, які посіли друге і третє місця. Різниця пояснюється не якістю управління, а значно більшим і складнішим масштабом російської економіки, руйнування якої відбувається свідомо. Формальна адаптація до таких умов дедалі більше нагадує структурну деградацію.
2. У 2026 році російська цивільна авіація ризикує зіткнутися з новим етапом деградації.
— За оцінками, до кінця року до 10% літаків, які нині експлуатуються в рф, можуть бути виведені з експлуатації та «поставлені на бетон». Основні причини — санкційний тиск і різке зростання витрат.
— Авіакомпаніям дедалі складніше обслуговувати повітряні судна без доступу до оригінальних запчастин і сервісів, дорожчають аеропортові послуги та авіакеросин. Паралельно очікується падіння платоспроможного попиту на авіаперевезення всередині країни.
— У спробі втримати пасажиропотік перевізники можуть піти на зниження тарифів, що ще більше вдарить по їхній рентабельності.
— У підсумку галузь опиняється в замкненому колі: старіння флоту, зростання витрат і скорочення доходів поступово підточують авіасектор, який і без того виживає в режимі «ручного управління».
3. росія продовжує шукати шляхи обходу санкцій — але ці спроби дедалі частіше натрапляють на міжнародний спротив.
— російська влада та бізнес все ще намагаються обходити західні санкції, зокрема у торгівлі енергоресурсами та логістиці, але міжнародна протидія цим схемам посилюється, а деякі з них вже потрапили під прямі дії США та їхніх союзників.
За останні місяці фіксується кілька ключових тенденцій:
— США затримали російський нафтовий танкер, який намагався уникнути санкційного контролю, змінюючи назву і реєстрацію під російським прапором. Це свідчить, що москва використовує «тіньовий флот» для транспортування санкціонованої нафти, але такі схеми вже не гарантують безперешкодної доставки.
— Зростає кількість кораблів, що перереєстровуються під російським прапором, щоб уникнути перевірок і обмежень — тенденція, яка свідчить про спроби обійти санкційні списки.
— Індія залишається одним із найбільших імпортерів російської нафти з початку повномасштабної війни — приблизно на €144 млрд. Цей попит підтримує експорт москви, але також піддається дедалі сильнішому зовнішньому тиску щодо зниження закупівель.
— Такі тенденції показують, що хоча рф і продовжує шукати механізми обхідних маршрутів, міжнародна спільнота дедалі активніше розкриває і блокує ці схеми, що посилює тиск на російську економіку та ускладнює довгострокове використання санкціонованих каналів постачання.
4. США витісняють росію з ринку розріджувачів для венесуельської нафти.
— Американська компанія Vitol вперше після паузи відновлює постачання лігроїну до Венесуели в межах нового механізму поставок, оголошеного адміністрацією Дональда Трампа.
— Лігроїн використовується для розріджування важкої венесуельської нафти з метою її транспортування та переробки. Після скасування американських ліцензій цю нішу частково зайняла росія, однак тепер США повертають контроль над поставками.
— Vitol зафрахтувала танкер Hellespont Protector для завантаження близько 460 тис. барелів лігроїну в Х’юстоні з доставкою до Венесуели вже наступного тижня.
— Закупівлею розріджувачів також займаються трейдери та компанія Chevron, що підтримують відновлення нафтовидобутку в країні. Припинення російських поставок створює ризик дефіциту розріджувачів. У такому разі США змушені оперативно закривати цей розрив, аби уникнути зупинки венесуельського видобутку.
— росія втрачає ще один енергетичний сегмент, який тимчасово зайняла після виходу західних постачальників.
5. Сербська NIS готується до постачання нафти через Адріатичний нафтопровід, паралельно обговорюється вихід «Газпром нафти» з компанії.
— 9 січня компанія NIS повідомила про підписання контракту з оператором JANAF щодо транспортування перших обсягів сирої нафти для НПЗ у Панчево через Адріатичний нафтопровід. Перша партія має надійти на завод 12 січня 2026 року.
— Маршрут через Адріатику розглядається як альтернатива звичним каналам постачання, що підкреслює зростаючі ризики та обмеження для традиційної логістики російських нафтопоставок у регіоні. На цьому тлі 5 січня представники угорської MOL прибули до Сербії для детального аналізу діяльності NIS у межах можливої угоди щодо купівлі російської частки.
— Потенційний продаж пакета акцій «Газпром нафти» може скоротити присутність росії у нафтопереробці Балкан; послабити контроль москви над сербським енергетичним сектором; вплинути на фінансові потоки російської нафтової галузі та бюджетні надходження рф.
— Одночасний перехід на альтернативні маршрути постачання та обговорення виходу російського акціонера свідчать про поступове звуження позицій росії в енергетиці регіону.
6. Фінляндія офіційно повертається до використання протипіхотних мін.
— 10 січня набуло чинності рішення Фінляндії про вихід з Оттавської конвенції щодо заборони протипіхотних мін. Це відкриває для Гельсінкі можливість повернути цей вид озброєння до арсеналу, посилюючи оборонні позиції на східному фланзі НАТО, що межує з росією.
— Паралельно про вихід із конвенції заявили Польща та країни Балтії — Естонія, Латвія і Литва. Таким чином, сусіди рф на північному та західному напрямках синхронно переглядають обмеження на застосування мінного озброєння.
— Рішення прямо пов’язане з погіршенням безпекової ситуації через агресивні дії Кремля та свідчить про втрату довіри до міжнародних режимів контролю озброєнь.
— Повернення протипіхотних мін означає додаткові ризики саме для російських збройних сил у разі можливих сценаріїв воєнної ескалації в регіоні, а також демонструє подальшу військово-політичну ізоляцію москви, яка провокує країни-сусіди до нарощування оборонних можливостей.
