Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 10.10.2025

1. російські промислові гіганти масово урізають витрати на персонал — працівників відправляють у неоплачувані відпустки, скорочують робочі тижні або звільняють.

— Під скорочення та «тиху економію» потрапили співробітники РЖД, “АвтоВАЗу”, ГАЗу, КАМАЗу, “Мечела”, “Алроси” та інших великих підприємств рф.

— На тлі сповільнення економіки, падіння внутрішнього попиту та експорту, компанії намагаються скорочувати витрати без масових звільнень, аби не погіршувати статистику безробіття. російський бізнес опинився під тиском високих кредитних ставок, санкцій, зміцнення рубля та демпінгу китайського імпорту.

— Масові скорочення й перехід на неповну зайнятість свідчать про поглиблення економічних проблем росії, викликаних війною проти України та міжнародною ізоляцією.

2. У росії прогнозують різке зростання цін на товари через підвищення ПДВ.

— Заплановане російським урядом підвищення податку на додану вартість (ПДВ) із 20% до 22%, а також зниження порогу річного доходу бізнесу для його сплати з 60 до 10 млн рублів може спричинити різке подорожчання товарів на маркетплейсах.

— Лише підвищення ставки податку формально збільшить ціни на 1,7%, однак із урахуванням логістики, вартості сировини та комісій онлайн-платформ товари подорожчають у середньому на 5–15%.

— Для компаній із річним оборотом 60–240 млн рублів, яких торкнеться зниження порогу для сплати ПДВ, зростання цін може сягнути 25%.

Експерти очікують падіння обсягів продажів, насамперед у преміальному сегменті — техніці, меблях та одязі.

— На цьому тлі можуть закритися до 20% пунктів видачі замовлень (ПВЗ), особливо серед невеликих франчайзі в центрах міст і на околицях із низьким трафіком.

— На початок жовтня в росії працювало понад 208 тисяч пунктів видачі, з яких 17 тисяч — у москві та майже 8 тисяч — у Санкт-Петербурзі. Підвищення ПДВ є частиною курсу кремля на збільшення податкових надходжень для фінансування війни, однак воно може посилити інфляційний тиск і прискорити падіння споживчого попиту.

3. У росії зафіксовано обвальне падіння виробництва будівельних матеріалів.

— У російській будівельній галузі розпочалося різке скорочення виробництва основних матеріалів.

— Випуск будівельної цегли у 2025 році може знизитися на 7,3% — до 1,81 млрд штук, а до 2030 року — обвалитися на 43% від рівня 2025 року, виробництво керамічної та силікатної цегли цього року також скоротиться на 7,3%.

— Падіння спостерігається і в інших сегментах: випуск залізобетонних виробів знизиться на 16,7%, а товарного бетону — на 3,7%. Загальний обсяг виробництва бетону у 2025 році складе близько 72 млн тонн, що означає майже повну зупинку зростання.

— Зменшується також випуск цементу, покрівельних і керамічних матеріалів. Ключова причина спаду — різке уповільнення будівельної активності в росії, спричинене дефіцитом інвестицій, подорожчанням кредитів та скороченням державного фінансування інфраструктурних проектів.

— Криза в секторі будматеріалів свідчить про загальне ослаблення економічної динаміки в росії, де «військовий попит» уже не компенсує падіння у цивільному будівництві.

4. Річковий флот росії опинився на межі колапсу: понад 65% суден відпрацювали свій термін.

— Більше ніж 65% пасажирських суден російського річкового флоту перевищили граничний строк експлуатації і підлягають списанню.

— Середній вік суден для перевезення пасажирів у 2023 році становив майже 40 років, а у круїзних кораблів — понад 50. Таким чином, річковий флот виявився навіть старішим за морський, де середній вік кораблів — 27 років.

— Найгірша ситуація — в Амурському басейні, одному з ключових транспортних напрямів Далекого Сходу: практично 100% суден перевищили термін придатності. Із 838 кораблів середній вік становить 46 років.

— Старіння флоту створює ризики для безпеки пасажирських перевезень, тоді як оновлення суден практично не відбувається через дефіцит коштів і зупинку поставок імпортних комплектуючих.

— росія стрімко втрачає можливість підтримувати внутрішні водні сполучення, особливо на Далекому Сході, що поглиблює транспортну ізоляцію регіонів.

5. російські експортери різко скоротили продаж валюти до історичного мінімуму.

— російські експортери у вересні продали іноземної валюти на рекордно низькому рівні — чисті продажі 29 найбільших компаній становили лише $4,9 млрд, повідомив Центробанк рф. Це мінімальний показник за весь період спостережень.

— Навіть порівняно з серпнем продажі впали ще на 21%, а середньоденні обсяги скоротилися на чверть.

— Регулятор пояснює тенденцію зниженням цін на нафту та зростанням частки рубля в експортній виручці.

— Така динаміка свідчить про погіршення валютної ліквідності на російському ринку та зростання ризику нестачі валюти для імпорту. Це також може створити тиск на курс рубля в найближчі тижні.

6. Угорщина не стала блокувати заборону на імпорт російського зрідженого газу в ЄС.

— Угорщина погодилася, щоб до нового, 19-го пакета санкцій ЄС включили пункт про заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ).

— Представник Будапешта на зустрічі послів країн ЄС не висловив жодних заперечень проти цього рішення, хоча раніше Угорщина послідовно домагалася для себе винятків із санкційної політики. Таким чином, головними противниками ухвалення пакета залишаються Словаччина та Австрія.

— Відень наполягає, щоб до документа включили пункт про розмороження російських активів на суму два мільярди євро — для компенсації Raiffeisen Bank International за кошти, вилучені за рішенням російського суду.

— Братислава виступає проти нових обмежень, стверджуючи, що вони можуть зашкодити словацькій автомобільній промисловості, яка вже потерпає від жорсткої кліматичної політики ЄС.

— Рішення Будапешта не перешкоджати запровадженню санкцій може свідчити про поступове послаблення проросійської лінії уряду Віктора Орбана, який досі блокував більшість енергетичних рішень ЄС, що зачіпали інтереси москви.

7. Сербський НПЗ, підконтрольний «Газпрому», залишився без нафти через санкції США.

— США запровадили санкції проти сербської компанії NIS, контрольний пакет якої належить «Газпром нафті» та «Газпрому». Після завершення терміну дії спеціальної ліцензії Мінфіну США Хорватія припинила постачання нафти трубопроводом JANAF — основним маршрутом імпорту для Сербії.

— Єдиний сербський НПЗ у Панчеві залишився без поставок і має резерви лише до 1 листопада. NIS забезпечує до 80% пального країни, тому уряд попереджає про ризик паливної кризи.

— Президент Олександр Вучич назвав ситуацію «надзвичайно серйозною» і заявив, що Белград продовжить переговори зі США.

— Санкції проти NIS були запроваджені ще в січні 2025 року через російське володіння компанією, однак їхнє набуття чинності кілька разів відкладалося.

8. Трамп пропонує заборонити китайським авіакомпаніям літати над росією на маршрутах до США.

— Адміністрація Дональда Трампа запропонувала ввести заборону для китайських авіакомпаній на використання російського повітряного простору під час польотів до та зі Сполучених Штатів.

— Рішення має на меті усунути конкурентну перевагу китайських перевізників, які скорочують час і витрати на паливо, пролітаючи над територією рф — у той час як американським авіакомпаніям такі маршрути заборонені з 2022 року.

— Міністерство транспорту США назвало чинну ситуацію «несправедливою», оскільки дає Китаю односторонню перевагу на ринку транстихоокеанських перевезень.

— Якщо пропозицію буде схвалено, обмеження можуть набути чинності вже у листопаді. Вантажні рейси не підпадають під заборону. Рішення стало черговим кроком у загостренні торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном, яка посилилася після того, як Китай оголосив про нові обмеження на експорт рідкісноземельних елементів — критично важливих для американської промисловості.

— Удар по китайським авіаперевізникам уже відчули ринки: акції Air China, China Eastern і China Southern знизилися від 0,9% до 1,3%.

— Тривалі польоти без маршруту через росію зроблять рейси менш рентабельними та можуть зірвати переговори Boeing про продаж до 500 літаків китайським авіакомпаніям.

9. Країни ЄС підживлюють воєнну економіку росії, збільшуючи імпорт енергоносіїв.

— Попри четвертий рік повномасштабної війни, деякі союзники України в Європейському Союзі продовжують купувати російські нафту й газ, фактично фінансуючи москву мільярдами євро.

— За перші вісім місяців 2025 року ЄС імпортував російських енергоносіїв на понад €11 млрд. Сім з 27 членів ЄС навіть збільшили обсяги закупівель, серед них — Франція, яка наростила імпорт на 40% (до €2,2 млрд), і Нідерланди — на 72% (до €498 млн).

— Частина поставок зрідженого газу надходить через порти Франції та Іспанії, а потім перепродається іншим країнам блоку, фактично допомагаючи росії зберігати прибутки від експорту.

— Євросоюз опинився у суперечливому становищі — одночасно фінансуючи і оборону України, і воєнну машину росії.

10. США запровадили нові санкції проти китайських терміналів і НПЗ за імпорт іранської нафти.

— Вашингтон розширив санкції проти нафтового сектору Ірану, запровадивши обмеження щодо майже 50 компаній, фізичних осіб та танкерів, причетних до перевезення іранської нафти та скрапленого газу.

— Під санкції потрапили також китайські енергетичні структури, які допомагають Тегерану обходити міжнародні обмеження. Серед них — нафтовий термінал Rizhao Shihua у порту Ланьшань (місто Жичжао), який афілійований із трейдинговим підрозділом китайської Sinopec — Unipec.

— Потужність терміналу становить близько 56 млн тонн нафти на рік, і, за даними аналітичної компанії Kpler, у 2024 році він приймав понад 1 млн барелів на добу, з яких до 190 тис. барелів припадали на іранську нафту.

— Також до списку потрапила Shandong Jincheng Petrochemical Group, власниця приватного НПЗ у провінції Шаньдун, який із 2023 року закуповував мільйони барелів іранського сирцю.

— Окрім компаній, США ввели санкції проти трьох танкерів — Kongm, Big Mag і Voy, що здійснюють рейси між іранськими портами та Жичжао.

— Нові обмеження мають на меті посилити тиск на Іран і перешкодити Китаю в обхід санкцій забезпечувати Тегеран прибутками від продажу нафти, які, за оцінками Вашингтона, використовуються для фінансування проксі-структур на Близькому Сході.