Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 10.02.2026
1. Вугільна галузь росії занурюється в кризу: збитки зросли майже у п’ять разів.
— Сальдований збиток російських вугільних компаній за січень–листопад 2025 року зріс майже у п’ять разів порівняно з минулим роком і сягнув 334,9 млрд рублів проти 68,7 млрд рублів роком раніше. Про це свідчать дані Росстату.
— Частка прибуткових компаній у галузі за звітний період скоротилася до 33,3% (проти 46,7% у 2024 році), тоді як дві третини підприємств (66,7%) працюють зі збитками. Різке погіршення фінансових показників створює серйозні ризики для регіонів, економіка яких критично залежить від вугільної промисловості.
— На ситуацію додатково тиснуть падіння світового попиту на вугілля, розвиток відновлюваної енергетики, логістичні проблеми та обмеження з боку РЖД, а також ускладнення міжнародних розрахунків через санкції.
— Сукупність цих факторів поглиблює кризу галузі та робить перспективи її відновлення вкрай невизначеними.
— Вугільна промисловість, яка десятиліттями була опорою для низки російських регіонів, втрачає фінансову життєздатність, посилюючи бюджетні та соціальні ризики для російської економіки загалом.
2. У росії провалився інфраструктурний проєкт з перевалки скрапленого вуглеводневого газу (СВГ) у Приморському краї.
— Корпорація розвитку Далекого Сходу та Арктики через суд розриває угоду з компанією «Квазар-Н» — резидентом Вільного порту Владивосток.
— Проєкт передбачав будівництво термінала з потужністю зберігання до 40 тис. куб. м СУГ, залізничного тупика та допоміжної інфраструктури. Обсяг заявлених інвестицій — 333,3 млн рублів, терміни реалізації — 2020–2022 роки.
— Втім, інвестор не вклав коштів, не подавав звітності, а виручка компанії впродовж останніх років залишалася нульовою.
— Зрив проєкту відбувається на тлі дефіциту потужностей з перевалки СВГ на Далекому Сході рф та посилення санкційного тиску. Після ембарго ЄС, запровадженого в грудні 2024 року, росія намагається переорієнтувати експорт СУГ на Азію.
— У 2025 році залізничні поставки до Китаю зросли на 77%, однак морський експорт залишається обмеженим через нестачу терміналів.
— Провал інвестиційного проєкту ще раз підкреслює структурні проблеми російської енергетичної логістики, які загострилися через санкції та брак реальних інвесторів.
3. ЄС пропонує запровадити санкції проти грузинських та індонезійських портів за перевалку російської нафти.
— Європейський Союз планує завдати нового удару по експортній інфраструктурі росії, вперше запровадивши санкції проти морських портів у третіх країнах, які беруть участь у торгівлі російською нафтою.
— У межах 20-го пакета санкцій проти рф під обмеження можуть потрапити порт Кулеві в Грузії та порт Каримун в Індонезії, які використовувалися для обслуговування потоків російської нафти в обхід обмежень.
— Новий пакет також передбачає розширення “чорного списку” ще на 43 танкери, задіяні в перевезенні російської нафти, що свідчить про посилення тиску на так званий «тіньовий флот» кремля.
— Крім того, ЄС готує санкції проти банків Киргизстану, Таджикистану та Лаосу, які, за оцінками Брюсселя, допомагали росії обходити фінансові обмеження. Водночас із санкційного списку можуть бути виключені два китайські банки.
— Під нові обмеження також можуть потрапити «Башнефть» та вісім російських нафтопереробних заводів, що ще більше ускладнить роботу нафтового сектору рф та скоротить її експортні можливості.
4. У 20-му пакеті санкцій ЄС, який готують до 24 лютого, серед нових фігурантів з’явилися «Башнафта» та вісім російських НПЗ, зокрема Туапсинський.
— У разі затвердження пакета європейському бізнесу буде повністю заборонено будь-які ділові контакти з цими структурами. Втім, для «Башнафти» санкції мають радше формальний характер: її материнська компанія «Роснефть» вже давно перебуває під жорсткими обмеженнями, а фактичний розрив із західними партнерами відбувся ще раніше.
— Нові заходи виглядають як закриття залишкових юридичних лазівок, якими могли користуватися окремі контрагенти.
— Більш чутливими обмеження є для Туапсинського НПЗ — єдиного російського нафтопереробного заводу на Чорному морі, орієнтованого на експорт.
— Прямі санкції роблять заходження суден у порт токсичним для компаній, пов’язаних з європейським страхуванням або судновласниками.
5. США перехопили ще один танкер російського «тіньового флоту».
— Американські військові в Індійському океані захопили танкер Aquila II, який росія використовувала для обходу міжнародних санкцій.
— Судно входило до так званого «тіньового флоту» кремля та намагалося уникнути контролю, порушуючи встановлений США режим обмежень для підсанкційних танкерів.
— Танкер перевозив російську та венесуельську нафту. Aquila II перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Швейцарії, Канади та України, що робить його експлуатацію незаконною на більшості світових маршрутів.
— У січні 2025 року Міністерство фінансів США також запровадило санкції проти власника судна — компанії Sunne, яка працювала в енергетичному секторі рф.
— Захоплення Aquila II стало черговим ударом по спробах москви зберегти експорт нафти в обхід санкційного тиску.
6. США інвестують $9 млрд, щоб вивести Вірменію з-під ядерної залежності від росії.
— Сполучені Штати оголосили про інвестиції в розмірі $9 млрд у ядерну енергетику Вірменії, що має на меті зменшити критичну залежність країни від росії.
— Відповідну угоду про співпрацю в галузі цивільної ядерної енергетики підписав віцепрезидент США Джей Ді Венс під час візиту до Єревана. Угода створює правову основу для експорту американських ядерних технологій і палива та відкриває шлях американським компаніям до участі в будівництві нової АЕС, яка має замінити Мецаморську атомну станцію радянської побудови. Наразі вона забезпечує близько 40% електроенергії Вірменії, але має бути виведена з експлуатації у 2036 році.
— Фінансування передбачене у два етапи: $5 млрд на першому етапі та ще $4 млрд — на другому. Кошти планують спрямувати на закупівлю ядерного палива та технічне обслуговування, що означає поступову відмову від російських постачальників.
— Хоча Вірменія формально ще не обрала американський проєкт, підписана угода фактично ламає монополію «Росатома», який десятиліттями контролював ядерний сектор країни. Напередодні візиту Венса представники російської держкорпорації намагалися втримати позиції, пропонуючи Єревану «всебічну співпрацю».
— Угода з ядерної енергетики є частиною ширшого розвороту Вірменії в бік США. Паралельно країна посилює військову співпрацю з Вашингтоном: Єреван уже отримав американські безпілотники на $11 млн.
— Посилення зв’язків між США та Вірменією означає подальше витіснення росії з Південного Кавказу — як в енергетиці, так і в сфері безпеки та регіональної логістики.
7. Японія приєдналася до програми НАТО з озброєння України.
— Японія ухвалила рішення приєднатися до програми НАТО з фінансування постачання американського озброєння та обладнання для України. Про це вже поінформовано низку країн НАТО та українську сторону, офіційне оголошення очікується найближчим часом.
— У межах ініціативи Токіо фінансуватиме закупівлю нелетального обладнання американського виробництва, зокрема радіолокаційних систем і бронежилетів, які критично необхідні Україні для протидії російській агресії.
— Йдеться про механізм PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) — спеціальну програму США та НАТО, створену для забезпечення України пріоритетними видами озброєння та техніки.
— Через цей механізм, зокрема, здійснюються поставки ракет для систем ППО Patriot. Фінансування закупівель здійснюють країни-партнери через спеціальний фонд НАТО.
— В Альянсі наголошують, що навіть нелетальна допомога має вирішальне значення для України, а приєднання Японії до програми називають серйозним політичним і стратегічним сигналом.
— До ініціативи раніше вже долучилися Австралія та Нова Зеландія.
8. Греція та Мальта вагаються щодо заборони ЄС на постачання нафти з росії.
— Спроба Євросоюзу посилити тиск на російський нафтовий експорт у межах 20-го пакета санкцій наштовхнулася на опір з боку Греції та Мальти. Обидві країни виступили проти ідеї замінити цінову стелю на повну заборону морських послуг, необхідних для транспортування російської нафти.
— Під час зустрічі послів країн ЄС 9 лютого представники Афін і Валлетти заявили про «занепокоєння» можливими наслідками такого кроку.
— Йдеться про потенційну заборону для європейських компаній на страхування, фрахт і логістичний супровід перевезень російської нафти — незалежно від ціни.
— Також Греція і Мальта зажадали додаткових роз’яснень щодо санкцій проти іноземних портів, які беруть участь у перевалці російської нафти, а також щодо посилення контролю за продажем суден з метою обмеження «тіньового флоту» москви.
— Для ухвалення санкцій необхідна одностайна згода всіх 27 країн ЄС, і позиція двох морських держав фактично гальмує реалізацію одного з найжорсткіших сценаріїв тиску на нафтові доходи росії, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.
