Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 08.01.2025
1. Ціни на газ для населення в росії зросли на 85% з 2015 року, а з 1 липня 2025 року заплановане чергове підвищення на 10,3%.
— Таке зростання пов’язане з падінням доходів «Газпрому» від експорту газу до Європи, яке стало наслідком міжнародних санкцій та переорієнтації ринків збуту.
— Зниження обсягів продажу газу «Газпромом» на європейському ринку призвело до серйозних фінансових труднощів для компанії, яка довгий час покладалася на високий дохід від експорту в ЄС.
— У відповідь на це, компанія змушена підвищувати ціни на внутрішньому ринку, що відчутно б’є по кишенях російських громадян, які вже стикаються з високою інфляцією та зростанням цін на інші базові товари та послуги.
2. Морський експорт сирої нафти з росії впав на 540 000 барелів на день із жовтневого піку, досягнувши найнижчого рівня з серпня 2023 року.
— За чотири тижні до 5 січня обсяги поставок через порти зменшилися на 25%, найбільше скорочення зафіксовано в Усть-Лузі, де кількість вантажів у січні скоротилася вдвічі порівняно з груднем.
— Загалом, за тиждень до 5 січня 27 танкерів завантажили 20,17 млн барелів нафти, що на 1,34 млн барелів менше, ніж попереднього тижня.
— Падіння експорту безпосередньо вплинуло на доходи Кремля. Валовий тижневий дохід від експорту скоротився на 20 млн доларів, досягнувши 1,35 млрд доларів. Чотиритижневий середній дохід також зменшився з 1,35 млрд доларів до 1,33 млрд доларів на тиждень.
— Ціни на нафту, хоч і зросли в короткостроковій перспективі, не змогли компенсувати зниження обсягів: ціна на російську нафту з Балтійського та Чорного морів впала на 0,80 долара за барель, а ключовий тихоокеанський сорт ESPO подешевшав на 0,30 долара за барель за чотири тижні до 5 січня.
— Це падіння експорту і доходів не тільки скорочує фінансові надходження до російського бюджету, а й посилює економічний тиск на країну, яка вже стикається з обмеженнями через санкції та зменшення глобального попиту на її енергоресурси.
3. Ціна війни: у росії різко подорожчала горілка.
— У росії з 1 січня мінімальна ціна на горілку зросла на 17% – з 299 до 349 рублів за пів літра. Це суттєвий удар по гаманцях росіян, особливо на тлі економічних труднощів і зростання інфляції, яка на початку року становила 9%.
— Минулого року споживання горілки досягло рекордних рівнів: за 10 місяців було продано 625 мільйонів літрів. Але тепер підвищення акцизів, запроваджене Міністерством фінансів, пояснюється необхідністю компенсувати витрати на війну в Україні.
— Разом із горілкою дорожчають і сигарети (+5%), а також базові продукти: ціна на картоплю за рік зросла на 95%, на масло – на 36%.
— Можна порівняти ситуацію із 1981 роком, коли подорожчання алкоголю за часів Брежнєва спричинило невдоволення через витрати на війну в Афганістані.
— Подібні рішення нині можуть загострити соціальну напругу в країні.
— Це є черговий показник економічного тиску на росію через міжнародні санкції та зростаючі витрати на військові дії.
4. У США конфіскували нерухомість російського олігарха за порушення санкцій.
— Міністерство юстиції США заявило про конфіскацію у Маямі нерухомості, що належить російському олігарху Віктору Перевалову. Причиною стали порушення американських санкцій проти рф.
— «Міністерство юстиції оголосило, що відповідно до заочного рішення суду та остаточного розпорядження про конфіскацію, винесеного 7 січня, воно забезпечило конфіскацію двох розкішних квартир у Майамі, які обслуговувалися та здавались в оренду в порушення санкцій США проти росіянина Віктора Перевалова», — зазначили у відомстві.
— Конфіскована власність має загальну вартість приблизно 1,8 млн доларів США.
— Раніше повідомлялося, що 26 січня 2018 року Офіс контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) запровадив санкції проти російського олігарха Віктора Перевалова та інших після російського вторгнення до тимчасово окупованого Криму.
— Бізнесмен є співзасновником російської будівельної компанії «ВАД», яка займалася будівництвом траси «Таврида» до Криму.
5. НАТО розпочинає охорону важливих об’єктів у Балтійському морі з залученням до 10 кораблів.
— НАТО направляє свій військово-морський флот до Балтійського моря для охорони важливих підводних об’єктів. Операція розпочнеться наприкінці цього тижня.
— В операції візьмуть участь патрульні кораблі Балтійського флоту НАТО, а також судна, надіслані безпосередньо країнами альянсу. Вони залишатимуться в морі до квітня.
— Основна їхня мета — охорона в районі енергетичних та інформаційних кабелів. Кораблі виконуватимуть в основному стримувальну функцію та знижуватимуть ризик потенційних диверсій.
— Заблокувати проходи суден в міжнародних водах НАТО не має права.
6. США запровадили санкції проти головного помічника президента Угорщини Орбана за підозру в корупції.
— Сполучені Штати запровадили санкції проти високопоставленого члена уряду Угорщини за ймовірну корупцію, повідомило у вівторок Міністерство фінансів США.
— Запровадження санкцій США проти Антала Рогана, одного з ключових союзників прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, сигналізує про загострення відносин між Вашингтоном та Будапештом. Звинувачення у корупції, які США висунули проти Рогана, можуть мати значні політичні та економічні наслідки, враховуючи його вплив на урядову політику та контроль над спецслужбами.
— Рішення Сполучених Штатів підкреслює їхню незгоду з проросійською позицією Угорщини в умовах триваючої війни в Україні. Будапешт, попри членство в НАТО, продовжує зміцнювати зв’язки з Москвою, що викликає невдоволення західних союзників. Відкриті заяви посла США Девіда Прессмана про системну корупцію в уряді Орбана також сприяють політичній ізоляції Угорщини всередині Альянсу.
— Віктор Орбан залишається одним із небагатьох лідерів ЄС, які підтримують м’яку позицію щодо Кремля. Слабкість міжнародної позиції Угорщини та її конфлікт із Вашингтоном можуть посилити залежність Будапешта від Москви, надаючи росії важіль впливу в Європі.
— Водночас для самого Орбана ці санкції можуть створити внутрішні труднощі. Звинувачення у корупції посилюють критику всередині країни, що може вплинути на його політичну підтримку. Якщо США вдаватимуться до нових санкцій проти інших високопоставлених осіб уряду, це може додатково дестабілізувати його позиції.
— Однак уряд Орбана, який вже заявив про оскарження рішення США після інавгурації Дональда Трампа, розраховує на зміну політичного курсу Вашингтона.
— Такий підхід демонструє надію угорської влади на послаблення тиску з боку адміністрації США, якщо політика нового президента буде менш конфронтаційною щодо Угорщини.
7. Словаччина викривляє правду про російські газові переговори на думку України.
— Україна та Словаччина мали обговорювати майбутнє транзиту російського газу через українські газопроводи, однак зустріч скасували. Словацький уряд заявив, що причиною скасування стала відмова України від участі.
— Посол України в ЄС Всеволод Ченцов заперечив це твердження, зазначивши, що ініціатором обговорення виступила саме Україна, але її міністр енергетики був змушений залишитися в країні через кризову ситуацію в енергетиці.
— Словаччина лобіює продовження угоди про транзит російського газу, яка завершилася 1 січня. Роберт Фіцо попередив, що припинення транзиту може призвести до серйозних енергетичних та економічних наслідків для регіону, включаючи цінову кризу. Він також погрожував скоротити постачання електроенергії Україні та зменшити допомогу українським біженцям.
— Україна запустила механізм раннього попередження через заяви Фіцо про можливе скорочення експорту електроенергії. Ченцов також наголосив, що Україна запропонувала провести обговорення онлайн, але Єврокомісія вирішила перенести зустріч на іншу дату.
— Європейська комісія намагається посередництвом знайти рішення, яке задовольнить обидві сторони. Однак поки що досягти згоди не вдалося. Представники ЄС зазначили, що продовжують відстежувати наслідки припинення транзиту газу та готові відновити переговори.
— Подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності України, Словаччини та ЄС знайти компроміс, який дозволить уникнути енергетичних криз і політичного напруження.
8. Євросоюз замінить російський газ румунським.
— Австрійська компанія OMV уклала угоду з німецьким Uniper про постачання природного газу з проекту Neptun Deep у Чорному морі, починаючи з 2027 року.
— Це рішення є частиною зусиль Європи щодо зміцнення енергетичної безпеки після скорочення залежності від російського газу через війну в Україні.
— Угода передбачає постачання 15 терават-годин природного газу на п’ять років, що відповідає близько 1,5% імпорту газу Німеччиною у 2024 році.
— Це перший контракт на газ із проекту Neptun Deep, видобуток якого розпочнеться у 2027 році. Загальні запаси цього родовища оцінюються в 100 мільярдів кубометрів газу, що робить його одним із найбільших у ЄС. Neptun Deep, спільно керований OMV Petrom і Romgaz, збільшить річний видобуток газу Румунії приблизно на 8 мільярдів кубометрів, подвоюючи поточний рівень. Видобуток на цьому рівні триватиме близько 10 років. Завдяки цьому Румунія стане найбільшим виробником газу в ЄС і чистим експортером.
— Проект також може стимулювати подальші розвідки, оскільки в румунській частині Чорного моря потенційно знаходиться ще близько 200 мільярдів кубометрів газу.
— Це стане важливим кроком для диверсифікації постачань енергоресурсів у регіоні, зменшуючи залежність від традиційних джерел.
— Газ із проекту, відповідно до румунського законодавства, спершу буде доступний для внутрішнього ринку країни, але залишки зможуть експортуватися, сприяючи енергетичній стабільності Європи.
9. Польща закрила генконсульство у Санкт-Петербурзі після 53 років роботи
— Сьогодні Варшава за присутності польських та іноземних дипломатів, а також польської діаспори закрила генконсульство Польщі у Санкт-Петербурзі.
— Відтак, після 53 років орендування будівлі Польща повернула її владі російського міста.
— За словами посла, майно генконсульства було перевезено до Польщі, посольства країни у Москві, а також частково передано благодійним організаціям та костелам.
10. Авіакомпанії Китаю активно виходять на ринок Європи через перевагу перельотів над рф.
— Три найбільші державні авіакомпанії Китаю швидко розширюють маршрути та збільшують потужності до Європи, користуючись перевагою у вартості, яку забезпечує можливість літати через російський повітряний простір.
— Західні перевізники, зокрема Scandinavian Airlines, Lufthansa, British Airways і Virgin Atlantic, значно скоротили прямі рейси до Китаю у 2024 році через високі витрати, викликані необхідністю облітати росію.
— Москва заборонила більшості європейських авіакомпаній використовувати свій повітряний простір у 2022 році у відповідь на західні санкції, введені після повномасштабного вторгнення в Україну. Це призвело до збільшення тривалості польотів до азійських напрямків, зокрема до Китаю, і зростання витрат на паливо.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 07.01.2025
1. російський ринок акцій закінчив 2024 рік із суттєвими втратами.
— За рік індекс Мосбіржі впав більш ніж на 20%, що стало результатом:
• Зовнішньополітичних потрясінь
• Складної економічної ситуації всередині рф
На ринок вплинули:
• Санкції та ізоляція;
• Орієнтація російської економіки на зростання військових витрат;
• Високі ставки та низька привабливість цінних паперів.
— Фокус капіталу перемістився на менш ризиковані та більш прибуткові фінансові інструменти, що ще більше підсилює тиск на російський ринок.
2. російський ринок нерухомості в 2025 році очікує серйозний спад продажів на тлі погіршення купівельної спроможності населення.
— Скасування деяких пільгових іпотечних програм та підвищення ключової ставки створюють несприятливі умови для потенційних покупців.
— За оцінками, продажі житла можуть знизитися на 15%.
— Зростання вартості будівництва та витрат девелоперів призведе до збільшення цін на житло на 5–6% і, ймовірно, скорочення пропозиції на ринку.
— Для росії це матиме системні наслідки. Зниження активності на ринку нерухомості може призвести до уповільнення економічного зростання, зменшення надходжень до бюджету та скорочення зайнятості в будівельній галузі.
— Девелопери, щоб вижити, зосередяться на проєктах із державною підтримкою, зменшуючи інвестиції в нове будівництво. Це створить дефіцит житла в довгостроковій перспективі, посилюючи соціальну напругу та підвищуючи бар’єри для придбання нерухомості населенням.
— Для населення, яке вже зіткнулося зі зниженням доходів через санкції та економічну нестабільність, зростання цін на житло стане ще одним ударом по добробуту.
3. Терміни оплати між росією та Казахстаном у логістиці різко зросли.
— У листопаді-грудні середній час оплати зріс на 24% у порівнянні з липнем, а в деяких випадках терміни досягають двох місяців.
Це стосується не лише Казахстану:
— Платежі з ОАЕ також обробляються довше — середній термін виріс на 29% і тепер становить 10-14 днів.
Наслідки для російського ринку:
• Різкі сплески та падіння вантажопотоку з партнерами.
• Зростання вартості транспортної логістики.
— Затримки з платежами створюють додаткові ризики для російського бізнесу та впливають на стабільність поставок.
4. Китайська Shandong Port Group заборонила доступ до своїх портів нафтовим суднам, які потрапили під санкції США.
— Ця заборона, зокрема, стосується портів через які активно постачали санкційну нафту з Ірану, росії та Венесуели.
— Заборона була введена після посилення Вашингтоном санкцій проти компаній і суден, що працюють з іранською нафтою.
— Водночас повідомляється, що незалежні нафтопереробники в Шаньдуні, які вже зараз стикаються з фінансовими труднощами через низькі маржі та слабкий попит, змушені будуть шукати альтернативні судна для доставки, що неминуче підвищить їхні витрати.
— Для росії це рішення стане додатковим викликом. Незважаючи на те, що портова група вважає, що вплив на поставки буде обмеженим, на практиці перехід на несанкціоновані судна створить логістичні складнощі, які ускладнять доступ російської нафти до китайського ринку.
— росія вже значною мірою залежить від Китаю як ключового споживача своєї нафти, особливо після того, як європейські країни скоротили закупівлі.
— Заборона в портах Шаньдуну потенційно скоротить можливості росії обходити санкції, зокрема через використання суден, що перебувають під обмеженнями США.
— Це також може спричинити уповільнення потоків російської нафти, а отже, і зниження доходів, які й так скоротилися через цінові обмеження на її експорт.
— Крім того, в довгостроковій перспективі така політика Китаю може ускладнити співпрацю між російськими постачальниками та китайськими партнерами.
— Китай, який завжди балансуючи між підтримкою росії та необхідністю зберігати свої відносини зі США, може зробити ставку на більшу прозорість і зменшення ризиків, пов’язаних із санкціями, що стане ще одним ударом по російській нафтовій галузі.
5. Національна компанія Казахстану «КазМунайГаз» претендує на купівлю розташованого в Болгарії нафтопереробного заводу російської компанії ПАТ «Лукойл».
— Litasco SA, основний акціонер Lukoil Neftohim Burgas AD, разом зі своєю афілійованою компанією вже отримали пропозиції від кількох потенційних покупців, серед яких і «КазМунайГаз».
— Казахстанська компанія веде перемовини щодо фінансування потенційного придбання з Vitol Group, найбільшим у світі незалежним нафтовим трейдером, який має великий вплив у Казахстані.
— «КазМунайГаз» очікує, що процес продажу триватиме близько місяця. Орієнтовна вартість угоди може становити близько 1 мільярда доларів.
— Хоча на Litasco не поширюються санкції, умовою продажу є гарантія, що кошти не будуть переведені до росії.
— «Лукойл», друга за величиною нафтова компанія росії, з 2023 року розглядає можливість продажу найбільшого нафтопереробного заводу в Південно-Східній Європі та пов’язаного з ним бізнесу з роздрібного продажу пального в Болгарії.
— На завод також претендує угорська компанія MOL Nyrt., про що заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у грудні 2024 року. «КазМунайГаз» шукає підтримки свого тендеру з боку болгарського уряду.
— Аргументом є те, що завод був спроєктований для переробки російської нафти, якість якої схожа на казахстанську.
— Компанія обіцяє в разі перемоги постачати казахстанську нафту на максимально вигідних умовах. «КазМунайГаз» також стверджує, що інші претенденти не можуть забезпечити таку стабільність поставок.
6. Міністр фінансів США Джанет Єллен висловила свою «серйозну стурбованість» віце-прем’єр-міністру Китаю Хе Ліфену через «зловмисну кіберактивність», зокрема після того, як США заявили, що спонсоровані Китаєм хакери зламали комп’ютерні мережі Міністерства фінансів.
— Єллен також попередила про можливі наслідки для китайських компаній, які надають підтримку росії у війні проти України.
— За інформацією американських посадовців, хакерська атака призвела до компрометації близько 100 державних комп’ютерів, зокрема пристроїв вищих керівників Міністерства фінансів.
— Кібератака на Міністерство фінансів США, ймовірно організована китайськими хакерами, стала частиною ширшої кампанії, спрямованої на американські телекомунікаційні системи.
— Білий дім повідомив, що наприкінці минулого місяця інша група хакерів, спонсорована державою, під назвою Salt Typhoon, зламала системи дев’яти американських телекомунікаційних компаній.
7. США звинувачують росію у фінансуванні обох сторін конфлікту в Судані.
— Сполучені Штати у понеділок звинуватили росію в ООН у фінансуванні як Збройних сил Судану (ЗСС), так і воєнізованих Сил швидкої підтримки (RSF), що воюють між собою.
— Це є більш прямим звинуваченням у порівнянні з попередніми заявами Вашингтона про те, що Москва грає на обидві сторони конфлікту задля досягнення своїх політичних цілей.
— Війна в Судані спалахнула у квітні 2023 року внаслідок боротьби за владу між ЗСС і RSF на тлі запланованого переходу до цивільного уряду. Конфлікт спричинив одну з найбільших у світі гуманітарних криз, зокрема масове переміщення населення та загрозу голоду.
— У листопаді 2023 року росія наклала вето на проект резолюції Ради Безпеки ООН, яка закликала обидві сторони негайно припинити бойові дії та забезпечити доставку гуманітарної допомоги. Решта 14 членів Ради проголосували за прийняття тексту.
— «росія обрала шлях обструкції, голосуючи проти цієї резолюції, що ставить під загрозу цивільне населення, і при цьому фінансує обидві сторони конфлікту – так, саме обидві сторони», – заявила посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд під час засідання Ради Безпеки.
— Представник місії США в ООН уточнив, що Вашингтон знає про «постійний інтерес росії до торгівлі золотом у Судані» та засуджує будь-яку матеріальну підтримку конфліктуючих сторін – «чи то через незаконну торгівлю золотом, чи через постачання військової техніки».
— «Ми вважаємо, що співпраця суданської влади з російськими юридичними та фізичними особами, які перебувають під санкціями, може становити загрозу для довгострокових інтересів Судану. Вона також суперечить прагненням суданського народу до миру та завершення війни», – наголосив речник місії США в ООН.
8. США тимчасово пом’якшили санкції проти Сирії після падіння режиму Башара Асада.
— Цей крок передбачає дозвіл на фінансові операції з державними установами Сирії, платежі за енергоресурси та грошові перекази через Центральний банк країни.
— Водночас будь-які транзакції в інтересах росії чи Ірану залишаються забороненими. Це рішення є частиною стратегії США зі стабілізації ситуації в Сирії після зміни влади.
— Вашингтон прагне уникнути гуманітарної катастрофи, зокрема, шляхом забезпечення доступу до енергоресурсів та фінансів. Однак виключення росії й Ірану з цієї схеми демонструє продовження санкційного тиску на їхні інтереси в регіоні.
— Для росії ця ситуація є черговим ударом. Сирія довгий час була стратегічним партнером Москви на Близькому Сході, а падіння режиму Асада значно послаблює її позиції в регіоні.
— росія втратила свій вплив на сирійський уряд, а санкції США на будь-які угоди з російськими інтересами блокують можливість відновлення економічної чи військової співпраці з новою владою.
— Крім того, пом’якшення санкцій для інших учасників, окрім росії, створює конкурентну перевагу для країн Заходу та союзників США, що лише посилює ізоляцію Москви.
— Для Кремля це не лише економічна втрата, а й серйозний іміджевий удар, який демонструє послаблення його геополітичного впливу.
