Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.09.2025
1. Українські удари по російських НПЗ завдали москві відчутних втрат.
— До 20% нафтопереробних потужностей країни виведені з ладу, щонайменше тимчасово. Це понад мільйон барелів пального на добу, насамперед бензину, але також дизелю й авіаційного пального.
— За офіційними даними Києва, у 2025 році 40% цілей для дальніх ударів становили саме НПЗ рф, а решта атак була спрямована на сховища та інфраструктуру перекачування. Деякі заводи зазнали повторних ударів і отримали пошкодження, які практично неможливо компенсувати.
— Найбільші втрати пов’язані з установками крекингу — їхнє відновлення в умовах санкцій майже нереальне, а без них російська нафтопереробка різко втрачає ефективність.
— Повномасштабна паливна криза ще не настала, але перспективи для кремля тривожні. Як попереджає британський стратег Лоуренс Фрідман, якщо темпи українських атак збережуться, Москві буде вкрай складно впоратися з наслідками. У поєднанні з економічним занепадом і невдачами російської армії це суттєво посилює тиск на путіна.
2. У росії все частіше говорять про рецесію економіки.
— російська економіка стрімко сповільнюється: офіційні прогнози уряду та Центробанку знижені до мінімумів останніх років. Міністр фінансів визнав, що зростання ВВП у 2025 році можливо складе лише 1,5% замість очікуваних навесні 2,5%.
— Ще песимістичнішими виглядають оцінки ринку: за даними вересневого опитування Центробанку, прогнозуюється зростання лише на 1,2%, а у другому кварталі Росстат зафіксував фактично стагнацію — плюс 1,1% у річному вимірі.
— Голова «Сберу» назвав ситуацію «технічною стагнацією», а глава Мінекономрозвитку визнав, що «економіка охолоджується швидше, ніж очікувалось». Вже йде мова про ризик технічної рецесії.
— Таким чином, на тлі війни, санкцій та падіння інвестицій російська економіка знову опинилася на межі спаду, втративши темпи, які кремль намагався демонструвати після 2023 року.
3. У серпні російські експортери різко скоротили продаж валюти, вийшовши на історичний мінімум.
— За даними Центробанку рф, чисті продажі валюти 29 найбільшими експортерами склали лише $6,2 млрд, що майже на третину менше, ніж у липні ($9 млрд).
— Цей показник виявився на 22% нижчим за середній рівень попередніх трьох місяців. У перерахунку на день обсяги впали майже на чверть.
— Таке різке зниження відображає проблеми з експортною виручкою через санкції, падіння нафтових і газових доходів та скорочення зовнішнього попиту.
— Для російського бюджету це означає ще більший дефіцит валюти, що ускладнює фінансування війни.
4. У російській металургії розгортається криза, масштаби якої вже порівнюють із 1990-ми.
— За даними російської статистики, у 2024 році випуск сталі знизився на 1,5%, а влітку 2025-го падіння прискорилося до понад 10% у річному вимірі.
— Експорт обвалився майже на третину: з 31 млн тонн у 2021 році до близько 20 млн тонн у 2024-му. Внутрішній попит не врятував ситуацію — попри військові замовлення, заводи не мають фінансування через тривало високі ставки Центробанку.
— Гендиректор «Северстали» попередив, що в умовах дефіциту ресурсів металургійні підприємства ризикують перетворитися на «груду ржавого металу».
— Це означає, що одна з ключових галузей економіки росії входить у затяжний занепад, підриваючи промислову базу країни.
5. У 2025 році контейнерний ринок росії може знизитися на 5% — до 7,2 млн TEU.
— За січень–липень вже зафіксовано падіння на 6% у річному вимірі. Серед причин називають перенасичення попиту в 2024 році, зокрема в сегменті автомобілів, а також високу ключову ставку Центробанку.
— Навіть у сфері контейнерних перевезень, яка раніше вважалася відносно стабільною, фіксується суттєве просідання, що демонструє загальне ослаблення російської економіки.
6. У серпні російський ринок важких вантажівок обвалився майже на 60%: продано лише 3 682 нових машини проти минулорічних показників.
— Найбільшу частку зберіг «КамАЗ» — 31,6% усіх продажів. Далі йдуть китайські Shacman та Sitrak, що лише підкреслює зростаючу залежність росії від імпорту з Китаю після відходу європейських виробників.
— Різке падіння попиту пов’язане не лише зі скороченням інвестицій у транспортну галузь на тлі війни та санкцій, а й з браком доступу до технологій та комплектуючих, які ще кілька років тому забезпечували західні компанії.
7. Китай таємно допомагає росії розбудовувати «дронову армію» путіна.
— Розслідування The Telegraph показало, що з КНР до рф надійшли комплектуючі для виробництва ударних БПЛА на £47 млн, зокрема на підприємства, які перебувають під міжнародними санкціями.
— Майже чверть цієї суми пішла в Алабугу — особливу економічну зону, де налагоджено виробництво дронів-камікадзе «Герань».
— Журналісти виявили щонайменше 97 китайських постачальників, які відправляли росіянам авіадвигуни, мікрочипи, композити та оптику.
— Саме такі деталі українські військові регулярно знаходять у збитих дронах з характерними китайськими маркуваннями. Пекін маскує ці поставки під цивільні товари, але насправді йдеться про продукцію подвійного призначення.
— Компоненти завозять напряму або через треті країни, часто під виглядом партій побутової техніки. Центром програми ставала Алабуга, де з іранських креслень збирають «Гарпію» та «Герберу», оснащуючи їх китайськими двигунами.
— Таким чином, Китай фактично замінив Іран у забезпеченні росії ключовими технологіями для масованих атак дронами проти України.
8. У ЄС виникає серйозна проблема з контролем над санкціями проти росії: «стрибок прапора» став масовим інструментом для обходу обмежень.
— Як показує дослідження RUSI, у 2025 році ця практика вийшла на рекордний рівень — танкери з «тіньового флоту» безперешкодно міняють юрисдикцію, перебігаючи під прапори Панами, Ліберії чи Маршаллових островів, де контроль слабкий, а реєстратори охоче закривають очі заради прибутку.
— Формально це порушення, але Міжнародна морська організація не має механізмів примусу, тож росія продовжує активно вивозити нафту попри те, що під санкціями ЄС перебувають уже 444 судна і понад 2,5 тисячі компаній та фізосіб.
— Фактично кремль утримує нафтовий експорт на плаву завдяки корумпованим або слабким флаговим регістрам.
— ЄС уже покарав операторів у Габоні та Коморах, але цього недостатньо: у 19-му пакеті санкцій очікується новий тиск на треті країни, що допомагають росії та Ірану обходити обмеження.
9. ЄС завдав нового удару по схемах обходу нафтових санкцій росії.
— Брюссель офіційно поширив обмеження на азербайджанський нафтопереробний завод STAR у Туреччині, який закуповував сировину в рф та експортував продукти до Європи.
— Як пояснила представниця зовнішньополітичної служби Анитта Хіппер, тепер будь-які НПЗ у третіх країнах, що працюють на російській нафті й продають паливо в ЄС, автоматично опиняються під санкційним режимом.
— Формально STAR не внесли до списку компаній, але він фактично втратив роль «вікна» для російської нафти.
— За даними Global Witness, ще у 2024 році понад 90% сировини на заводі становила російська нафта, а обсяг закупівель у I кварталі сягнув $1,2 млрд.
— ЄС поступово перекриває канали постачання «перефарбованої» російської нафти на свій ринок.
— Це подвійний удар — і по москві, яка втрачає доходи від експорту, і по Баку, чиї танкери та інфраструктура неодноразово опинялися в центрі розслідувань щодо «ребрендингу» російських енергоресурсів.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.09.2025
1. Рязанський НПЗ «Роснафти», найбільший у компанії, знову опинився під ударом дронів і вимушено зупинив головну установку АТ-6, яка забезпечує майже половину (48%) потужності заводу.
— Внаслідок атаки та пожежі підприємство, що постачає пальне в тому числі для московського регіону, втратило основний обсяг переробки.
— АТ-6 залишалася єдиною діючою установкою після серпневих нальотів, коли вже були виведені з ладу АВТ-3 і АВТ-4.
— Нині завод працює лише на 23% потужності, а відновлення повної роботи прогнозується не раніше ніж через два тижні.
2. В росії починають розпродаж суднобудівних верфей через відсутність замовлень.
— Об’єднана суднобудівна корпорація готує список підприємств, які простоюють без роботи, щоб виставити їх на продаж. Серед них – Севастопольський завод, заснований ще у 1783 році. Там залишилося лише близько 200 працівників після масових скорочень, а нових замовлень очікувати не доводиться.
— Ситуація демонструє глибоку кризу галузі, створеної свого часу за ініціативою кремля для «відродження» суднобудування.
— Однак сьогодні замість зростання підприємства опинилися на межі занепаду, що ставить під сумнів здатність росії підтримувати власну суднобудівну базу навіть у військових цілях.
3. російський оборонно-промисловий комплекс опинився у ситуації 1990-х: замість банківських переказів за зброю тепер надходять мішки з готівкою.
— Через санкції «Рособоронекспорт» та інші компанії ВПК змушені приймати валюту у фізичному вигляді — тоннами банкнот, які постачають іноземні міністерства оборони. За даними митної статистики, з 2022 року в росію вже завезено понад тонну готівки.
— Так, у жовтні 2023-го одна з посилок важила 492,5 кг і містила близько 50 млн доларів у купюрах по $100. Турецькі структури відправляли партії по 5 млн євро, у М’янмі та Туркменістані також користувалися схемою «товар — готівка», а в січні 2024-го з Руанди надійшло понад $29 млн готівкою.
— Фактично російські компанії працюють поза міжнародною фінансовою системою: санкції відрізали їх від банківських розрахунків, і тому «валютні посилки» стали єдиним способом підтримувати торгівлю зброєю.
— Такий механізм ще більше ізолює російський ВПК та створює репутаційні ризики для іноземних партнерів, які вдаються до примітивних і небезпечних схем розрахунків.
4. У Литві порушено кримінальну справу проти бізнесменів, які організували незаконні постачання до Калінінградської області, порушуючи режим санкцій.
— За даними прокуратури, директор компанії та митний брокер з Плунгеського району свідомо підробляли коди у деклараціях, щоб приховати відправку товарів подвійного призначення до росії.
— З липня 2023 по лютий 2024 року через пункт пропуску Кібартаї вони експортували 680 одиниць обладнання на суму понад 700 тисяч євро.
— Прокуратура наголосила, що такі товари можуть використовуватися у військовій сфері, включно з розробкою зброї масового ураження. Тепер обвинуваченим загрожує до п’яти років ув’язнення.
— Ця справа підкреслює пильну увагу Литви до будь-яких спроб обійти санкції, що б’ють по військовому потенціалу росії.
5. Індійські нафтопереробні заводи почали вимагати від москви ще більших знижок на російську нафту після запровадження Євросоюзом нового цінового обмеження.
— З 3 вересня «стеля» для барелів російського походження була знижена до рівня на 15% нижче ринкової ціни — приблизно $47,6 за барель проти $60, що діяли з кінця 2022 року.
— Це різко посилило позиції покупців: індійські банки посилили контроль платежів, а переробники використовують будь-які затримки та складнощі як аргумент для торгу.
— Знижки на вересневі поставки до Індії вже зросли до $2–3 за барель проти $1–2 у серпні. Таким чином, російська нафта втрачає цінову конкурентність, адже індійські НПЗ мають широкий вибір альтернативних постачальників і користуються посиленим санкційним тиском як важелем у переговорах.
— Попри намагання збільшити морський експорт, росія вимушена постачати нафту на дедалі менш вигідних умовах.
— Наприкінці серпня морські відвантаження досягли 455 тисяч тонн на добу — максимуму літа, зокрема з різким зростанням поставок з Приморська (+72%, до 180 тисяч тонн).
— Основними отримувачами стали Китай (28%) і Туреччина (14%), але понад половину партій було відправлено без зазначення пункту призначення.
— Експерти оцінюють, що до 80% цих обсягів зрештою потраплять в Індію, яка при цьому диктує ще жорсткіші цінові умови.
— У результаті кремль опинився в ситуації, коли головний азійський клієнт — Індія — дедалі агресивніше знижує прибутковість російського експорту, використовуючи санкційні обмеження ЄС і США як додатковий важіль тиску.
6. У Китай прибув другий танкер із санкційним російським ЗПГ.
— Газовоз «Восход» під російським прапором доставив 150 тисяч кубометрів зрідженого газу з проєкту «Арктик ЗПГ-2» до порту Тешань у провінції Гуансі. Завантаження відбулося ще 19 липня на заводі в Сибіру.
— Це лише друге судно з цього проєкту, яке дісталося Китаю: у серпні перший вантаж привіз танкер Arctic Mulan. Водночас постачання серйозно відстають від графіка через дефіцит газовозів льодового класу та жорсткі західні санкції. «
— Арктик ЗПГ-2» стартував у грудні 2023 року, однак його експортні перспективи залишаються обмеженими: більшість партнерів відмовилися від співпраці після початку війни росії проти України.
— Для кремля навіть поодинокі поставки виглядають радше символічними, ніж економічно значущими.
— Хоча москва намагається демонструвати «енергетичну співпрацю» з Пекіном, реальність полягає в тому, що російський проєкт загруз у санкційних обмеженнях і технічних проблемах.
