Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.08.2026
1. Атаки на російські НПЗ тривають.
— 6 серпня українські БПЛА атакували Ярославський НПЗ («Славнефть-ЯНОС») — один із найбільших нафтопереробних заводів росії. Місцеві жителі повідомляли про серію вибухів, після чого над підприємством здійнявся густий дим.
— Ярославський НПЗ має проєктну потужність близько 15 млн тонн нафти на рік та виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційний гас і мастильні матеріали. Це один із ключових постачальників пального для центральної частини росії та важливий елемент забезпечення військової логістики.
2. Саратовський НПЗ «Роснєфті» повністю зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників 2 серпня.
— На підприємстві потужністю 7 млн тонн нафти на рік виведено з ладу єдину установку первинної переробки АВТ-6. Завод також припинив продажі пального на Санкт-Петербурзькій товарній біржі.
— Саратовський НПЗ щороку виробляє понад 1 млн тонн бензину та майже 2 млн тонн дизельного пального. За оцінками, відновлення роботи підприємства може тривати 2–3 тижні.
3. Уряд рф на тлі паливної кризи дозволив виробництво та продаж бензину екологічних класів К2–К4 («Євро-2», «Євро-3» та «Євро-4») до 1 липня 2027 року. Про це повідомило Міністерство енергетики росії.
— У відомстві заявили, що рішення має тимчасовий характер і є частиною антикризових заходів, покликаних забезпечити доступність пального. Інформацію про екологічний клас бензину обіцяють зазначати на АЗС.
— «Євро-2», «Євро-3» та «Євро-4» — застарілі екологічні стандарти, які в Європі використовувалися з 1991 по 2009 рік. Таке паливо містить більше сірки, сильніше забруднює довкілля та може пришвидшувати зношування каталітичних нейтралізаторів, кисневих датчиків, сажових фільтрів і систем очищення вихлопу.
— Це також здатне спричиняти підвищену витрату пального, збої в роботі двигуна та дорогий ремонт автомобілів.
4. Доходи 65 із 85 регіонів росії так і не повернулися до довоєнного рівня.
— Реальні доходи бюджетів 65 із 85 регіонів росії за підсумками 2025 року, з урахуванням інфляції, залишилися нижчими за рівень 2021 року. Основними причинами стали різке скорочення надходжень від податку на прибуток і зменшення федеральних трансфертів.
— Надходження від податку на прибуток у реальному вираженні скоротилися на 16,6%, а в 51 регіоні вони виявилися нижчими, ніж до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
— Попри падіння доходів, 52 регіони збільшили реальні бюджетні витрати, що призвело до зростання дефіцитів. Вже в першому кварталі 2026 року 56 регіонів виконали бюджети з дефіцитом проти 46 роком раніше.
— Найбільш показовим стало скорочення фінансування медицини: у 76 із 85 регіонів реальні видатки на охорону здоров’я зменшилися порівняно з 2021 роком, а в 29 регіонах вони впали навіть без урахування інфляції.
5. Попри стрибок нафтогазових доходів у липні, бюджет росії залишається в мінусі.
— У липні нафтогазові доходи федерального бюджету зросли до 934 млрд рублів — це максимум із квітня 2025 року. Зростання забезпечили разові квартальні надходження від податку на додатковий дохід (НДД), тоді як ключовий податок на видобуток нафти (ПВКК/НДПВ) за місяць скоротився майже на третину — із 837 млрд до 584 млрд рублів.
— Попри сильний липень, за підсумками січня–липня нафтогазові доходи становили лише 4,6 трлн рублів — на 17% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
— За оцінками, до кінця року уряд не виконає план: замість запланованих 8,7 трлн рублів бюджет може отримати лише близько 7,7 трлн. Фактично навіть тимчасове зростання цін на нафту через війну на Близькому Сході не змогло компенсувати падіння нафтових доходів.
— Дефіцит бюджету зберігається, а залежність від разових податкових надходжень лише підкреслює погіршення стану російських державних фінансів.
6. Війна дронів у Чорному морі різко збільшила вартість морських перевезень до росії.
— Через атаки українських морських дронів судноплавні компанії підвищили вартість фрахту на маршрутах між Туреччиною та Новоросійськом у 3–4 рази. Перевізники запровадили надбавки за воєнні ризики до $1 000 за 20-футовий і $2 000 за 40-футовий контейнер, тоді як раніше перевезення коштувало $250–400 і до $900 відповідно.
— Подорожчання перевезень пов’язане зі зростанням загроз для судноплавства після серії атак на цивільні судна та російську портову інфраструктуру в Чорному морі.
— Через різке збільшення логістичних витрат очікується подорожчання імпорту до росії, насамперед продукції з коротким терміном зберігання з Туреччини та товарів із третіх країн, що надходять через чорноморські маршрути.
— Для російської економіки це означає подальше зростання витрат на імпорт, ускладнення логістики та додатковий інфляційний тиск.
7. російський автопром дедалі більше залежить від Китаю.
— У грошовому вимірі імпорт автомобілів із Китаю до росії зріс у 2,3 раза, а китайські бренди забезпечують майже 70% усього автомобільного імпорту країни. За оцінками, їхня частка на російському авторинку вже досягла близько 40%.
— Водночас найбільший російський автовиробник «Автоваз» продовжує втрачати позиції. Залежність галузі від китайських постачальників стрімко посилюється, а власне виробництво не здатне компенсувати скорочення присутності російських брендів.
— Це робить автомобільний сектор росії дедалі вразливішим до рішень і поставок з Китаю.
8. Воєнна економіка дедалі сильніше підриває цивільний сектор росії.
— Дефіцит робочої сили, спричинений війною, змушує російські компанії підвищувати зарплати темпами, які вони вже не можуть собі дозволити. Від початку повномасштабної війни зростання зарплат випередило зростання продуктивності праці приблизно на 5 відсоткових пунктів, що завдає дедалі більшого удару по прибутковості підприємств.
— Економісти Bloomberg називають це воєнною версією «голландської хвороби»: оборонна промисловість та армія відтягують робочу силу й ресурси з цивільних галузей, підвищуючи витрати бізнесу та знижуючи його конкурентоспроможність.
— На тлі рекордно низького безробіття (близько 2%) та щорічного відтоку десятків тисяч чоловіків на війну можливостей для пом’якшення кадрового дефіциту майже не залишилося.
— У 2026 році кремль планує набрати 409 тис. контрактників, тобто щомісяця цивільна економіка втрачатиме ще близько 34 тис. працівників. Водночас із кінця 2021 року зайнятість в оборонній промисловості вже зросла приблизно на 510 тис. осіб.
— Високі зарплати в армії та на оборонних підприємствах змушують цивільні компанії підвищувати оплату праці, хоча їхня продуктивність не зростає. Це розкручує інфляцію, скорочує прибутки бізнесу, стримує інвестиції та поглиблює кризу в цивільних секторах економіки.
— За оцінками, якщо влада й надалі збільшуватиме виплати контрактникам, це може ще більше посилити кадрову кризу або навіть підштовхнути кремль до нової хвилі примусової мобілізації.
9. Велика Британія розширила санкції проти росії.
— Лондон запровадив нові обмеження щодо 19 суб’єктів: до списку потрапили 13 фізичних та юридичних осіб, а також 6 суден, причетних до підтримки рф та перевезення російських енергоносіїв. П
— ід санкції потрапили шість російських банків, зокрема Озон-Банк, Росексімбанк, Центр-Інвест-Банк, Реаліст-Банк, Ставр і Телепорт-Банк. Їхні активи буде заморожено, а британським фінансовим установам заборонено співпрацювати з ними.
— Також обмеження запроваджено проти компаній, які постачали товари й технології для російської промисловості, індійської компанії Frion Ship Management LLP, а також власника хімічної компанії «Сілтрон» Олександра Жданова.
— Окремо санкції введено щодо шести суден, які перевозили російський СПГ, нафту та нафтопродукти. Їм заборонено заходити до портів Великої Британії та користуватися британськими технічними, фінансовими й брокерськими послугами.
10. Один із найбільших європейських брокерів Scalable Capital почав закривати рахунки громадянам росії, які проживають у ЄС.
— Клієнти з російськими паспортами, зокрема власники посвідок на проживання, ПМП та другого громадянства країн ЄС, почали отримувати повідомлення про припинення обслуговування з жовтня. У листах компанія не називає російське громадянство прямою причиною. В одних випадках брокер посилається на відсутність громадянства ЄС, в інших — взагалі не пояснює рішення.
— За словами представників російських організацій у Європі, Scalable Capital пов’язує такі кроки з дотриманням санкційних вимог. В одному з випадків у Нідерландах від клієнта вимагали підтвердити відмову від російського громадянства.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.08.2026
1. 5 серпня 2026 року українські далекобійні БПЛА атакували один із найбільших логістичних центрів Wildberries в Олексині (Тульська область) площею 300 тис. м².
— Комплекс, відкритий у 2022 році, є одним із ключових логістичних хабів компанії. Він забезпечує зберігання та розподіл товарів для Тульської, Калузької, Орловської, Брянської, Курської, Липецької, Рязанської та інших областей центральної частини росії, а також частково розвантажує логістичні центри московського регіону. В наслідок атаки на території комплексу виникла масштабна пожежа, яка, ймовірно, охопила більшу частину складських приміщень.
— Українські безпілотники також повторно атакували нафтопереробний кластер в Уфі (Башкортостан). За повідомленнями російських і українських моніторингових каналів, у районі промислової зони пролунали вибухи, після чого виникла пожежа.
— Ціллю атаки став один із найбільших центрів нафтопереробки росії, до якого входять «Башнафта-УНПЗ», «Башнафта-Новойл» та «Уфанафтохім». Сукупна потужність цього комплексу перевищує 23 млн тонн нафти на рік, що робить його одним із ключових виробників бензину, дизельного пального, авіаційного гасу та інших нафтопродуктів для внутрішнього ринку й військових потреб.
— Це вже друга атака на уфимський нафтопереробний кластер менш ніж за тиждень. Повторні удари по одному з найбільших центрів переробки ускладнюють проведення ремонтів, підвищують ризик тривалого скорочення виробництва пального та посилюють тиск на паливний баланс росії.
2. Одна з найбільших транспортно-логістичних груп росії FESCO припинила приймати заявки на перевезення вантажів через Чорне море після затоплення контейнеровоза «Янина».
— Компанія заявила, що працює над додатковими заходами безпеки та шукає альтернативні маршрути доставки. Після затоплення «Янини» в ніч на 1 серпня вже 4 серпня морські безпілотники атакували ще два торговельні судна, які прямували до Новоросійська з Туреччини. Це ще більше посилило побоювання судновласників щодо безпеки роботи в акваторії Чорного моря.
— Логістичні компанії очікують, що значна частина імпортних вантажів тепер буде переорієнтована на порти Далекого Сходу. Однак це загрожує повторенням ситуації 2022 року, коли різке збільшення вантажопотоку призвело до перевантаження портів і Транссибірської магістралі, спричинивши багатомісячні затримки поставок.
— Удари по судноплавству змушують російський бізнес відмовлятися від використання чорноморського маршруту, що ускладнює логістику, збільшує терміни доставки та підвищує транспортні витрати.
3. Морський експорт російської нафти впав до семитижневого мінімуму через проблеми з логістикою та накопичення вантажів.
— Морський експорт нафти з росії за чотири тижні до 2 серпня скоротився до 3,9 млн барелів на добу — найнижчого рівня із середини червня. За останній тиждень добові відвантаження впали ще сильніше — з 4,21 млн до 3,52 млн барелів, а загальний обсяг експорту знизився з 29,47 млн до 24,61 млн барелів.
— Тимчасове скорочення ударів по НПЗ у другій половині липня дозволило частково відновити переробку нафти, що зменшило обсяги сировини, доступної для експорту. Водночас останні удари по Рязанському, Волгоградському, Саратовському НПЗ та нафтопереробному кластеру в Уфі можуть знову змінити ситуацію.
— Додатковий тиск створюють проблеми з морською логістикою. Відвантаження через Новоросійськ залишаються значно нижчими за пікові рівні через безпекові ризики в Чорному морі, а експорт із Мурманська також різко скоротився.
— Постачання до азійських покупців, включно з вантажами без зазначеного кінцевого пункту призначення, знизилися до 3,62 млн барелів на добу проти 3,76 млн тижнем раніше.
— Попри це, середня валова виручка від експорту за чотири тижні до 2 серпня зросла на $60 млн — до $1,69 млрд на тиждень, головним чином завдяки вищим цінам на нафту.
4. У росії більш ніж удвічі зросли борги із зарплат у будівельній галузі.
— Прострочена заборгованість із зарплат у будівництві станом на кінець червня досягла 1,46 млрд рублів, що у 2,13 раза більше, ніж роком раніше. Про це свідчать дані росстату.
— Основною причиною стали масові затримки платежів із боку замовників, через що будівельні компанії стикаються з касовими розривами.
— Водночас висока ключова ставка та жорсткі умови кредитування не дозволяють забудовникам перекривати дефіцит обігових коштів за рахунок банківських позик. Реальний обсяг заборгованості може бути значно більшим, оскільки офіційна статистика не враховує малий бізнес, який часто працює з муніципальними замовниками.
— Погіршення ситуації відбувається на тлі кризи в галузі: за січень–травень 2026 року обсяги будівництва в росії скоротилися на 7,4%, а введення нового житла в першому півріччі впало на 22% у річному вимірі.
5. путін дозволив не повертати активи іноземним компаніям, які залишили росію.
— путін підписав закон, який дозволяє новим російським власникам через суд скасовувати право іноземних компаній на зворотний викуп активів, проданих після початку повномасштабної війни.
— Закон поширюється на компанії з так званих «недружніх» країн, які залишили російський ринок після 24 лютого 2022 року. Суд може анулювати право на викуп, якщо компанія підтримала санкції проти росії, закликала до їх запровадження, засуджувала дії російської армії або, на думку влади, не виконала своїх зобов’язань.
— Формально закон передбачає можливість отримання компенсації протягом року після рішення суду, однак суд може зменшити її розмір або повністю відмовити у виплаті.
— Нові правила ще більше підвищують ризики для іноземних інвесторів, фактично легалізуючи остаточну втрату активів і погіршуючи інвестиційну привабливість росії.
6. Експорт бензину та дизельного пального з білорусі до росії в липні досяг рекордного рівня.
— У липні постачання бензину з білорусі до росії залізницею зросли на 13% порівняно з червнем — до 212 тис. тонн, а дизельного пального — подвоїлися, до 162 тис. тонн. Білорусь забезпечує росію паливом із двох своїх НПЗ, які працюють на російській нафті та мають сукупну потужність 24 млн тонн на рік (близько 480 тис. барелів на добу).
— За підсумками січня–липня експорт бензину з білорусі до росії зріс у 25 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року — майже до 665 тис. тонн, а поставки дизельного пального збільшилися майже у сім разів, до 418 тис. тонн.
— Різке зростання імпорту свідчить про поглиблення паливної кризи в росії. Окрім білорусі, країна вже почала імпортувати бензин з Індії, Казахстану та Марокко.
— На початку липня виробництво бензину в росії впало до 65% від середнього сезонного споживання, а випуск дизельного пального знизився приблизно до рівня внутрішнього попиту через зупинки НПЗ після українських ударів.
7. Індія відмовилася від закупівлі російських винищувачів Су-57.
— Індія найближчим часом не купуватиме новітні російські винищувачі Су-57. Про це заявив секретар Міністерства оборони країни Раджеш Кумар Сінгх. За його словами, Нью-Делі зосередиться на модернізації вже наявних Су-30МКІ, які виробляються в Індії за російською ліцензією.
— росія розраховувала продати Індії 36–40 винищувачів Су-57 із можливістю локального складання та передачею технологій. Натомість Індія планує інвестувати кошти в закупівлю додаткових французьких винищувачів Rafale та розробку власного літака п’ятого покоління AMCA.
— Відмова Індії стала черговим ударом по спробах росії просунути Су-57 на міжнародному ринку озброєнь і позбавляє російський ВПК потенційного багатомільярдного експортного контракту.
8. Сирія готова різко скоротити імпорт російської нафти заради зняття санкцій США.
— Сирія погодилася суттєво скоротити закупівлі російської нафти в межах переговорів зі США про виключення країни зі списку держав — спонсорів тероризму. Вашингтон не висував це як офіційну умову, однак дав зрозуміти, що відмова від російської нафти прискорить скасування санкцій.
— Наразі росія забезпечує Сирію близько 60 тис. барелів нафти на добу, а з початку року поставки зросли приблизно на 75%, що зробило її головним постачальником для країни. Водночас сирійська влада заявляє, що після зняття санкцій зможе диверсифікувати імпорт енергоносіїв і вже веде переговори з іншими постачальниками.
— Для росії це означає ризик втрати ще одного зовнішнього ринку збуту нафти та послаблення економічного й політичного впливу на Близькому Сході. США прагнуть обмежити російську присутність у Сирії, зокрема навколо баз у Тартусі та Хмеймімі.
