Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.05.2026
1. У ніч на 4 травня в москві зафіксовано атаку безпілотника.
— Вибух стався поблизу центру міста, після чого було зафіксовано пошкодження будівлі. На тлі атаки були запроваджені обмеження в роботі ключових аеропортів — «Внуково» та «Домодєдово», що свідчить про порушення нормального функціонування транспортної інфраструктури навіть у столиці рф.
— За наявними даними, йдеться про ударний дрон типу FP-1. Його поява поблизу центру москви — рідкісний випадок за останній час і показник того, що дальність і точність українських безпілотників зростає.
2. Кредитування малого та середнього бізнесу в росії скоротилося вперше з 2020 року, що відображає погіршення умов для реального сектору.
— У 2025 році банки видали малому та середньому бізнесу 14,5 трлн рублів — на 14,9% менше, ніж роком раніше. Реальна картина ще слабша через структурні перекоси. Значна частина сегмента — це формально малі та середні компанії, які фактично пов’язані з великим бізнесом, зокрема девелоперським.
— Їхній кредитний портфель зріс, тоді як справжній малий бізнес, навпаки, втрачає доступ до фінансування: обсяг кредитів для нього скоротився на 4,2%, а його частка вперше опустилася нижче половини — до 47%.
— Найгірша динаміка спостерігається в базових галузях: у торгівлі кредитування впало на 18,5%, у транспорті та логістиці — на 13,8%. У підсумку банки в рф дедалі більше орієнтуються на великі або пов’язані структури, тоді як незалежний малий бізнес витісняється з фінансової системи.
— Це послаблює внутрішню економічну динаміку та поглиблює структурні дисбаланси.
3. Промисловість росії продовжує скорочуватися, фіксуючи затяжний спад без ознак відновлення.
— Індекс ділової активності у виробничому секторі в квітні знизився до 48,1 пункту (з 48,3 у березні), залишаючись нижче рівня 50, який відділяє зростання від спаду. Таким чином, сектор перебуває у фазі скорочення вже 11-й місяць поспіль.
— Виробництво падає ще довше — 14-й місяць підряд. Це відбувається на фоні слабкого внутрішнього попиту та зниження нових замовлень, які також скорочуються вже 11 місяців. Експортні замовлення залишаються в мінусі через погіршення ситуації на зовнішніх ринках.
— Окремо погіршується ситуація на ринку праці: зайнятість знижується п’ятий місяць поспіль, причому темпи скорочення стали найвищими за чотири роки. Компанії не заміщують працівників, які звільняються, і скорочують робочий час.
— Додатковий тиск створює інфляція витрат. Закупівельні ціни зростають майже максимальними темпами за останній рік, що змушує бізнес підвищувати відпускні ціни, перекладаючи навантаження на споживачів.
— Попри певний формальний оптимізм щодо майбутнього, фактична поведінка компаній свідчить про протилежне: вони скорочують закупівлі, зменшують запаси та готуються до подальшого слабкого попиту. Це вказує на поглиблення стагнації в реальному секторі економіки росії.
4. російський фондовий ринок не реагує на зростання ціни на нафту.
— Індекс мосбіржі фактично застряг у вузькому діапазоні 2650–2850 пунктів, не демонструючи зростання, яке раніше було типовим у подібних умовах. За рік він знизився на 8,5%, а за п’ять років — на 25%.
— З урахуванням інфляції реальна вартість російських компаній за останні роки скоротилася приблизно вдвічі.
— Відбувається руйнування традиційної моделі ринку. Високі ціни на сировину більше не стимулюють зростання котирувань у системі, з якої вийшов іноземний капітал і яка втратила зв’язок із глобальними фінансовими потоками.
— Внутрішній інвестор не здатний компенсувати цей дефіцит ліквідності: відбувається лише перерозподіл обмежених ресурсів, тоді як інфляція знецінює доходність.
— У підсумку формується стагнаційна модель: навіть сприятлива зовнішня кон’юнктура не конвертується в зростання ринку. Без відновлення доступу до міжнародного капіталу та довіри інвесторів потенціал підйому залишається обмеженим, а ринок продовжує втрачати в реальному вираженні.
5. російський бізнес фіксує помітне погіршення споживчого попиту на початку 2026 року, що стає одним із головних факторів економічного сповільнення.
— У І кварталі 37,6% компаній назвали саме падіння попиту ключовим обмеженням для діяльності — це на 4,5 п.п. більше, ніж наприкінці 2025 року.
— Ситуацію підтверджують і банківські дані: обороти по рахунках малого та середнього бізнесу скоротилися на 16%. Все це відбувається через зростання фінансового навантаження на населення. Витрати на комунальні послуги, кредити та податки збільшилися, тому споживачі почали економити та скорочувати витрати.
— У результаті формується негативна динаміка: слабкий попит б’є по виручці бізнесу, обмежує інвестиції та підсилює загальне гальмування економіки.
6. російська система державного будівництва демонструє хронічні збої навіть попри зростання бюджетних витрат.
— У 2025 році з 170 запланованих об’єктів капітального будівництва завершено лише 76 — це 44,7%. Водночас витрати перевищили план: замість трохи більше 1 трлн рублів фактично спрямували понад 1,1 трлн (+11,3%).
— Затримки мають системний характер. У другому півріччі терміни введення 61 об’єкта перенесли на пізніші періоди. Найбільше відставання — у транспортному секторі: десятки проєктів Мінтрансу та Росавтодору не були завершені вчасно.
— Частина об’єктів залишається на низькому рівні готовності навіть після значного фінансування. Проблема носить стійкий характер: роком раніше було введено лише 40,7% запланованих об’єктів.
— Це свідчить про системну неефективність — витрати зростають, але результат не досягається, що підриває інфраструктурний розвиток і поглиблює дисбаланси в економіці росії.
7. Інвестиційний спад у росії посилюється, що свідчить про поглиблення структурних проблем економіки.
— Оцінки вкладень в основний капітал на 2026 рік погіршено: тепер очікується скорочення на 2–2,4% замість 1,6–2% раніше, тоді як на початку року взагалі розраховували на нульову динаміку. Інвестиційні настрої бізнесу погіршилися.
— Плани промислових підприємств у квітні впали до мінімумів із часів кризи 2008–2009 років. Лише 38% компаній вважають поточний рівень інвестицій «нормальним» — це найнижчий показник за весь період спостережень із 2010 року.
— Частина проєктів уже заморожується. Бізнес прямо пов’язує відновлення інвестицій із зниженням ключової ставки, яка наразі залишається високою — близько 14,5%.
— За оцінками учасників ринку, для відновлення економічного зростання вона має опуститися нижче 9–10%, а для інфраструктурних проєктів — навіть до 5%. Навіть потенційне зниження ставки до 12% не розглядається як достатній стимул. Вже зараз фіксується спад у низці галузей — від металургії та хімії до виробництва техніки та будматеріалів.
— У підсумку бізнес змушений інвестувати переважно за рахунок власного прибутку, що обмежує масштаби вкладень. Це означає, що у 2026 році повернення до зростання інвестицій практично виключене, а економіка втрачає базу для довгострокового розвитку.
8. Шведська берегова охорона затримала у Балтійському морі танкер тіньового флоту.
— Берегова охорона затримала танкер Jin Hui у територіальних водах країни. Судно йшло під сирійським прапором. За попередніми даними, танкер не мав вантажу, однак фігурує у санкційних списках ЄС і Великої Британії. Його маршрут і кінцевий пункт призначення залишаються невідомими.
— Міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін заявив, що є підстави вважати судно частиною російського «тіньового флоту» — мережі танкерів, які використовуються для обходу санкцій та транспортування нафти поза офіційними каналами.
— Інцидент свідчить про зростання уваги європейських країн до морських схем обходу обмежень. Посилення перевірок у Балтійському морі створює додаткові ризики для логістики російського нафтового експорту та ускладнює використання непрозорих схем постачання.
— Цього року Швеція зупинила п’ять суден за підозрою у різних правопорушеннях, включаючи розливи нафти та плавання під чужим прапором, а також порушила кримінальні справи проти деяких членів екіпажу.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.05.2026
1. У ленінградській області в ніч на 5 травня зафіксовано нову атаку на нафтову інфраструктуру.
— У місті Кириши після удару безпілотників виникла пожежа в промисловій зоні. У цьому районі розташований один із найбільших НПЗ росії — Киришинефтеоргсинтез, який уже неодноразово ставав ціллю атак.
— Його потужність становить близько 20 млн тонн нафти на рік, фактична переробка — близько 18 млн тонн, що відповідає приблизно 7% загальнонаціонального обсягу.
— Підприємство є ключовим виробником пального: щороку випускає близько 2 млн тонн бензину, 7 млн тонн дизельного пального та значні обсяги мазуту й бітуму.
2. Ціни на російську нафту в квітні досягли максимальних значень за понад десятиліття.
— Середня ціна сорту Urals для розрахунку податків піднялася до $94,87 за барель — це найвищий рівень із 2014 року. Порівняно з березнем ($77) зростання склало $17,87 (+23%), а відносно січня ($40,95) — більш ніж у 2,3 раза.
— У результаті фактична ціна перевищила закладений у бюджет рівень приблизно на $36 за барель. Це напряму вплинуло на доходи бюджету. За поточних цін і курсу рубля на рівні 78–80 за долар, щомісячні надходження від нафтогазових податків оцінюються близько 1 трлн рублів — удвічі більше, ніж на початку року.
— За оцінками, у квітні бюджет отримав близько 850 млрд рублів від нафти й газу.
— Втім, цей ефект має ситуативний характер. Зростання доходів забезпечене зовнішніми факторами — насамперед ціновою кон’юнктурою, а не відновленням обсягів чи ефективності.
3. У росії фіксується зростання попиту на готівку.
— За квітень обсяг готівкових грошей в обігу зріс на 607,3 млрд рублів — це найбільший приріст за винятком сезонного грудневого піку з вересня 2022 року.
— Тенденція триває вже другий місяць: у березні відтік у готівку перевищив 300 млрд рублів — максимум за 2,5 року. Сукупний обсяг готівки на початок квітня досяг 19,48 трлн рублів і може перевищити 20 трлн, що вже є історичним максимумом.
— Офіційно це пояснюють технічними факторами, зокрема перебоями в роботі інтернету та платіжних терміналів. Водночас, зростання податкового навантаження стимулює бізнес переходити на розрахунки готівкою, а населення — зберігати гроші поза банківською системою. У підсумку посилюється тенденція до «кешизації» економіки.
— Це знижує прозорість фінансових потоків, ускладнює податкове адміністрування та може свідчити про зростання недовіри до банків і безготівкових інструментів.
4. Російська ліфтова галузь у 2025 році продовжує спад: виробництво скоротилося більш ніж на 6% і становить близько 25 тис. одиниць.
— Причини — різке уповільнення житлового будівництва, проблеми з фінансуванням програм модернізації ліфтів і дорогі кредити, які обмежують інвестиції.
— Додатковий тиск створюють перебої з доступом до частини імпортних компонентів і технологій.
— У результаті російські підприємства працюють із недозавантаженням, втрачають замовлення, а частина виробників скорочує випуск на третину і більше. Очікується, що слабкий попит і нестабільне фінансування можуть утримати галузь у спаді до кінця року.
5. Обсяг мікрокредитування в рф у 2025 році досяг історичного максимуму, що свідчить про погіршення фінансового стану населення та обмежений доступ до банківських ресурсів.
— Громадяни залучили в мікрофінансових організаціях 2,1 трлн рублів, що на 35% більше, ніж роком раніше. У середньому щокварталу видачі перевищували 500 млрд рублів.
— Зростання попиту на дорогі позики пов’язане з жорсткішою політикою банків, які підвищили вимоги до позичальників і скоротили кредитування клієнтів із підвищеним борговим навантаженням. У результаті значна частина населення змушена звертатися до МФО як до альтернативного джерела фінансування.
— При цьому вартість таких позик залишається надзвичайно високою. За даними центробанку рф, близько половини мікрокредитів у 2025 році видавалися під ставки понад 250% річних. Н
— айбільш поширені короткострокові позики до 30 тисяч рублів оформлювалися в середньому під 290,3% річних, тоді як кредити на 2–6 місяців коштували позичальникам 284–286% річних.
— Різке зростання сегмента мікрофінансування на фоні недоступності банківських кредитів відображає структурні проблеми економіки рф і падіння реальних доходів населення, яке дедалі частіше покриває поточні витрати за рахунок дорогих боргових інструментів.
6. У росії зафіксовано рекордний попит на люксові автомобілі за весь період повномасштабної війни.
— За перший квартал 2026 року на облік поставлено 42 нові автомобілі Rolls-Royce Motor Cars — на 5% більше, ніж роком раніше. Найбільший попит припав на позашляховики Rolls-Royce Cullinan та електричні купе Rolls-Royce Spectre.
— Вартість таких авто стартує від 30 млн рублів і може перевищувати 100 млн у максимальних комплектаціях.
— Після санкційного падіння у 2022–2023 роках ринок люксових авто почав швидко відновлюватися: у 2024 році продажі зросли до 152 машин, у 2025-му — до 225. Це найвищий показник з початку війни. Така динаміка показує, що санкційний тиск майже не зачіпає найбагатші прошарки російського суспільства.
— Паралельно зі скороченням кредитування малого бізнесу, падінням споживчого попиту та зростанням попиту на готівку еліти продовжують демонстративне споживання через канали паралельного імпорту.
7. Британія вдарила санкціями по схемах рф з вербування мігрантів для війни.
— Велика Британія оголосила про введення санкцій проти 35 осіб та організацій, які причетні до вербування вразливих мігрантів для участі у війні росії в Україні та виробництва дронів для використання у війні. Про це йдеться в офіційній заяві.
— У британському уряді заявили, що у той час, як росія намагається використовувати мігрантів для підживлення своєї військової машини, оголошені санкції безпосередньо спрямовані проти осіб, які займаються торгівлею мігрантами для відправки їх на передову, а також проти компаній, що постачають продукцію на російські заводи з виробництва дронів.
— Останні заходи спрямовані проти 35 осіб та організацій, зокрема тих, хто відповідає за мережі торгівлі людьми. Як зазначається, мережі, на які наклала санкції Британія, обманним шляхом вербували іноземних мігрантів.
— До списку санкцій також входять фізичні та юридичні особи з третіх країн, зокрема Таїланду та Китаю, які відповідають за постачання до росії компонентів для дронів та інших критично важливих військових товарів.
8. Казахстан розглядає можливість повної відмови від імпорту електроенергії з рф уже з 2027 року на фоні нарощування власних генеруючих потужностей. Про це заявив заступник міністра енергетики країни.
— За його словами, у 2026 році в країні зберігається дефіцит електроенергії на рівні 1–1,2 млрд кВт·год, однак упродовж найближчих двох років цей розрив планується повністю ліквідувати за рахунок введення нових потужностей.
— Йдеться про стратегічний перегляд енергетичної залежності, який може позбавити рф ще одного ринку збуту. Втрата казахстанського напряму означатиме додатковий тиск на експортні доходи російського енергосектору, який і без того стикається з обмеженнями на ключових зовнішніх ринках.
— Поступове витіснення російської електроенергії локальною генерацією відображає ширшу тенденцію — країни регіону намагаються мінімізувати залежність від постачань з рф, посилюючи енергетичну автономію та диверсифікацію джерел.
