Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.04.2026
1. російський нафтовий термінал Приморськ втратив 40% сховищ через атаки дронів.
— Українські безпілотники завдали серйозних втрат нафтовій інфраструктурі росії в Балтійському регіоні. Унаслідок кількох днів атак було пошкоджено значну частину резервуарів для зберігання нафти в найбільшому російському експортному порту Приморськ.
— Супутникові знімки американської компанії Vantor, яка спеціалізується на космічній розвідці, зафіксували пошкодження щонайменше восьми резервуарів для зберігання нафти і нафтопродуктів. Кожен із них має місткість близько 50 тис. кубометрів.
— Загалом у порту розташовано 14 резервуарів для нафти та чотири для дизельного пального. Джерела в галузі повідомили, що два з пошкоджених резервуарів використовувалися саме для зберігання дизеля.
— Сумарні втрати оцінюються більш ніж у 40% потужностей для зберігання у цьому портовому вузлі. За оцінками трейдерів, це може змусити росію відповідно скоротити обсяги відвантаження.
— Порт Приморськ є ключовим експортним хабом російської нафти і здатний відправляти на зовнішні ринки приблизно 1 млн барелів на добу, що становить майже 1% світового споживання. Пошкодження інфраструктури створює додатковий тиск на російський нафтовий експорт і логістику постачання.
2. російські нафтові компанії готуються до скорочення видобутку через серйозні перебої в роботі експортної інфраструктури на Балтиці.
— Унаслідок ударів безпілотників по портових терміналах, нафтопроводах і нафтопереробних заводах росія втратила близько 20% експортних потужностей, що відповідає приблизно 1 млн барелів нафти на добу.
— Раніше втрати сягали майже 40%, однак частину інфраструктури вдалося відновити. Навіть поточний рівень пошкоджень уже змушує виробників скорочувати видобуток через неможливість вивозити необхідні обсяги сировини.
— Додаткову проблему створює перевантаження логістики. Через удари по експортних вузлах і НПЗ нафтопровідна система почала швидко заповнюватися, а резервуари для зберігання — переповнюватися.
— За словами джерел, компанія Транснефть, через систему якої транспортується близько 80% російської нафти, повідомила експортерів про перебої з відвантаженням через Порт Усть-Луга. Порт не може здійснювати завантаження нафти відповідно до початкового графіка, а трубопровідна система не здатна приймати всі обсяги від виробників, які планували відправляти нафту саме через цей напрямок.
— У результаті навіть короткострокове зростання цін на нафту не призводить до збільшення російського видобутку: обмеження логістики фактично блокують експорт і змушують компанії зменшувати виробництво.
3. Навіть різке подорожчання нафти не здатне суттєво покращити стан російської економіки.
— Про це попереджають аналітики близького до Кремля Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування (ЦМАКП). російський уряд почав розраховувати на тривале зростання нафтових цін. Міністерство фінансів рф відмовилося від планів переглядати бюджет і скорочувати витрати після падіння нафтогазових доходів на початку року.
— У ЦМАКП вже переглянули свій макроекономічний прогноз, виходячи зі значно вищої вартості російської нафти. Базовий сценарій центру передбачає, що активна фаза конфлікту на Близькому Сході може тривати приблизно до жовтня, що підтримуватиме високі ціни на сировинних ринках.
— У результаті прогноз середньої експортної ціни російської нафти Urals у 2026 році підвищено з $55,6 до $81,6 за барель. Очікується, що це забезпечить додатковий приплив валютної виручки та зміцнення рубля до 70–73 рублів за долар наприкінці року.
— Водночас, позитивний ефект для економіки залишається обмеженим. Прогноз інфляції підвищено до 5,8–6,1% замість попередніх 4,8–5,1%, а темпи зростання ВВП збільшено лише незначно — з 0,5–0,8% до 0,9–1,3%. Зростання доходів від сировини може лише посилити структурні дисбаланси.
— Йдеться про ризик так званої «голландської хвороби», коли вигоди від сприятливої цінової кон’юнктури концентруються у вузькому колі сировинних галузей і майже не поширюються на інші сектори економіки.
4. Сфера послуг у росії в березні скоротилася вперше за пів року.
— Дані S&P Global фіксують погіршення ділової активності на тлі ослаблення попиту та зростання витрат. Індекс PMI у секторі послуг знизився до 49,5 пункту з 51,3 у лютому, опустившись нижче ключової позначки 50, яка відділяє зростання від спаду. Це сигналізує про перехід галузі до скорочення.
— Основною причиною негативної динаміки стало зниження попиту. Частина компаній повідомляє про зростання кількості клієнтів, однак усе більше бізнесів вказують на падіння їхньої купівельної спроможності.
— Додатковий тиск створює різке подорожчання сировини та матеріалів. Погіршення ситуації вже позначається на ринку праці: зайнятість у секторі знижується другий місяць поспіль, а темпи скорочення стали найвищими з початку 2023 року.
— Компанії урізають персонал через падіння продажів і необхідність економії. Паралельно спостерігається загальне скорочення споживчого сектору. За оцінками 2ГІС, кількість ресторанів у містах-мільйонниках за рік зменшилася на 5%, кафе — на 6%, барів — одразу на 11%. Сегмент швидкого харчування також скоротився, як і кількість їдалень.
— Ситуація в галузі залишається напруженою: на початку 2026 року ресторанний бізнес переживає найгірший період за чверть століття, а відвідуваність окремих закладів впала до 40%.
— Одночасно в країні вперше за 25 років почало скорочуватися загальне число магазинів, що свідчить про ширший спад споживчої активності.
— Додатковим індикатором проблем став фінансовий результат ритейлу: мережа «Магніт» зафіксувала перший річний збиток у своїй історії — 22 млрд рублів, пояснивши це зростанням витрат і високими процентними ставками.
— Сукупність цих факторів вказує на поглиблення кризи внутрішнього попиту в росії, що дедалі сильніше тисне на сферу послуг, торгівлю та зайнятість.
5. Обсяги несировинного та неенергетичного експорту росії залишаються значно нижчими за довоєнний рівень, попри заяви влади про «диверсифікацію» економіки.
— За підсумками 2025 року експорт у цій категорії склав $163,6 млрд. У річному вимірі показник зріс на 11% або $16,7 млрд, однак цього недостатньо для відновлення попередніх обсягів.
— Порівняно з 2021 роком несировинний експорт скоротився на $30,6 млрд, або приблизно на 16%. У 2024 році падіння було ще глибшим — близько 25%, а сам показник опускався до мінімуму за сім років — близько $145 млрд.
— Найбільше постраждав високотехнологічний сегмент. Експорт у категорії «машини та обладнання» у 2025 році становив $29,6 млрд проти $40,6 млрд у 2021-му, що означає падіння майже на третину.
— Попри заяви про зменшення залежності від сировини, структура експорту суттєво не змінилася. За оцінками, понад половину російського експорту — 53,9% — як і раніше становлять сировинні товари.
— Таким чином, навіть часткове відновлення у 2025 році не компенсує втрат попередніх років, а російська економіка зберігає критичну залежність від експорту ресурсів і демонструє слабкі результати в сегментах із високою доданою вартістю.
6. Європейський Союз у березні різко наростив імпорт російського зрідженого природного газу.
— Обсяги поставок зросли на 38% у річному вимірі — до приблизно 2,5 млрд кубометрів. Це найвищий показник за всю історію експорту російського ЗПГ до ЄС. За підсумками першого кварталу імпорт склав 6,8 млрд кубометрів, що на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Зростання відбулося одночасно із загальним збільшенням закупівель ЗПГ європейськими країнами. Компанії активно нарощують запаси, намагаючись зафіксувати обсяги постачання наперед. Основним фактором стала різка дестабілізація енергетичних ринків через загострення ситуації на Близькому Сході.
— Обмеження судноплавства в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світових енергопотоків, підштовхнуло ціни та змусило імпортерів діяти на випередження. У результаті європейські покупці, попри політику скорочення залежності від російських енергоносіїв, збільшують закупівлі ЗПГ із росії як одного з небагатьох доступних і оперативних джерел постачання.
— Ситуація свідчить про збереження структурної залежності європейського ринку від російського газу в умовах нестабільності глобальних енергетичних ланцюгів.
7. росія готує нове постачання нафти на Кубу, перевіряючи ефективність обмежень США щодо енергетичних поставок на острів.
— москва завантажує другий російський нафтовий танкер для відправлення на Кубу, яка переживає гостру енергетичну кризу. Наприкінці березня до кубинського порту Матансас прибув танкер «Анатолій Колодкін», що перевозив близько 100 тис. тонн сирої нафти.
— Адміністрація президента США Дональда Трампа раніше понад три місяці блокувала великі поставки нафти на острів. Водночас дозвіл на прибуття російського танкера 30 березня у Вашингтоні пояснили гуманітарними міркуваннями.
— У Білому домі наголосили, що цей крок не означає відмови від політики максимального тиску на кубинський режим. Вважається, що реакція США на нову поставку може бути обмеженою. Керівник Obsidian Risk Advisors Бретт Еріксон зазначає, що світові енергетичні ринки залишаються нестабільними через війну навколо Ірану, а увага Вашингтона значною мірою зосереджена на інших кризах.
— У таких умовах Сполучені Штати навряд чи підуть на різку ескалацію протистояння з росією та Кубою, намагаючись заблокувати новий танкер.
— Водночас сама ситуація демонструє, що москва намагається використати кризу на енергетичних ринках для розширення своєї присутності навіть у регіонах, де діють жорсткі американські обмеження.
8. російські державні енергетичні компанії могли бути причетні до вивезення українських дітей, йдеться у розслідуванні Єльського університету.
— Згідно з висновками дослідників, «Роснефть» і «Газпром» надавали підтримку мережі таборів, куди у 2022–2025 роках було вивезено щонайменше 2158 українських дітей. Йдеться як про фінансування, так і про організацію транспортування.
— У звіті зазначається, що дітей розміщували як на окупованих територіях України, так і в росії, зокрема з метою проросійського ідеологічного впливу.
— Автори дослідження називають ці дані першим «остаточним публічним доказом» участі великих державних компаній у системній кампанії з вивезення та перевиховання дітей. Публікація вже викликала політичну реакцію у США.
— Група американських законодавців закликала адміністрацію відновити санкції проти «Роснефти» і «Газпрому», які раніше були тимчасово пом’якшені. У зверненні до Держдепартаменту та Мінфіну також пропонується запровадити обмеження ще проти 35 організацій, згаданих у звіті.
— За оцінками законодавців, навіть короткострокове послаблення санкцій може принести російським енергетичним компаніям близько 12 млрд доларів доходів.
— Опубліковані дані підсилюють тиск на російський енергетичний сектор, який і без того перебуває під санкціями, і можуть стати підставою для їх подальшого посилення.
