Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 18.10.2025

1. російські залізниці розпочинають масові скорочення через фінансову кризу, спричинену різким падінням вантажоперевезень та дефіцитом бюджету.

— Керівництво компанії дало вказівку підготувати плани оптимізації персоналу та перегляду організаційної структури до початку листопада.

— Причиною стало стрімке зниження обсягів перевезень — лише за дев’ять місяців 2025 року вони впали на 6,7%, а перевезення окремих видів вантажів, зокрема зерна, цементу та нафтопродуктів, зменшилися двозначними темпами.

— Щоб утриматися на плаву, компанія скоротила інвестиційну програму майже на 40%, призупинивши ключові інфраструктурні проєкти, включно з розширенням БАМу і Транссибу, які мають стратегічне значення для експорту сировини до Китаю.

— Прибуток підприємства за перше півріччя 2025 року впав у десятки разів, що свідчить про глибоку кризу транспортного сектору рф, який не витримує наслідків санкцій, скорочення експорту та зниження внутрішнього попиту.

2. Захід має перекрити фінансові джерела кремля через санкції проти НПЗ.

— Країни Заходу мають вжити радикальніших кроків для припинення війни росії проти України — зокрема, запровадити санкції проти нафтопереробних заводів, які купують або переробляють російську нафту.

— Попри дію цінової стелі G7, росія зберігає високі прибутки від експорту енергоносіїв, обходячи обмеження через «тіньовий флот» танкерів і посередницькі компанії.

— За оцінками міжнародних структур, понад дві третини морських поставок російської нафти нині здійснюються поза системою західного страхування та моніторингу.

— Продаж нафти й газу дає росії близько чверті військового бюджету, а у 2024 році прибутки від нафти перевищили 108 мільярдів доларів. Попри санкції «Великої сімки» і встановлення цінової стелі, москва активно обходить обмеження через «тіньовий флот» старих танкерів, підставних страховиків і посередників, що дозволяє продавати нафту вище граничної ціни.

— До 75% російських морських поставок нині відбуваються поза системою контролю G7. США та ЄС мають запровадити вторинні санкції проти іноземних НПЗ, судноплавних і фінансових структур, які забезпечують переробку та продаж російської нафти — насамперед у Китаї, Індії та Туреччині.

— Лише повне відключення таких ланцюгів постачання позбавить кремль головного джерела валютних надходжень і змусить путіна сісти за стіл переговорів.

— Енергетичні доходи — це артерії путінського режиму. Їхнє перекриття стане найефективнішим способом припинити російську агресію.

3. У Конгресі США просувають новий законопроєкт про санкції проти росії.

— У Конгресі США набирає обертів двопартійний законопроєкт, спрямований на посилення санкцій проти росії. Документ передбачає надання президенту США широких повноважень — від блокування продажу російських енергоносіїв до запровадження тарифів до 500% і замороження інвестиційних лістингів.

— Ініціатива отримала підтримку як серед демократів, так і серед республіканців. Очікується, що Сенат може розглянути законопроєкт уже протягом місяця.

— Автори документа наголошують, що кожен день зволікання грає на користь кремлю, а санкційний тиск необхідний для зупинення російської воєнної машини.

— Новий поштовх до ухвалення закону з’явився після візиту президента України Володимира Зеленського до Вашингтона.

— Американські законодавці підкреслили: лише через посилення економічного тиску можна змусити москву шукати реальний шлях до завершення війни.

4. США та Європа посилюють тиск на азійські країни через закупівлі російських енергоносіїв.

— США та країни ЄС активізували дипломатичний тиск на держави Азії, які продовжують купувати російську нафту й газ. Вашингтон проводить переговори з Китаєм, Індією та Японією, домагаючись скорочення імпорту російських енергоносіїв. Велика Британія вже запровадила санкції проти кількох китайських і індійських компаній, а Євросоюз готує аналогічні обмеження.

— За оцінками аналітиків Kpler, морські поставки російської нафти до Китаю та Індії у жовтні можуть досягти 3,1 млн барелів на добу — це максимум із червня.

— Раптові британські санкції та можливі кроки з боку ЄС і США можуть змусити азійських імпортерів тимчасово скоротити закупівлі й відкласти нові контракти.

— Навіть короткострокове зниження попиту з боку Азії стане відчутним ударом по російських нафтових доходах, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.

— Водночас Японія, попри тиск партнерів по G7, поки не готова повністю відмовитися від імпорту російського ЗПГ із проєкту «Сахалін-2», який забезпечує критично важливі обсяги газу для її енергосистеми.

5. У Німеччині можуть конфіскувати €720 млн у російського банку.

— У Франкфурті-на-Майні може відбутися перша масштабна конфіскація заморожених російських активів у межах санкцій ЄС. Вищий земельний суд відкрив провадження, яке може завершитися вилученням понад €720 млн зі рахунку, що належить російському банку.

— Ініціатором справи стала Федеральна прокуратура Німеччини, яка запідозрила банк у спробі порушити заборону на розпорядження замороженими коштами. Йдеться про установу, що потрапила під санкції у червні 2022 року та втратила доступ до своїх активів у європейських банках.

— Якщо суд ухвалить рішення про конфіскацію, це стане прецедентом для подальшого вилучення російських фінансових активів у ЄС.

— Німеччина таким чином демонструє готовність не лише блокувати, а й фактично вилучати кошти держави-агресора, які можуть бути спрямовані на відновлення України.

6. У США продали конфісковану яхту російського мільярдера з золотим роялем.

— Американська влада продала з аукціону суперʼяхту Amadea, що належала підсанкційному російському олігарху. 106-метрове судно з розкішним оздобленням, зокрема золотим роялем, було конфісковане на Фіджі ще у 2022 році та доставлене до Сан-Дієго.

— За рішенням федерального суду, яхту виставили на закритий аукціон, який відбувся у вересні. Покупця та суму угоди не розкривають, але вартість судна оцінювалася приблизно у 230–300 млн доларів.

— В американському Мін’юсті наголосили, що продаж був необхідним кроком — утримання яхти коштувало державі майже 1 млн доларів на місяць.

— Виручені кошти можуть бути спрямовані на підтримку України через спеціальні механізми використання заморожених російських активів.