25 квітня 2018 року на одному з полігонів у Херсонській області були перевірені основі бойові та тактико-технічні показники нової системи озброєнь «Вільха» під час залпу з пускової на базі реактивної системи залпового вогню «Смерч».
Український ракетний щит стане набагато міцнішим. Такий попередній висновок можна зробити за підсумками найбільш важливого етапу державних випробувань нової системи озброєнь «Вільха», яка створена вітчизняними підприємствами за державним оборонним замовленням в інтересах Збройних Сил України.
На цей кульмінаційний етап випробувань прибуло найвище керівництво країни: Президент України – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Петро Порошенко, Секретар Ради національної безпеки та оборони України Валентин Турчинов, Міністр оборони України генерал армії Степан Полторак, Начальник Генерального штабу — Головнокомандувач Збройних Сил України генерал армії України Віктор Муженко, голова комітету Верховної ради з питань національної безпеки та оборони Сергій Пашинський та інші. Також були запрошені військові аташе, акредитовані в Україні. Все разом це свідчило про те, яке велике значення приділяється новому ракетного кроку України у військовому, дослідно-конструкторському та промисловому вимірі.
Загалом 25 квітня було зроблено сім пусків. Два – ще з самого ранку. І п’ять – залпом. На очах великої делегації. Залпові пуски «Вільхи» здійснювалося на відстань у 54 кілометри. З огляду на обмеження полігону. Стрільба на максимальну дальність у 70 кілометрів проводилося у інших полігонах умовах.
За підсумками чергового етапу державних випробувань, як було зазначено високопосадовими представниками державами, «завдання, яке ставили перед вітчизняною оборонною промисловістю та наукою, в цілому виконано». За твердженням Президента «українська армія нарешті отримає високоточну зброю, яка значно підвищить ефективність дій підрозділів Збройних Сил України. Це важливо і тому, що ракета «Вільха» зібрана повністю з українських комплектуючих. Нам ніхто не може перешкодити виробляти цю високоточну зброю. Можу сказати одну конкретну цифру: ракета «Вільха» у 10 разів точніша і, відповідно, у 10 разів ефективніша, ніж старі системи залпового вогню, які знаходились на озброєнні ще з часів Радянського Союзу», – стверджував Петро Порошенко одразу після пусків.
З практичної точки зору йдеться про розробку та виготовлення нової системи залпового вогню з можливостями високоточної зброї. А також нової ракети в габаритних параметрах реактивного снаряду для РСЗО «Смерч».
За словами Генерального директора — генерального конструктора державного Київського конструкторського бюро «Луч» Олега Коростельова, який власне є і головною рушійною конструкторською силою цього проекту, «Вільха» забезпечує якісно інший рівень застосування систем РСЗО. З можливостями, яких раніше просто не було.
«Ми створили нове високоточне озброєння – поки що на ту ж саму дальність, що і «Смерч». Від 20 до 70 км. І ми розгорнули виробництво нової ракети. Самостійно. Ми все тепер робимо самі. Ми робимо корпус двигуна, сопловий блок, стабілізатори, бойову частину, запобіжно-виконавчий механізм, систему наведення, систему прийняття сигналів супутникової навігації, газове управління, підривачі» – пояснював Олег Коростельов військовим аташе.
У кооперацію з виготовлення нової системи озброєнь включено близько п’ятнадцяти вітчизняних підприємств – з застосуванням їхніх власних розробок та комплектуючих. Насамперед це ДержККБ «Луч» – головний виконавець проекту за державним оборонним замовленням. Серед інших важливих учасників – Павлоградський хімічний завод, який розробив та виготовив нове сумішеве паливо для двигунів «Вільхи», підприємство «Артем», на устаткуванні якого виготовляються нові корпуси для високоточної зброї, «Орізон-Навігація», що спеціалізується на системах супутникової навігації. Роль інших підприємств також є не менш важливою та унікальною, проте поки що оголошувати повний ланцюжок кооперації, звісно, не є доцільним.
За словами Генерального директора державного концерну «Укроборонпром» Павла Букіна цей проект є беззаперечним доказом високого наукового, конструкторського та промислового рівня, якій сконцентровано у вітчизняній галузі. «Набутий досвід взаємодії, кооперації різних підприємств і досягнутий результат є важливими для концерну і як практичне підтвердження вірності ідеї щодо об’єднання підприємств у профільні кластери. ДержККБ «Луч» якраз і продемонструвало ефект синергії, вдало поєднавши сильні сторони усіх вітчизняних учасників, що брали участь у розробці і виготовленні нової системи озброєнь. Хоча проблем на цьому шляху дійсно було немало», – наголосив гендиректор «Укроборонпрому».
Одразу після ядерної
Як відомо, радянська далекобійна реактивна система залпового вогню «Смерч» (9К58), що використовує реактивні снаряди калібром 300 мм з різними бойовими частинами, вважається однією з найбільш потужних у світі. Вона призначена для ураження на далеких підступах будь-яких групових цілей, включно з живою силою, броньованою технікою мотопіхотних і танкових підрозділів, підрозділів артилерії, тактичних ракет, зенітних комплексів і вертольотів на стоянках, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку та об’єктів військово-промислової структури.
Бойовий потенціал «Смерчей» за потужністю іноді навіть порівнюють з застосуванням тактичної ядерної зброї. Одна бойова машина здійснює залп з 12 реактивних снарядів на відстань у 70 км. Залп однієї бойової машини спроможний перетворити на пекло площу десь у 67 гектарів. Це десь 100 футбольних полів. Однієї машини достатньо, щоб знищити аеродром з літаками чи гелікоптерами ворога. Шістьох машин може бути достатньо, щоб зірвати наступ механізованої чи танкової бригади противника.
Але в сучасних умовах, коли Україна не є багатою країною, критерії «ефективність-вартість» повинні обов’язково враховуватись як розробниками, так і військовими. Треба забути про те, що ми маємо покривати площі в рамках залпового вогню. Абсолютно невірно використовувати дорогу високоточну зброю за радянськими лекалами бойових дій. Ми повинні мати зброю, яка гарантовано знищить виявлені важливі цілі точковими ударами. І готувати і ракети, і розрахунки. Для цього нова «Вільха» та, сподіваюсь, і її подальші близькі бойові «родичі» підходять ідеально.
В Збройних Силах України полки, що оснащені РСЗО «Смерч», мають у своєму складі по 36 бойових машин. З «Вільхою» вони стануть набагато потужнішими. Якщо для штатних реактивних снарядів «Смерча» ворожі цілі знищуються гарантованим покриттям площі враження, то «Вільха» на випробуваннях продемонструвала можливості саме високоточної зброї.
Від площі до точки
Щодо точності влучення ракет, то такі показники зазвичай втаємничують. Але, здається, зараз не той випадок. Повторюсь – за твердженням Президента, ракета «Вільха» має точність на порядок більшу, ніж снаряди реактивної системи залпового вогню «Смерч» радянського виробництва. Після порівняння технічних характеристик це означає, що кожна ракета «Вільха» на відстані у 70 км влучає у коло діаметром тридцять метрів. Або навіть і менше. Бо за весь період стрільб ракетами «Вільха» були непоодинокі випадки, коли ракети влучали у кілок з прапорцем – тобто з нульовим відхиленням від цілі.
Як це відбувається і за рахунок чого досягнуто?
Логіка управління для реактивних систем залпового вогню полягає в тому, що реактивний снаряд чи ракету треба стабілізувати на початковій ділянці траєкторії, а потім – відкоригувати на кінцевій.
Якщо спостерігати за пуском «Вільхи», то помітно, що при виході з направляючої у передній частині ракети з`являється швидке пульсуюче полум’я. Це спрацьовують імпульсні двигуни. Вони потрібні, аби забезпечити незмінним курс ракети, коли вона ще розганяється. Адже восьмиметрова ракета вилітає з направляючої зі швидкістю лише 30 метрів на секунду, і цього замало, або керувати нею за допомогою аеродинаміки. Її можна утримати на вірному курсі лише реактивною силою імпульсних двигунів. Тож після виходу з направляючої ракета стабілізується за рахунок маленьких одноразових реактивних двигунів. Таких імпульсних двигунів 90. Вони зовні опоясують блок управління у декілька рядів. Всі вони спрацьовують за декілька секунд – набагато швидше, ніж автоматна черга. Проте кожен імпульс відбувається у потрібну мілісекунду, і з потрібного напрямку. Обрахунки здійснює процесор – з урахуванням усіх даних, необхідних для точної орієнтації ракети.
Середня частина траєкторії ракети є некерованою. На третій, заключній частині польоту, владу над «Вільхою» знову бере система управління. Коли ракета починає знижуватися, у передній частині ракети розкриваються аеродинамічні рулі. Система управління інтегрує сигнали від глобальної системи позиціонування супутників та власної інерціальної системи і формує команди на рулі. Управління відбувається за стандартним методом паралельно-пропорційного наближення. Ракета керується до влучення у ціль.
За твердженням генерального конструктора — генерального директора ДержККБ «Луч» Олега Коростельова, ймовірність того, що на всій дистанції польоту ракети супутниковий сигнал буде відсутній – дуже мала. На низку уточнюючих питань за цією темою розробники «Вільхи» відповідали так: «Якщо одна сторона супутники виключить, то інша обов’язково залишить». Це означає, що глобальна система позиціонування нової ракети враховує можливості різних систем позиціонування.
Окрім точності, ще одна важлива конкурентна деталь залпу «вільхами» – на відміну від радянського «Смерча», – це можливість розведення ракет на кінцевій ділянці. Кожна ракета знищує свою ціль, якщо координати цих цілей попередньо розвідані і введені в «мізки» кожної ракети. Саме це і робить їх і високоточними, і в міру розумними. Діаметр розведення 12 ракет, що запущені у залпі на одному прицільному куті установки становить приблизно 1,5 км. Ведення вогню з бойових машин може бути як одиночними пусками, так і залпом. Тож можна стверджувати, що «Вільха» – це високоточна тактична зброя, придатна для масового застосування.
Тактичні вимоги – нанести масований удар і швидко полишити місця пуску. Розгортання комплексу разом з заряджанням ракет – в межах 30 хвилин. Бойова машина можне пересуватись і повністю зарядженою. Зазвичай заряджання відбувається завчасно, за декілька кілометрів під зони пуску. Прив’язка до точки старту, введення даних для стрільби, введення координат цілей – безпосередньо у зоні пуску.
Нове рішення від ДержККБ «Луч» також включає оснащення бойових машин автоматизованою системою пуску. Це значно скорочує час на введення необхідних даних для пуску кожної ракети по конкретній цілі, і пришвидшує готовність до відкриття вогню. Також суттєво спрощено наведення пакету з 12 ракетами на потрібний кут підйому та азимут. За рахунок приладів навідник переміщує пакет з ракетами, орієнтуючись на зображення на невеличкому захищеному екрані, де вказано точку, на яку треба вивести положення пакету. Вже не потрібні бусолі і інші процедури наведення, характерні для «Смерчей». Хоча всі вони залишаються на машині як резервний варіант для наведення.
Мінімальний період перебування РСЗО на бойовій позиції сприятиме живучості системи, модернізованої за рахунок автоматизованої системи пуску. Пуск пакету з 12 ракет – за 48 секунд. Полишення зони пуску – за 3-4 хвилини. Залп відбувається без зміни положення пакету.
Маса ракети – в межах 800 кг. Маса двигуна – в межах 500 кг. Система управління – в межах 70 кг. Швидкість ракети на кінцевій ділянці траєкторії – в межах 3,4 М. Вага бойової частини – близько 250 кг.
В Україні з 1995-го р. кількість снарядів до РСЗО з осколково-уламковою бойовою частиною була обмеженою. Хоча, на думку військових, саме така бойова частина вважається найбільш оптимальною з огляду на ту кількість типових задач, що стоять перед ракетними підрозділами в сучасних умовах. Основні бойові частини до РСЗО «Смерч», якими сьогодні володіє українська армія — касетні. Тож військові наполягали на тому, що нова бойова частина має бути уламково-фугасна. Це і було зроблено. При цьому, з огляду на уніфікацію роз’ємів, на «Вільху» може бути встановлена будь-яка інша бойова частина. Зокрема, термобарична.
Державні випробування «Вільхи» триватимуть ще до кінця липня. Адже програма перевірок надзвичайно широка. Можна припустити, що прийняття українською армією «Вільхи» на озброєння – йдеться про наказ Міністра оборони, який легітимізує увесь процес подальших закупок – відбудеться десь у серпні. Президент України, у свою чергу, заявив про те, що серійне виготовлення нової ракети відбудеться вже у цьому році. Це може стати реальністю, якщо вже сьогодні буде здійснено заходи з випереджуючого виробництва окремих ключових елементів, характеристики яких не залежать від остаточних результатів повного циклу державних випробувань. Зокрема, це стосується виробництва твердого палива для нових систем. Чим більше ракет буде замовлено – тим точнішими вони будуть. Велика партія забезпечить незмінність характеристик твердого палива при його виготовлені. Адже фактично всю дистанцію від перших кидкових випробувань ракети до залпових пусків в рамках державних випробувань пройдено з мінімально можливою кількістю пусків. Насамперед, з метою зменшити вартість розробки.
За твердженням військових, продемонстровані і підтверджені державними випробуваннями рішення сприятимуть гнучкості застосування найбільш потужних в арсеналі Сухопутних військ ЗС України далекобійних високоточних комплексів.
За словами заступника Міністра оборони України генерала Ігоря Павловського, вчасне виконання проекту «Вільха» надзвичайно важливе для українського війська. Досягнуті здобутки дозволять у подальшому йти двома паралельними шляхами переозброєння Ракетних військ та артилерії, що суттєво прискорить посилення потенціалу Збройних Сил України. Йдеться як про виготовлення повністю нових зразків, так і використання нової системи управління від «Вільхи» для якісного покращення бойового потенціалу тих реактивних снарядів для РСЗО «Смерч», які вже є в арсеналі української армії.
Можна прогнозувати, що на найближчу перспективу переозброєння на нові тактичні високоточні засоби враження та оновлення РСЗО буде одним з пріоритетів у розвитку Ракетних військ та артилерії ЗС України.
Перспективи
Подальше вдосконалення РСЗО з новими засобами враження буде здійснюватись у напрямку створення на їх базі розвідувально-ударних систем, інтеграції в автоматизовану систему управління, збільшення дальності дії системи та потужності бойових частин. Весь цей процес буде реалізуватися у тісній взаємодії підприємств оборонно-промислового комплексу з Міністерством оборони України.
Вже найближчим часом відбудуться стрільби нової версії «Вільхи» на відстань у 120 кілометрів. Це досягнуто за рахунок збільшення двигуна і зменшення ваги бойової частини з 250 до 170 кілограм. Але ця бойова частина залишається достатньо ефективною для виконання основних типових завдань на дальності у 120 кілометрів – з незмінною точністю враження, як і для базової «Вільхи». При цьому ракета буде піднімається на висоту у 30-40 кілометрів. Чим вище – тим більше часу ракета летить у розрідженому просторі, що також сприяє збільшенню дальності дії.
Також урядом поставлене завдання про переведення високоточної реактивної системи залпового вогню на автомобільну базу вітчизняного виробництва.
Також йдеться і про власне виготовлення 300 мм пускових стволів для пакету направляючих для РСЗО.
Високоточна система залпового вогню «Вільха» має значний експортний потенціал. Саме тому один з найефектніших етапів державних випробувань був публічним для низки військових аташе. Що, власне, є безпрецедентним – з огляду на мою практику подібних заходів. Але тут своя логіка. Експортні контракти пришвидшать процес переозброєння війська, і, як не дивно, допоможуть покращити показники цієї зброї. Бо чим більша серія – тим дешевший кожний окремо взятий серійний зразок. Також побажання замовників сприятимуть тому, що від «Вільхи» почнуть виростати і інші «гілки». Військовий представник однієї з країн, потенційно зацікавленій у цій розробці, під час демонстрації залпового пуску ракет поцікавився – а чи можна встановити на «Вільху», як доповнення, і лазерну головку самонаведення. Йому відповіли, що така версія також вже пропрацьована: «Але ми вважаємо, що для стрільби на велику дальність це нераціонально. Це ускладнить застосування системи з огляду на необхідність введення у контуру управління лазерного підсвітлювача. Це може позбавити нас мобільності та неочікуваності для ворога. А так є командир, є декілька бойових машин, вони отримали дані про цілі, здійснили пуски на враження і швидко полишили зону вогню».
Для державного концерну «Укроборонпром» та Міністерства оборони України «Вільха» стала гарним прикладом створення нового високотехнологічного зразка озброєнь у надзвичайно стислі терміни. Від перших пусків масогабаритних макетів тактичної ракети у березні 2016 р. до державних випробувань з залповими пусками «Вільхи» у квітні 2018 р. пройшло лише два роки. З огляду на складність розробки, це надзвичайно гарний показник. Тепер надзвичайно важливо, аби після державних випробувань з не менш потужним темпом розпочалося серійне виробництво нових високоточних ракетних засобів ураження тактичного рівня. Бо у подальшому саме це буде ключовою складовою зміцнення ракетного і щита, і меча країни. Власне, це і є місією для «Вільхи».
