Глава ОП Андрій Єрмак у Джидді (Саудівська Аравія) провів низку двосторонніх перемовин з очільниками делегацій щодо реалізації української Формули миру.
Про це повідомляє пресслужба Офісу Президента.
Так, було проведено переговори з радниками з питань національної безпеки та зовнішньої політики лідерів Швеції, ПАР, Бахрейну, Канади, Італії, Данії, Республіки Корея, а також із керівником кабінету Президента Європейської комісії.
На зустрічі сторони обговорили подальші кроки з реалізації Української формули миру.
Під час бесіди з радником Президента Південно-Африканської Республіки з питань національної безпеки Сіднеєм Муфамаді, зокрема, обговорили підготовку до саміту Україна – Африка.
5 серпня Єрмак провів двосторонні зустрічі з главами делегацій США, Саудівської Аравії, Фінляндії, Японії, Катару, Франції, ФРН, Іспанії, Норвегії, Туреччини, Польщі та Словаччини.
Водночас в ОП не повідомили, чому переговори з очільниками понад 30 делегацій проводив саме Єрмак.
Ділюся своїми оцінками наради (бо який ще до лиха «саміт радників») у Саудії. Нас уже буквально з головою занурили в теплу ванну «епохальної події» під «мудрим і дбайливим» крильцем головного крота країни». Слухати наш офіціоз узагалі марна трата часу. Але й у багатьох моїх друзів, наприклад, в Олександра Бригинця, також є деякі позитивні сподівання щодо цієї події. І я традиційно молюся, щоб мої перестороги не справдилися, а їхні передбачення були реалізовані.
Властиво, позитивний ефект був би хіба в тому випадку, якби там, у закуліссі здомінували США й перетиснули позицію Китаю та всіх інших «парламентарів з расєйськими прапорцями». Бо ж ви згадайте – окрім присутніх (тепер уже в критичній меншості) наших союзників, усі інші ні разу нічим не допомогли Україні, не назвали війну війною, а ще привозили плани, як звільнити від відповідальності путлєра і його рашу, як заморозити конфлікт, як просто перестати стріляти, як знову почати вільно торгувати… На жаль, я не надто сподіваюся на такий варіант. Хоча дуже хочу вірити.
Тут мої вибіркові оцінки. Бо реальних фактів практично нема. Знаємо поки чітко, що наші кроти на цій нараді погодилися піти на певні поступки. І зараз маємо дві думки: це згода на поступки до початку переговорів, чи в їх підсумку? І ще: не надто позитивні результати наші провладні спікери компенсували якоюсь «загальною позицією» (а де ж вона, якщо комінюке не формулювали?) про дотримання принципів ООН та поваги до територіальної цілісності й суверенітету всіх країн. А що вони мали казати- що вони виступають за скасування міжнародного права, за неповагу до базових принципів??? Просто після таких гарних вступів завжди йде: «…але, враховуючи… » Проглядається, що оте «але…» й було головним на засіданні. А ще не зовсім чесно казати, що росію туди не запросили. Вона там присутня і в наших кротах, і в своїх традиційних союзниках. Хіба лише не безапеляційна в розумінні путіна, а якась більш схильна до компромісів патрушівсько-ротенбергівська. Усе питання, якими ці компроміси виявляться для залитої кров’ю України…
Зрештою, Джидда — це був лише раунд схиляння до компромісів Києва. Найперше, до китайської їх версії. Для чого Лі Хуей сповістив, що буде ще й третє засідання? Бо зараз із цим «компромісним планом» подадуться до москви (попередній там не сприйняли) й наступного разу будуть дотискати знову Україну на ще якісь забаганки кремлівських терористів. Усе одно цей копенгагенсько-саудівсько-… процес передбачає якісь переговори з пуйлом. У Джидді ніхто нам нічого подарувати не може.
І найогидніше, що вся ця система поступок і компромісів діє в жорсткій таємниці від українців та наших ЗСУ. Навіть закритіше, ніж коли зрадники Арахамія, Подоляк, Рєзніков, Умеров, О.Чалий виторговували мир і гарантії безпеки в рашистських убивць у березні минулого року… Ще раз — я б дуже хотів помилятися.
Дмитро Биков
Збережу цей скрін на майбутнє, як доказ того, хто керує країною. Копита, кротячі морди і свинячі рийки гопоти, що заполонила Банкову, лізуть в усі шпарини, проте легковірні вперто не помічають їх.
Світлана Білуник
