Мета США – виробляти 155-мм артилерійські снаряди в темпі 100 000 на місяць, порівняно з 28 000 зараз. Це вдвічі більше, ніж 14 000 на місяць після вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року. Водночас такий амбітний план Пентагону залежить від низки майже одночасних дій по всій території США.
Про це пише видання Bloomberg.
«Постачання протитанкових ракет Javelin і зенітно-ракетних комплексів Stinger, а також гаубиць і боєприпасів в Україну виснажили американські запаси, продемонструвавши недостатню стійкість США. Цей «тривожний сигнал» спонукав Пентагон за підтримки Конгресу вкласти мільярди доларів у розширення промислового потенціалу США», — зазначає видання.
Як заявив в інтерв’ю начальник відділу закупівель армії, який стоїть в центрі промислового розширення, Дуглас Буш, 3,4 мільярда доларів за контрактом на промислове розширення три чверті, або 2,5 мільярди доларів, підуть на збільшення виробництва 155-міліметрових артилерійських снарядів. США зможуть збільшити виробництво з 28 000 на місяць до 36 000, а потім до 48 000-57 000 снарядів на місяць.
За його словами, на початку 2025 року галузь зможе «вийти на рівень 80 000 снарядів на місяць, а наприкінці того ж року досягти мети в 100 000 снарядів».
«Багато чого має статися, на цьому шляху є багато кроків. Успіх не гарантований, але це одна з причин, чому ми намагаємося не складати всі яйця в один кошик. Це амбітно, наші плани агресивні, але поки що промисловість це виконує», — додав Буш.
Першим кроком армії стало розширення наявних державних і підрядних підприємств, які виготовляють металеві гільзи в Пенсильванії, підприємства на заводі армійських боєприпасів в Теннессі, де виробляється вибухова речовина для снарядів, і на заводі армійських боєприпасів в Айові, де здійснюється заряджання снарядів.
Як зазначив Буш, другий крок — це ставка на запуск нових виробництв: Одним з них є завод IMT Defence в Онтаріо, Канада, з виробництва металевих деталей, який має бути введений в експлуатацію наступного року. «Найбільша ставка» робиться на завод General Dynamics Corp. в Мескіті, штат Техас. За його словами, близько 500 мільйонів доларів буде вкладено в цей завод для встановлення нових виробничих технологій, включно з роботами.
Останнім етапом, який має бути виконаний, є вибухове наповнення. Пентагон планує значно збільшити американські потужності з виробництва IMX (Insensitive Explosive Munitions — нечутливі вибухові боєприпаси — ред.), які вважаються безпечнішими для військ у використанні й зберіганні, ніж тротил. Армія також шукає можливості фінансування вітчизняного джерела тротилу. Наразі тротил не виробляється в США, і Пентагон закуповує його у дружніх країнах, таких як Польща.
За словами Буша, Пентагону знадобляться як IMX, так і тротил, щоб досягти поставлених цілей у великих кількостях. Армія також намагається збільшити внутрішнє виробництво «модульних артилерійських зарядів», які являють собою циліндри з горючою оболонкою, що використовують триосновне паливо – високоспеціалізоване паливо.
Навіть якщо армія досягне потужності, що дає змогу виробляти 100 тис. снарядів на місяць, їй все одно знадобляться великі кошти для їх придбання. За словами Буша, їх закупівля обійдеться в $3,5 млрд на рік після витрат на обладнання. Для армії це «серйозні гроші», наголосив Буш.
Начальник Штабу оборони Канади Вейн Ейр заявив, що брак боєприпасів досяг критичного рівня, країна має терміново збільшити виробництво артилерійських снарядів.
Про це повідомляє РБК-Україна.
НещодавноЕйр заявив комітету Палати громад, що якщо канадські війська будуть змушені стріляти зі своїх великокаліберних гармат із тією самою швидкістю, що й українські війська, то їхніх запасів снарядів вистачить лише на кілька днів.
Видання CBC зазначає, що більшість основних союзників Канади в останні місяці підписали угоди з постачальниками боєприпасів про збільшення щомісячного виробництва артилерійських снарядів. Переважно йдеться про 155-міліметрові боєприпаси, які використовуються в канадських гаубицях М777.
Як повідомили в Комітеті з оборони Палати громад, Федеральному уряду Канади ще належить досягти власної угоди щодо збільшення поставок снарядів.
Ейр сказав, що дуже стурбований запасами боєприпасів Канади. Він додав, що Сили високої готовності НАТО просять їх мати так звані 30-денні запаси озброєнь.
Канада виробляє 3000 155-міліметрових артилерійських снарядів на місяць у рамках програми постачання боєприпасів. За словами Ейра, з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну виробництво не збільшилося.
Глава Міноборони Білл Блер також заявив, що Канаді необхідно виробляти більш смертоносний і точний 155-міліметровий снаряд, відомий як варіант М-795. Він має більшу дальність і більший радіус вибуху, ніж снаряди М-107, які наразі виробляються в рамках Федерального уряду.
Заступник міністра оборони Білл Метьюз заявив, що переговори з компаніями, які беруть участь у програмі поставок боєприпасів, тривають. Однією з тем цих дискусій, за його словами, є той факт, що Канада не виробляє «найбажаніший варіант» 155-міліметрових снарядів.
Видання пише, що від початку повномасштабного вторгнення Канада поставила в Україну п’ять окремих партій 155-міліметрових артилерійських боєприпасів — загалом 40 тисяч пострілів. Половина з них була придбана в уряду США, а інша половина надійшла на озброєння канадських Збройних сил.
Данія придбала завод із виробництва боєприпасів, снаряди відправлятиме в Україну
Уряд Данії досяг угоди про придбання заводу із виробництва боєприпасів. Виготовлені снаряди планується надавати Україні.
Про це повідомляє Укрінформ.
Міністр оборони Данії Троелс Лунс Поульсен оголосив про плани ймовірного придбання заводу у вересні.
За його словами, виготовлені на заводі боєприпаси будуть відправлені в Україну, зазначивши, що російське вторгнення «поставило виробництво боєприпасів у Європі під різке навантаження».
«Загальна критична ситуація чітко показала мені як міністру оборону необхідність відновлення виробництва боєприпасів у Данії. Постачання боєприпасів – в інтересах національної безпеки», – зазначив Поульсен.
Вартість придбаного оборонного підприємства, розташованого у місті Еллінг на півночі муніципалітету Фредеріксхавн, не розголошується. До 2020 року завод належав іспанській компанії Expal, яка придбала його у 2008 році, зазначено у матеріалі.
