Цей неадекват навіть у публічних заявах визнає, що він узурпатор і організатор антиконституційного заколоту в Україні.
Просто нагадаю, бо більшість уже й забули, що в нас парламентсько-президентська республіка. І уряд та прем’єр підзвітні лише парламенту. У президента є тільки ритуальні функції щодо внесення до Ради кандидатури прем’єра, яку йому надали загальні збори коаліції. Він зобов’язапний просто виконати волю коаліції й подати запропоновану нею кандидатуру не тпізніше 15 днів від отримання. Самостійно внести до Ради президент може тільки кандидатури міністрів оборони й закордонних справ.
І президент , як і третина депутатів має лише право на ініціювання недовіри уряду (не прем’єру, неграмотний недоучко!) Недовіра уряду все одно голосується й ухвалюється виключно Верховною Радою. І повинна містити прямі й конкретні звинувачення, чим же цей уряд порушив закони, програму дій (її взагалі не було всі роки правління), завдав значної шкоди державі. А оте, що пробубнів цей мікро-сталінчик: «Я дуже задоволений прем’єром, але можу подумати про його заміну, просто не дійшли ще руки до цього», — це ознака закінченого тоталітаризму й остаточної відмови жити за Конституцією й вести країну до ЄС.
Бо це вже расєя чи лукашенківська Білорусь. А воно про це собі так тупо й примітивно заявляє і всі оті і пазітівнєнькі, й ніби ще вчора апазіційненькі з мудрим видом обговорюють заяву, після якої єдиною темою мало б бути питання: чому досі не розпочато імпічмент?
Я сідаю писати ранковий випуск на ютюб. А тим часом залишу тут цей огляд дикого трешу zе-влади в справі санкцій проти Порошенка, які засвітилися лише на одному судовому засіданні. Я сам планував це підготувати, але якість звуку трансляцій була поганенька й я весь час відкладав цю невдячну роботу. А тут пані Софія вже сама все виконала. Мені ж залишається лише поширити.
