Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.06.2026
1. Українські дрони атакували підприємство ракетної галузі в Підмосков’ї.
— У ніч на 15 червня українські безпілотники атакували підмосковний Реутов. За повідомленнями місцевих жителів, у місті пролунало кілька вибухів, після чого над районом піднявся густий дим.
— За даними моніторингових каналів, ціллю атаки було «НВО машинобудування» — одне з провідних підприємств російського оборонно-промислового комплексу.
— Підприємство спеціалізується на розробці та виробництві крилатих, балістичних і протикорабельних ракет. «НВО машинобудування» є важливим елементом російського ракетного виробництва та бере участь у створенні озброєнь, які використовуються у війні проти України.
2. Українські сили нарощують удари по логістичних маршрутах російської армії на окупованих територіях півдня України.
— Основною ціллю стала траса «Новоросія», яка з’єднує ростовську область із тимчасово окупованим Кримом через Маріуполь і Мелітополь. З травня ЗСУ завдали щонайменше 375 підтверджених ударів по вантажівках, бензовозах та іншому транспорту на окупованих територіях. За оцінкою французького OSINT-аналітика Клемана Молена, понад половина цих атак припала саме на так званий «сухопутний міст» до Криму.
— Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді раніше заявив про намір «ізолювати Крим» у найближчій перспективі. Для цього українські безпілотники систематично атакують маршрути постачання пального, озброєнь та військового спорядження для російських військ. Інтенсивність ударів продовжує зростати.
— Якщо протягом чотирьох тижнів травня на трасі було уражено близько 125 вантажівок, то в червні однією з головних цілей стали переправи між Херсонською областю та окупованим Кримом.
— Супутникові знімки компанії від 12 червня зафіксували, що частина вантажного транспорту в районі Чонгара вже використовує понтонну переправу поруч із постійним мостом. Це може свідчити про спроби російської сторони адаптувати логістику до зростаючої загрози ударів по ключових транспортних вузлах.
— Систематичне ураження вантажного транспорту та паливних цистерн ускладнює постачання російських військ на південному напрямку та підвищує навантаження на логістичну систему окупаційних сил.
3. У росії напередодні жнив загострюється дефіцит дизельного пального.
— Фермери з кількох регіонів скаржаться не лише на різке зростання цін, а й на труднощі з отриманням необхідних обсягів дизелю. З лютого дизель подорожчав майже вдвічі й перевищив 100 тис. руб./т, але навіть за такою ціною постачання не гарантуються вчасно.
— Представники аграрного бізнесу підтверджують погіршення ситуації. В одному з російських агрохолдингів зазначили, що на ринку спостерігаються одночасно дефіцит дизеля та зростання його оптової вартості.
— Якщо тенденція збережеться, частина господарств може зіткнутися з проблемами під час проведення повноцінної збиральної кампанії. Однією з причин дефіциту називають скорочення виробництва нафтопродуктів після атак на російські нафтопереробні заводи. Лише у травні ударів зазнали 16 НПЗ.
— За оцінками, обсяги виробництва нафтопродуктів скоротилися на 15–20%. Дані Росстату за квітень також зафіксували майже 10-відсоткове падіння виробництва.
4. Дисконт на російську нафту Urals перевищив $20 за барель.
— Середня ціна російської нафти Urals у травні 2026 року знизилася до $84,1 за барель (з $95,6 у квітні), а дисконт до Brent скоротився з $25,8 до $23,7 за барель.
— Попри зменшення, дисконт на російську нафту залишається високим — $23,7 за барель проти $14,6 у 2024 році та близько $15 у 2025-му. Минулого року він переважно становив $12–14 за барель. Зростання дисконту стало наслідком посилення санкційного тиску на російський нафтовий сектор, зокрема обмежень США щодо найбільших нафтових компаній та суден «тіньового флоту».
— Через санкційні ризики покупці продовжують вимагати суттєвих знижок на російську нафту. Високий дисконт безпосередньо б’є по доходах російського бюджету.
— Навіть за відносно високих світових цін на нафту москва змушена продавати свою сировину значно дешевше за світові котирування, втрачаючи мільярди доларів потенційної виручки.
5. росія дедалі більше покладається на «тіньовий флот» для експорту нафти.
— росія продовжує нарощувати використання «тіньового флоту» для морського експорту нафти, поступово зменшуючи залежність від західної логістичної інфраструктури. Водночас повністю відмовитися від послуг суден, пов’язаних із країнами G7 та їхніми партнерами, москві поки не вдається.
— У травні 2026 року 48% морського експорту російської нафти перевозили санкційні танкери «тіньового флоту». Ще 44% поставок здійснювалися танкерами, пов’язаними з юрисдикціями країн G7+, а решта припала на несанкційні судна «тіньового флоту».
— Особливо помітною залежність від альтернативної логістики є в сегменті сирої нафти. У травні 62% експорту сирої нафти перевозили санкційні танкери «тіньового флоту», 31% — судна G7+, а ще 7% — несанкційні танкери.
— Це свідчить про те, що росія активно формує власну систему морських перевезень для обходу західних санкцій. Водночас у сегменті нафтопродуктів ситуація залишається іншою. Тут залежність від західної інфраструктури значно вища: близько 70% перевезень у травні забезпечували танкери, пов’язані з країнами G7+.
— Це означає, що саме експорт нафтопродуктів залишається одним із найбільш вразливих напрямків російської нафтової торгівлі. Попри значні зусилля кремля зі створення альтернативної системи експорту, повна незалежність від західних суден, страхування та фінансових послуг поки не досягнута.
— Саме тому посилення санкцій проти судноплавних компаній, страхових структур і «тіньового флоту» залишається одним із найефективніших інструментів тиску на нафтові доходи росії.
— Хоча москва поступово адаптується до санкційних обмежень, структура експорту демонструє, що російська нафтова галузь досі зберігає суттєву залежність від міжнародної логістичної системи, контроль над якою значною мірою залишається у західних країн.
6. ЄС продовжує фінансувати російську газову галузь через імпорт ЗПГ.
— Попри санкції проти росії та підтримку України, країни Європейського Союзу залишаються головними покупцями російського скрапленого природного газу.
— У січні–травні 2026 року до європейських портів було доставлено 8,37 млн тонн ЗПГ із проєкту «Ямал ЗПГ», що на 17,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Фактично країни ЄС забезпечили 96,7% усього експорту «Ямал ЗПГ» за перші п’ять місяців року. Лише у травні 23 із 25 газовозів проєкту прибули до європейських портів, що становило 92% усього експорту та перевищило показник минулого року більш ніж на 20%.
— Попри численні санкції, росія продовжує отримувати значні доходи від продажу газу європейським споживачам. Обмеження ЄС щодо короткострокових контрактів почали діяти лише частково, тоді як заборона довгострокових контрактів набуде чинності не раніше 2027 року.
— Така ситуація дозволяє москві й надалі отримувати валютну виручку для фінансування війни проти України. Водночас відсутність повної заборони на імпорт російського ЗПГ демонструє небажання частини європейських країн відмовитися від доступних російських енергоносіїв.
— Додатковим фактором ризику залишається ситуація на світовому газовому ринку. Зокрема, потенційні проблеми з постачанням через Ормузьку протоку можуть ще більше підштовхнути європейських імпортерів до закупівлі російського газу до набуття чинності нових обмежень.
7. Туреччина скоротила закупівлі російської нафти та різко збільшила імпорт із США.
— У травні Туреччина надіслала сигнал російському нафтовому ринку: морський імпорт сирої нафти зріс на 28% від квітня, але закупівлі російської нафти впали на 22%.
— Анкара також різко збільшила імпорт нафти зі США: за місяць закупила більше, ніж за попередні два роки разом. Ці зміни не означають повної відмови від російської нафти, а радше диверсифікацію постачання через санкційні ризики, логістичні проблеми та нестабільність експорту.
— Для москви це ще один сигнал, що навіть країни-партнери дедалі частіше керуються економічною вигодою, а не політичною лояльністю. російська нафта залишається на ринку, однак конкуренція за покупців посилюється.
— Особливо відчутним цей процес може стати у разі подальшого нарощування експорту зі США, які використовують зміни на світовому енергетичному ринку для зміцнення своїх позицій у регіонах, де російські постачальники раніше почувалися значно впевненіше.
8. Індія у травні залишалася одним із ключових джерел доходів для російського енергетичного сектору, поступаючись лише Китаю.
— За даними CREA, закупівлі російських енергоресурсів сягнули €5,8 млрд. Основну частину забезпечила сира нафта — €4,8 млрд, або 83% від загального обсягу. Ще €550 млн припало на нафтопродукти та €429 млн — на вугілля. Особливо важливо, що попит на російську нафту в Індії не лише зберігається, а й зростає.
— Загальний імпорт сирої нафти країною у травні збільшився на 8% порівняно з квітнем, тоді як закупівлі з росії підскочили на 21%. Зростання добре видно і на рівні найбільших індійських НПЗ. Обсяги розвантаження російської нафти на заводі Vadinar збільшилися на 36%, а на Jamnagar — на 14%.
— Показовим стало й повернення державних НПЗ New Mangalore та Visakhapatnam, які припинили закупівлі російської нафти наприкінці листопада 2025 року, але відновили їх у березні 2026-го. У травні імпорт на цих підприємствах зріс ще на 13% і 42% відповідно.
— Додатковим сигналом стало те, що НПЗ Paradip у травні прийняв найбільший обсяг російської нафти за останні два роки. Це свідчить про те, що попри санкційний тиск та спроби Заходу обмежити нафтові доходи кремля, Індія продовжує залишатися одним із найважливіших покупців російської сировини.
9. Найбільший банк Португалії Caixa Geral de Depósitos розпочав масове закриття рахунків громадян росії, які не мають чинного дозволу на проживання в країні.
— Повідомлення про припинення обслуговування почали надходити на початку червня, а остаточне закриття рахунків заплановане на середину серпня.
— Клієнтам запропоновано повернути банківські картки та інші банківські інструменти, а залишки коштів отримати у відділеннях банку. Під обмеження насамперед потрапляють власники російських паспортів без чинного ВНП у Португалії або ті, хто не оновив свої персональні дані.
— Водночас окремі повідомлення про закриття рахунків отримали й громадяни рф, які мають дозвіл на проживання та працюють у португальських або інших європейських компаніях.
— Посилення контролю з боку європейських фінансових установ відображає зростаючі ризики роботи з російськими клієнтами після запровадження масштабних санкцій проти рф.
— Банки ЄС дедалі частіше обирають жорсткіший підхід до громадян держави-агресора, щоб мінімізувати санкційні та репутаційні ризики.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 16.06.2026
1. Українські безпілотники атакували нафтобазу в Краснодарському краї, яка забезпечує роботу мереж АЗС у регіоні.
— У ніч на 16 червня українські безпілотники атакували нафтобазу в станиці Полтавській Краснодарського краю. Після падіння уламків дронів на об’єкті виникла пожежа, повідомив регіональний оперативний штаб.
— Полтавська нафтобаза є важливим елементом паливної логістики регіону. Вона приймає нафтопродукти з російських НПЗ, зокрема підприємств «Лукойлу», після чого розподіляє їх між автозаправними станціями краснодарського краю та Адигеї.
— У червні в Краснодарському краї вже виник дефіцит бензину, який зачепив понад 500 автозаправних станцій. Найбільше постраждали незалежні АЗС, що закуповують пальне невеликими партіями без довгострокових контрактів із постачальниками.
— У регіоні також фіксували перебої з постачанням пального на окремі мережеві заправки через різке зростання попиту.
2. Дрони атакували московський НПЗ у районі Капотня.
— Зранку 16 червня українські БПЛА атакували московський нафтопереробний завод у районі Капотня. Підприємство належить «Газпром нєфті» та є одним із ключових елементів паливної інфраструктури столичного регіону.
— Московський НПЗ входить до десятки найбільших нафтопереробних заводів росії та забезпечує близько 40% потреб москви й московської області у паливі.
— За окремими оцінками, на підприємство припадає до 70% постачання бензину для столиці та прилеглого регіону. Це не перша атака на об’єкт. У травні українські безпілотники вже завдавали ударів по московському НПЗ, після чого підприємство тимчасово призупиняло роботу для оцінки ризиків і наслідків пошкоджень.
— Московський НПЗ вважається одним із найважливіших енергетичних об’єктів центральної частини росії. Будь-які перебої в його роботі можуть впливати на забезпечення паливом найбільшого споживчого ринку країни, де зосереджені значні обсяги автомобільних перевезень, промисловості та авіаційної інфраструктури.
3. Найбільший нафтопереробний завод «Татнефти» зупинив роботу після атаки безпілотників.
— Найбільший нафтопереробний завод компанії «Татнефть» — ТАНЕКО — повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася 12 червня.
— Після удару БПЛА та пожеж на території підприємства було зупинено роботу обох установок первинної переробки нафти. Йдеться про установки АВТ-6 продуктивністю 20 тисяч тонн на добу та АВТ-7 продуктивністю близько 23 тисяч тонн на добу.
— ТАНЕКО є найбільшим нафтопереробним активом «Татнефти» та входить до числа найбільших НПЗ росії. Потужність підприємства становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік.
— Зупинка заводу відбулася після серії атак на російську нафтопереробну інфраструктуру. Тривала зупинка ТАНЕКО може посилити дефіцит нафтопродуктів у росії, оскільки підприємство є одним із ключових виробників моторного пального для внутрішнього ринку.
4. «Татнефть» обмежила продаж пального на АЗС після зупинки найбільшого НПЗ компанії.
— Компанія «Татнефть» запровадила обмеження на продаж пального на своїх автозаправних станціях у низці регіонів росії після зупинки нафтопереробного заводу ТАНЕКО в Нижньокамську.
— На АЗС компанії одному автомобілю дозволяють придбати не більше 20 літрів бензину, 40 літрів дизельного пального та до 200 літрів пального для вантажного транспорту. Обмеження почали вводити з 14 червня. Обмеження збіглися із зупинкою НПЗ ТАНЕКО після атаки українських безпілотників 12 червня. Після удару та пожеж на території підприємства було зупинено обидві установки первинної переробки нафти загальною продуктивністю близько 43 тисяч тонн на добу.
— ТАНЕКО є найбільшим нафтопереробним активом «Татнефти» та одним із найбільших НПЗ росії. У 2024 році підприємство переробило близько 17 млн тонн нафти та виробило 2,7 млн тонн бензину, 8,5 млн тонн дизельного пального і 1,3 млн тонн нафтового коксу.
5. У росії зафіксовано рекордне зростання цін на авіаційне паливо на фоні скорочення виробництва нафтопродуктів після ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
— Оптова ціна авіагасу на Санкт-Петербурзькій біржі вперше перевищила 110 тис. руб./т. З початку року паливо подорожчало на 41% і тримається на рівні близько 113 тис. руб./т.
— Найбільш різке подорожчання розпочалося у другій половині травня. За місяць ціна авіапального збільшилася на 32 тисячі рублів за тонну, або майже на 39%.
— Одночасно на біржі практично зникла пропозиція авіагасу. Якщо на початку року щоденні обсяги торгів становили від 2 до 4 тисяч тонн, то останні угоди були укладені ще 13 травня, коли продали лише 1,2 тисячі тонн пального.
— Проблеми на ринку авіапального виникають одночасно з дефіцитом бензину в низці регіонів та різким подорожчанням дизельного пального. Це свідчить про зростаючий тиск на внутрішній ринок нафтопродуктів росії після серії атак на нафтопереробні заводи та скорочення обсягів переробки нафти.
6. У росії різко зросла кількість регіонів із дефіцитними бюджетами.
— За підсумками першого кварталу 2026 року кількість регіонів росії з дефіцитом бюджету зросла до 56 проти 46 за аналогічний період минулого року.
— Тенденція до погіршення регіональних фінансів триває вже кілька років. Зростання кількості дефіцитних регіонів пов’язане зі збільшенням видатків та уповільненням доходів.
— Однією з головних причин погіршення ситуації стало скорочення надходжень від податку на прибуток підприємств. Саме цей податок традиційно є одним із ключових джерел доходів регіональних бюджетів.
— Уповільнення економічної активності та зниження прибутковості бізнесу дедалі сильніше позначаються на фінансовому становищі суб’єктів федерації. У результаті регіони змушені нарощувати дефіцит або збільшувати залежність від фінансової підтримки федерального центру.
7. Китай у травні залишився найбільшим покупцем російських енергоресурсів, забезпечивши 38% доходів росії від експорту енергоносіїв серед п’яти найбільших імпортерів.
— За даними CREA закупівлі склали 7 млрд євро. Основною статтею імпорту залишалася сира нафта, на яку припало 4,8 млрд євро, або 69% усіх китайських закупівель російських енергоресурсів. Крім того, китайські компанії придбали трубопровідний газ на 618 млн євро, вугілля на 525 млн євро, ЗПГ на 510 млн євро та нафтопродукти на 479 млн євро.
— Водночас загальний морський імпорт сирої нафти до Китаю в травні скоротився на 17% порівняно з квітнем.
— Поставки російської нафти морем знизилися ще сильніше — на 23%. Однак структура імпорту свідчить, що попит на російську нафту залишається стратегічно важливим для Пекіна.
— Зокрема, 64% морських поставок російської нафти до Китаю припали на сорт ESPO, який експортується через тихоокеанський порт Находка. Це вказує на те, що російська нафта залишається інтегрованою частиною китайської системи енергетичної безпеки, а не лише джерелом дешевої сировини.
— Особливу увагу звертають на термінал Dongjiakou. У травні обсяги розвантаження російської нафти через нього зросли на 144% і досягли найвищого рівня за останні два роки. Одночасно поставки іранської нафти через термінал Kharg Island скоротилися на 66% порівняно з попереднім місяцем.
— Таке перерозподілення потоків свідчить, що російська нафта частково заміщає інші ризикові джерела постачання. Попри санкційний тиск, китайські нафтопереробні компанії продовжують адаптувати логістику та імпортні маршрути, підтримуючи значні обсяги закупівель російських енергоресурсів.
8. Велика Британія запровадила нові енергетичні санкції проти росії на саміті G7.
— Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про новий пакет енергетичних санкцій проти росії під час саміту G7, а також про нові заходи підтримки енергетичної безпеки України.
— За словами британського прем’єра, нові обмеження будуть спрямовані проти так званого «тіньового флоту» росії, а також фінансових мереж, які використовуються для обходу санкцій і забезпечення військових потреб російської армії.
— Окремо оголошено про угоду щодо постачання палива для українських атомних електростанцій на найближчі два роки. У межах домовленостей передбачено використання 210 млн фунтів стерлінгів із фонду UK Export Finance для підтримки британської компанії Urenco, яка забезпечуватиме постачання збагаченого урану українському оператору атомної енергетики Енергоатом.
— Кір Стармер заявив, що дії росії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї європейської безпеки. За його словами, Велика Британія посилює тиск на джерела доходів, які фінансують війну, паралельно забезпечуючи Україну критично важливими енергетичними ресурсами.
