Про затримку з виробництвом танків «Оплот» для ЗСУ, запровадження громадського контролю в «оборонці», конкуренцію з Росією на ринках зброї і багато іншого розповідає глава найбільшого оборонного концерну «Укроборонпром» Павло Букін.
– 21 травня (розмова відбулася 17 травня – Ред.) має відбутися аукціон з продажу землі та нерухомості Миколаївського суднобудівного заводу. Чи означає це, що підприємству настав кінець? Що за компанії братимуть участь в аукціоні?
– Виконавча служба збиралася провести аукціон через електронну платформу СЕТАМ. Але згоди концерну в описі майна заводу не було. Відповідно, ми подали заяву до прокуратури про порушення процедури. На сьогодні у нас є всі відповідні документи, тому думаю, що в підсумку цей захід не відбудеться.
– Зовсім чи тільки 21 травня?
– Навіть якщо якимось чином відбудеться, то результатів не буде.
– Якщо не помиляюся, робітникам Миколаївського винні близько 30 мільйонів гривень. З яких коштів їм буде виплачена зарплата?
– На сьогодні борг більший за 30 млн гривень. Концерн надасть допомогу в погашенні частини заробітної плати. Це довгий процес, зараз готуються відповідні акти щодо наповнення статутного капіталу. На жаль, це не можна назвати якимось процесом економічного зростання. Але держава, в особі «Укроборонпрому», виконуватиме свої зобов’язання.
– Частину гасите ви, а решту?
– Є плани щодо відновлення виробничої діяльності підприємства. На заводі проходитимуть ремонтні роботи. Зараз новим керівником призначено Валерія Калашникова. Уже є перші контракти. Є, звичайно, проблеми з тим, що на підприємстві заарештовані рахунки, але на місцевому рівні ці питання вирішуються.
– У червні має закінчитися перший етап відбору серед міжнародних компаній, які проводитимуть аудиторську перевірку «Укроборонпрому». Чи є вже розуміння, коли цей відбір закінчиться, і коли почнеться власне аудит?
– 11 червня закінчується термін подачі заявок до PROZORO. До цього були переговори про перекваліфікацію, уточнення технічних завдань. Всі компанії-учасники представляють «велику п’ятірку», тому немає сенсу їх перераховувати. Концерн вирішує питання фінансування аудиту. Щойно закінчимо процедуру, будемо просуватися далі за планом. Ми розуміємо, що аудит – один з інструментів із залучення інвестицій.
– Є думка, що в «Укроборонпромі» насправді не зацікавлені у проведенні міжнародного аудиту. Тому ви будете спеціально затягувати його проведення на невизначений термін.
– Яким чином ми затягуємо?
– Всього чотири етапи відбору. Кожен з них може тягнутися місяцями. Вибирати можна дуже довго.
– Думка буденна і професійна – два абсолютно різних рівні. Давайте говорити про необхідні нам рівні аудиту – фінансовий, юридичний і технічний. В результаті я хочу отримати відповіді на питання, які мене дійсно цікавлять, а не ті, які мені і так відомі.
Уже були спроби замовити певний аудит, де ми отримували в результаті відповідь, що у нас недосконале законодавство з оборонних замовлень. Ми і так про це знаємо. Важливо отримати відповідь на питання, де у нас застаріла технологія, де ми йдемо не тим шляхом.
Це найскладніша частина аудиту, і взагалі це тривалий процес. Якщо говорити про «Укроборонпром», то, на жаль, у багатьох галузях ми зупинилися в технологічному розвитку. Причина – тривала відсутність оборонного замовлення. І сьогодні, коли треба робити одномоментний ривок, я б хотів, щоб ці дії проводилися відповідно до правильно визначеного технічного завдання. Щоб ми отримували дійсно корисні результати. Знову ж, терміни аудиту пов’язані з фінансуванням. Там є певні питання, але, я гадаю, ми вирішимо їх найближчим часом.
– В «Укроборонпромі» більше 130 підприємств. Чи володієте ви ситуацією щодо кожного з них? І чи є у пасиві концерну підприємства, де справи настільки ж плачевні, як на Миколаївському?
– Моя мета – перевести дискусію в Концерні від гасел на професійний рівень. «Плачевні» – не економічна категорія. Скажу вам чесно, є підприємства з боргами по зарплаті, є – неактивні, є – банкрути.
– Скільки їх?
– Складно назвати абсолютну цифру. Існують показники валового доходу, є кумулятивні показники чистого прибутку. Але ці показники не завжди коректно відображають ситуацію. Середня температура по лікарні не є ілюстративною. У нас є підприємства-флагмани, є ті, що відстають, є неактивні. Для того, щоб із цим всім розібратися, в Концерні сформована наглядова рада.
В процесі формування кластерна структура. Буде створено адміністративний орган управління, дивізіон з кожного напрямку. У кожен з дивізіонів підбираємо кваліфікованих фахівців, які керуватимуть групою підприємств за галуззю. Буде створено п’ять виробничих кластерів і один комерційний дивізіон.
– Нещодавно «Обозреватель» робив інтерв’ю з Полтораком. Той казав, що в Міноборони готові підписувати контракт з танків «Оплот», але от «Укроборонпром» до цього ще не готовий. Нібито у вас якась проблема з оснащенням підприємств, що відповідають за виробництво. Що за проблема?
– Як такої проблеми немає. Але контракт із Таїландом на поставку «Оплотів» підписували у 2011-му. Сьогодні – 2018 й. За цей час змінилися технологічні вимоги до техніки. Тому Міністерство оборони висуває свої технічні умови, яким ми маємо відповідати. Там призначили певні науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи.
Триває дискусія, бо хочеться купити побільше і подешевше. Це робочі процеси, вони найближчим часом врегулюються. Ми обов’язково знайдемо середнє арифметичне. Уже почали приводити детальний опис проекту у відповідність до вимог Міноборони.
– «Укроборонпром» задоволений контрактом з «Оплотів» із Таїландом? Адже ми затримали поставки років на три. Чи були штрафні санкції і чи отримав концерн прибуток?
– Ми довго не «світили ці цифри», але якщо говорити про чистий прибуток заводу «Малишева», то за перше півріччя 2017 року він склав 500 млн гривень. Тобто завдяки експортними контрактами підприємство жило без великого оборонного замовлення. Це і Таїланд, і Пакистан, вони становили більшу частину завантаження. Затримка сталася через завантаження підприємства під час АТО. Ми пояснили це тайським партнерам, вони поставилися з розумінням. На сьогодні крайня партія «Оплотів» вже відвантажена.
– Які шанси, що ми продовжимо співпрацю з Таїландом? Чи цей ринок для нас втрачено?
– У червні буде візит міністра оборони Таїланду. Будуть переговори у Харкові, де ми обговорюватимемо і це питання. До деталей я б не хотів вдаватися. Це завжди складні питання. Зокрема і конкурентної боротьби.
– Чи є нові закордонні ринки, які «Укроборонпром» може освоїти найближчим часом?
– Ми плануємо укладати договори із заміщення продукції РФ. Є ринки, де Росія мала велику перевагу, але через санкції робота з нею ускладнена. І ці процеси грають нам на руку.
– Можете навести приклад такого заміщення?
– Якщо говорити про яскраві приклади, то наш «Скіф» цілком може замінити російський «Корнет». Є й інші розробки.
– Розкажіть, як це працює. Ось є країна, яка купувала у Росії «Корнет». Як ви переконуєте їх у тому, що тепер працювати треба з Україною?
– Ми проводимо відповідний маркетинговий аналіз. На основі маркетингової сітки, яка є в уповноважених спецекспортерів, робимо пропозицію і ведемо переговори. Інтеграція нашої продукції в оборонний іноземний комплекс – це завжди діалог. Треба показати не лише цінові переваги, але і тактико-технічні, проводити живі демонстрації. Ми про це не говорили, але на Близькому Сході вже проведено кілька таких презентацій. Зокрема і продукції КБ «Луч».
