ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова» (ХКБМ) з березня переведе близько чверті персоналу на неповний робочий день.
Як запевняють у пресслужбі держконцерну «Укроборонпром», йдеться про працівників, які наразі не задіяні у виконанні проєктів, над якими працює ХКБМ.
«Зважаючи на те, що чверть співробітників ХКБМ на сьогоднішній день не задіяна ані у виробничій діяльності, ані у дослідно-конструкторських роботах, а також беручи до уваги відсутність вільних обігових коштів, за які останні роки підприємство утримувало незадіяний персонал, щоб не звільняти чи скорочувати, директор ХКБМ Яков Мормило ухвалив управлінське рішення про встановлення неповного робочого тижня саме для цієї категорії штату», – сказано у повідомленні.
Держконцерн уточнює, що йдеться передусім про конструкторів, не задіяних у дослідно-конструкторських проєктах «Краб» та «Бастіон», які виконуються на замовлення Міноборони, а також частини технологів, співробітників архіву, канцелярії тощо.
Водночас «Укроборонпром» наголошує, що ХКБМ продовжує виконувати наявні контракти з Міноборони з виготовлення бронетранспортерів БТР-4Е для українського війська.
«Таким чином, усі без винятку виробничі підрозділи підприємства – а це більше половини всіх співробітників – будуть виконувати оборонне замовлення без жодних змін у графіку їхньої роботи», – зазначається у повідомленні
Водночас «Укроборонпром» пояснює, що ХКБМ – це передусім провідний розробник бронетанкової техніки, а інженери-конструктори становлять близько чверті усіх співробітників підприємства.
На сьогодні ХКБМ реалізує два дослідно-конструкторських проєкти на замовлення Міноборони України: модернізація танку Т-64 під шифром «Краб» та оновлення танку «Оплот» під шифром «Бастіон».
«Інженери-конструктори, задіяні у виконанні згаданих проєктів (зокрема, у супроводі виготовлення дослідного зразка танку Т-64 під шифром «Краб»), продовжать працювати у штатному режимі», – додали в «Укроборонпромі».
P.S.
Упродовж 2021 року Міністерство оборони оголосило відкритих закупівель на суму 21,07 млрд грн, 66% з них — не відбулися.
Про це заявив військовий експерт-аналітик НАКО, полковник запасу Олександр Саєнко.
За його словами, кількість продукції оборонного призначення, що таки надійшла до ЗСУ у межах держзамовлення в обсязі 100%, – це лише шість позицій з 37. Водночас половина програми виконана на 50%, решта – або взагалі не виконана, або виконана на рівні 10% від запланованого.
«Наприклад, склалася критична ситуація із пальним: вдалось закупити лише на половину від запланованої суми (на 2,6 із 5 млрд грн). На взуття, форму та екіпірування для армії Міноборони витратило 1,5 млрд грн (у 2020 році – 2,1 млрд грн), однак закупити, скажімо, 16 000 запланованих шоломів за 111 млн грн за цілий рік так і не змогло», — йдеться в повідомленні.
