Нахіба йому давати інтерв’ю.?!

Але окрім персони інтерв’юера і матюччя Найвеличнішого, трансльоване у Йорданський Святвечір, мене особисто зачепила оця цитата Зеленського :

«перед початком широкомасштабного

вторгнення рф я просив світ про підтримку зброєю і санкціями. Натомість ми отримали слова. Це х@#ня, вибачте»

Для мене виглядає це як бажання відбілитись за непідготовку до вторгнення: мовляв, я не винен, це все партнери. Хоча українська влада в кінці 2021-го-на початку 2022 зробила усе, щоби ми НЕ були готові до вторгнення. ЦЕ БУЛА АГРЕСИВНА НЕПІДГОТОВКА ДО ВТОРГНЕННЯ.

А я добре пам’ятаю, як ми з колегами вимагали збільшення фінансування армії, а в результаті за 2021 рік сума на будівництво доріг в 10 разів перевищила витрати на військо.

Я добре пам’ятаю, як ми казали, що в СБУ купа «кротів», а Зеленський продовжував тримати Баканова головою цього силового відомства. Що трапилось потім ми всі добре знаємо…

Ми казали, що треба посилювати україно-білоруський кордон, але уряд нічого не «встиг», лиш виділив 175 млн замість необхідних 17 мільярдів.

Я дуже добре пам’ятаю, як ми вимагали реакцію українського парламенту на обстріли дитячого садочка в Станиці Луганській, а отримали МОВЧАНКУ.

Ми заявляли згідно з даними міжнародних розвідок, що біля кордону є московські війська, але Зеленський постив селфі зі спортззалу, займався переслідуваннями Порошенка, створював московськомовні телеканали та закручував гайки підприємцям.

За 3 тижні до вторгнення ми казали, що ВР не має права йти на карантин, але слуги Зеленського вирішили відпочити. Та й Зеленський гуляв на Буковелі і святкував день народження єрмака в Гуті. І тут винні партнери?

1 лютого Зеленський сказав громадянам України, що величезна кількість візитів з заходу свідчить, що все мирно і стабільно.

Коли ми закликали людей на вишколи, публікували списки найнеобхіднішого у випадку вторгнення, Зеленський говорив про шашлики.

Ми вимагали створення антикризового штабу, постійної роботи парламенту, в той час влада все це блокувала, передовсім законопроєкти про створення тероборони та носіння зброї, що захистило би людей..

Ми вимагали, щоб органи надали громадянам алгоритм дій у разі війни, а Зеленський організовував День єднання.

Ми казали, що озброєння має бути передислоковане у В/Ч на передові, але влада не мала часу, бо займалась займалась переслідуванням генералів.

Ми вимагали запровадження воєнного стану, а Зеленський заявляв не нагнітати паніку щодо війни, бо це шкодить економіці України.

Ця спроба знову перекласти відповідальність на «партнерів» — лише чергове бажання переписати історію. Українське суспільство та армія були кинуті напризволяще не через відсутність допомоги ззовні, а через відсутність стратегічного бачення і політичної волі у власного керівництва, починаючи з 2019 року.

Реальність у тому, що саме дії української влади в передвоєнний період визначили, наскільки країна була готова до відбиття агресії. Ігнорування загроз, замовчування проблем, переслідування військових і волонтерів, відсутність рішучих кроків з посилення обороноздатності – ось справжня причина того, що нам довелося зустрічати ворога в умовах хаосу, заплативши за цинічну байдужість Зеленського і слуг страшною кров’ю.

Українці заслуговують на правду, а не на спроби переписати події, щоб виправдати власні помилки, некомпетентність, і байдужість до життя українців.