На захист блогерши-тіктокерши, що пружинила хвіст проти полковника Штефана виступила аж ціла Скабеєва. Разом зі зграєю російських ЗМІ і ватних телеграм-каналів. Не здивований нічим.
Просто вкотре веселить здатність білих польт і ЗЕботви опинятися в дивовижних компаніях. Вони висміювали Звіробій і Федину — і проспівали в унісон з Портновим та Шарієм. Вони поливали брудом Кіпіані після суду над книжкою про процес Стуса — і виявилися союзниками Медведчука і ОПЗЖ. Вони плескаючи в долоньки, масово повторювали за плівками Деркача: «Абнімаю, Жму руку!» — а тепер з’ясувалося, що вони розносили фейки повноцінних російських агентів, доведено санкціями Мінюсту США. Тощо й тощо.
Тепер от вони опинилися в одній теплій компанії зі «Страною.юа», «Кліменко тайм» і Скабеєвою. З чим я їх всіх щиро вітаю. Це далеко не в останній раз, РосЗМІ і Скабеєва ще не раз опиняться в союзниках біліх польт і ЗЕботви — інакше й бути не може.
Ніхто в часи Холодної війни не допомагав совку боротися з «прогнилою лицемірною західною демократією», як всіляки їхні борці «за права», «проти імперіалізму», «проти засилля корпорацій» та інша лівота. СССР таких із задоволенням публікував в своїх медіа, запрошував до СССР (у вітринному його варіанті), оплачував участь у всіляких конференціях. Із задоволенням таким самим, з яким совок знищив би капіталістичний світ, який так не подобався «борцям».
Коли совок накрився — багатьом борцям довелося ховати очі і клястися що «нє вінаватая я!» Історія часто повторюється.
Мені особливо вчора сподобалася заява, мовляв «у протистоянні батьків і дітей завжди виграють діти!», мовляв ці тік-токери нас поховають.
Ну-ну. З нетерпінням чекаю на команду хователей. Аж цікаво. А то діточки-ПТУшники які в одній бригаді з «батьками» на заводі ставали шовкові та діточки-дизайнери які тремтіли від думки що я-конструктор від їхньої творчості камня на камені не залишу — в моєму житті уже були. Бачив ще й не таке, знаєте.
З діточками взагалі змагатися цікаво — це бадьорить!