«Я даю таке визначення лідерства: «Здатність та воля згуртувати чоловіків та жінок заради досягнення спільної цілі, і особистість, здатна викликати до себе довіру».
Це значить, що лідерство засноване на правді та рисах особистості: лідеру не можна брехати про цілі і йому треба мати сильний характер.
Не усі розуміють необхідність правди. Лідер зобов’язаний говорити підлеглим правду. Якщо він це не робить, вони скоро дізнаються, що він обманював їх і перестануть йому довіряти. Сам я не завжди говорив солдатам на війні усю правду. Але при цьому говорив їм лише правду, і вони це знали.
Особисто я хотів би знати про лідера наступне:
— Куди він йде?
— Чи піде він до кінця?
— Чи є у нього для цього здібності та необхідні дані, включно зі знаннями, досвідом та мужністю?
— Чи буде він приймати рішення, беручи на себе повну відповідальність, чи готовий він йти на ризик?
— Чи буде він у цьому випадку ділитися владою і чи піде на децентралізацію управління та командування, заздалегідь вибудувавши організацію з центрами прийняття рішень, які забезпечують швидку та ефективну реалізацію?»
Бернард Монтгомері (1887–1976), фельдмаршал Британської імперії, головнокомандувач британською армією у Єгипті та Європі у роки Другой світової війни, фрагмент з його книги «Мемуари фельдмаршала».
