У звільненому місті Ізюм Харківської області виявили масове поховання українських військових та мирних мешканців. Усі вони гинули від рук загарбників із перших днів війни. Тоді російські літаки нещадно бомбардували місто, обстрілювали його з танків та артилерії.
Постійні авіаційні нальоти, обстріл з артилерії, танків. Багато мешканців міста ночували у підвалах будинків.
Сім’я 31-річної Олени та 34-річного Дмитра Столпакових із дітьми Олесею та Сашею, а також батьки Олени – Олександр та Тетяна Жихарєви з дочкою Машею – жили у багатоповерховому будинку на вулиці Першотравнева, 2.
Як і багато українців, у ті дні вони не могли повірити в те, що війна затягнеться, а росіяни будуть настільки жорстокими до мирних жителів. Вони сподівалися, що за тиждень-другий усе припиниться. Тому не поспішали залишати свої будинки та евакуюватися.
«Я зв’язувався з ними. Вони розповідали про обстріли, про те, що більшу частину часу проводять у підвалі свого будинку. Вони жили в першому під’їзді, ближче до ринку. Але в укриття ходили в середній під’їзд, якраз той, що звалився після авіаційного нальоту. Дехто ще каже, що по будинку стріляли з танків. В один день вони перестали виходити на зв’язок, а через деякий час я дізнався, що їх більше немає», – каже друг сім’ї.
Хтось із родичів зробив таблички для сім’ї. Там є імена Олени, Дмитра, їхньої молодшої доньки Олесі, старшої Олександри (вона від першого шлюбу Олени). Поруч могила рідних Олени, її батьків – Тетяни та Олександра Жихарєвих. Загинула і їхня дочка Маша, молодша сестра Олени. Але за словами мами Дмитра, бабуся, яка опізнавала тіла, впізнати Машу не змогла.
Усі вони мешкали в одному будинку, у двох квартирах. І разом загинули під завалами розбитого росіянами будинку.
«Кажуть, що після того, як 9 березня будинок впав, під завалами ще протягом двох-трьох днів було чутно крики про допомогу, хтось подавав знаки. Але розібрати такий завал ніхто не міг через постійні обстріли. До того ж потрібні були люди й важка техніка. Зрозуміло, що тоді це було неможливо», – розповідає знайомий сім’ї.
Російські загарбники намагалися заявити, що жителів Ізюма нібито вбили українські військові. Хоча всі чудово бачили, як російські літаки скидають на місто величезні авіаційні бомби.
У списку загиблих містян у графі причина смерті в основному значиться – загинув під завалами, помер від осколкового поранення, від кульового поранення. Іноді від людей залишалися лише «фрагменти тіл».
Дмитро та Олена одружилися у 2015 році. На той час в Олени вже була дочка. А невдовзі у них з’явилася друга. Олена працювала адміністратором у супермаркеті «Посад» в Ізюмі.
Дмитро працював на пилорамі. Сам він родом із села Капитолівка. Зі школи грав у місцевій футбольній команді. Сім’я вболівала за його клуб та пишалася ним. Усі вони любили виїжджати на риболовлю, відпочивати з друзями на природі, біля річки.
Загалом в Ізюмі могло загинути близько тисячі людей. Зараз експерти працюють над розкриттям могил та з’ясування, хто там похований. Це тривала робота.
obozrevatel.com
Эксгумация тел в Изюме. Связанные за спиной руки одной из жертв российских убийц.
