Московський патріархат є безпосереднім учасником агресії проти України, і багатьох громадян обурює зв’язок релігійних організацій в Україні з Москвою.
На цьому наголосив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, коментуючи ухвалений у першому читанні законопроєкт №8371 щодо діяльності в Україні релігійних організацій, передає Укрінформ.
«Багатьох обурює те, що в українських храмах і досі підноситься ім’я Кирила (патріарха РПЦ, — ред.), який обіцяв змиття гріхів з тих, хто приходить сюди і вбиває. Але ми не можемо йти іншим шляхом, ніж як передбачено українською Конституцією і законами», — наголосив голова ДЕСС.
Єленський зауважив, що коли у травні 2022 року УПЦ (МП) на Соборі оголосила про самостійність і незалежність від Москви, це викликало дуже великий ентузіазм у суспільстві.
«Але пройшов деякий час і з’ясувалося, що розриву з Москвою не відбулося… Якщо ми говоримо про Московський патріархат, то він не натхненник агресії проти України, він безпосередній учасник цієї агресії. Тому ні суспільство, ні держава з цим не можуть миритися. І цей законопроєкт (№8371 — ред.) якраз передбачає ці кроки», — заявив голова ДЕСС.
Він пояснив передбачений документом алгоритм дії у таких випадках. Згідно з ним, у разі виявлення зв’язку релігійної організації з агресором, ДЕСС надає відповідний припис, і якщо організація усуває цей зв’язок, вона безперешкодно діє в Україні. В іншому випадку ДЕСС звертається до суду.
За словами Єленського, передусім необхідна релігієзнавча експертиза, яка встановлює зв’язок з агресором і в чому він полягає.
«Релігійна експертиза, яка здійснювалася, наприклад, у січні цього року, висновувала, що Українська православна церква залишається частиною російської церкви. І показала не просто зв’язок, а що вона є частиною цієї церкви. Експерти звернулися до УПЦ МП з проханням надати додаткові якісь документи, міркування, ремарки, коментарі, які б це спростовували. Ми їх не отримали. Тому такий висновок був зроблений», — розповів голова ДЕСС.
Водночас він підкреслив, що питання нацбезпеки не є чинником, який може обмежувати релігійну свободу. «Європейська конвенція… передбачає обмеження свободи слова з питань нацбезпеки, але не релігійної свободи. Але Європейська конвенція з прав людини вбачає можливість обмежити релігійну свободу в разі, якщо є загроза життю і свободам громадян… Тобто я як законодавець маю обрати такий інструментарій, який найменше вплине на свободу наших громадян», — пояснив експерт.
Тож, за його словами, виходячи з цього, український законодавець говорить про те, що підпорядкування Московському патріархату не є частиною православного віровчення, і вимагає лише припинення зв’язку з центром, який є учасником війни проти України, закликає знищити українську культуру, ідентичність і самих українців.
«Впродовж цих понад 600 днів таких батюшок, які б розповідали, що ми самі себе обстрілюємо, практично не лишилося. Віряни їх самі виносять з храмів і деякі з них самі говорять, що «ми лягли спати 23 февраля, а прокинулися 24 лютого». Але якщо таке трапиться, то, звичайно, буде припис і буде припинено діяльність цієї релігійної організації. Цей батюшка не буде главою цієї громади. І громада далі буде вирішувати, як бути зі своїм юридичним статусом, зі своєю культовою спорудою і так далі», — сказав голова ДЕСС.
Водночас демонтаж структур Московського патріархату не повинен впливати на можливість людини сповідувати свою релігію, підкреслив Єленський.
Він також наголосив, що в Україні 35 тисяч релігійних громад, які «дуже багато роблять для консолідації суспільства». «Які, як мурашки, тягають гуманітарну допомогу. Які є всюди – в госпіталях, на фронті, в тилу. І які довели, що релігійна свобода монетизується. Тобто згуртувалися в найбільш небезпечний для країни час», — підкреслив голова ДЕСС.
