Сьогодні одна з наймасштабніших спецоперацій Кремля закінчилась повним успіхом. Успіхом, який Кремлю від початку до кінця подарувала Банкова. Сьогодні ж розпочалась наступна спецоперація РФ, набагато масштабніша та страшніша.
Два президенти, Путін та Зеленський, сьогодні святкують перемогу – один цілком заслужено, другий через повну невідповідність займаній посаді.
Наш новообраний гарант тільки що по повній зіграв у «піддавки» із РФ, задовільнив всі потреби нашого ворога, і абсолютно щасливий – бо нездатний навіть оцінити масштаб шкоди, завданої ним Україні.
Мало того, що у обмін на моряків, яких РФ мусила в будь-якому разі звільнити за рішенням Морського Трибуналу, віддали реальних засуджених терористів та зрадників. Обмін «лоховський», бо реальний обмінний фонд, на який можна було б вимінювати наших полонених у ОРДЛО, віддали за тих, хто і так однією ногою стояв на трапі літака додому, і щодо кого РФ сама шукала шляхів, як би їх звільнити без втрати обличчя Пу. Але ж ми поспішаємо, нам же треба весь час отримувати «лайки» у соцмережах та аплодисменти глядацького залу, і от шулерська «подача» РФ приймається із вдячністю та щенячим захватом.
Але обмін Цемаха – зовсім інша історія. Історія про те, як можна одним кроком новообраного комедіанта зламати 5 років шалено важкої праці всіх українських дипломатів та їхніх західних союзників. Як можна заради одноденного піку популярності вивести РФ з-під покарання за той єдиний військовий злочин, завдяки якому взагалі вдалось свого часу схилити ЄС до введення санкцій. Та як одночасно дати всім нашим західним союзникам чіткий та недвозначний сигнал: при виборі між вимогами Заходу та Кремля Київ тепер вибирає друге.
Це – перша точка неповернення, яку нова влада перетнула в сфері великої геополітики та нашої війни за незалежність. Всі попередні «косяки» потенційно можна було виправити, цей – ні. Нам доведеться жити з катастрофічними наслідками сьогоднішнього обміну, і з безсилою злістю спостерігати, як подібно картковому будиночку сиплеться вся архітектура міжнародної підтримки України. Ніхто не зобов’язаний відстоювати інтереси України більше за нас, ну а те що нас представляють люди, які інтереси країни не розуміють та не вважають своїми – це також проблема не Заходу, а нашого «мудрого» народу…
Але найстрашніше навіть не те, що Цемаха віддали Росії. Найстрашніше, що це відбулось абсолютно свідомо. Спершу, при запланованому на 29 серпня обміні, Зе-команда схоже дійсно не відала що творила, Кремль грав їх втемну. Але тоді обмін зірвався, бо Захід встиг попередити про наслідки. Гру Путіна було розкрито та виведено на світло, і всім стало зрозуміло, яка реальна ціна питання, і звідки раптом така «щедрість» РФ. Всім, включно із нашим президентом.
І от вже маючи всю інформацію, розуміючи чого хоче Кремль – нова українська влада цілком свідомо прийняла всі умови Путіна, та підіграла йому по повній.
Це був вибір значно більший, аніж просто «обмінювати чи не обмінювати». Це був стратегічний вибір пріоритетів та партнерів. Такий само вибір, який колись зробив Янукович, коли передумав підписувати угоду із ЄС.
Банкова була попереджена щодо реакції Нідерландів, Британії та в Заходу в цілому. І це не спинило нашого сміливого шоумена. Він вибрав Кремль, розуміючи що робить вибір.
Так само Банкова була поінформована, як реагує на такі масштабні та нічим не виправдані поступки Росії та частина України, яка всі ці роки не розважала невибагливу публіку, а воювала з РФ. І це також нікого не спинило. Це саме по собі не менш важливий вибір нової команди, аніж ігнорування порад Заходу. Нас, воюючу Україну, готові бачити лише тоді, коли нас так багато, як було на Марші 24 серпня, весь інший час Банкова нас ігноруватиме. І головне – нам готові кидати подачки у вигляді нікому не потрібного «Міністерства ветеранів», але нас не збираються чути щодо того, що дійсно є важливим – нашої війни та незалежності нашої країни.
Це планує вирішувати маленьке закрите коло людей, для яких всі ці роки наша війна була всього лише перешкодою у їхньому бізнесі із РФ. Перешкодою, яку мають намір чим швидше прибрати – за будь-яку ціну, яку лише озвучить Кремль. Тобто ціною існування країни, адже менше РФ не влаштовує.
Сьогодні під час своєї «тріумфальної» промови у Борисполі президент Зеленський сказав жахливі слова, справжнє значення яких ми дуже скоро відчуємо. «Я считаю, что первый этап выполнен. Я, как президент Украины, Владимир Зеленский и президент РФ Владимир Путин сделали все, что пообещали, и сделали все, не меняя по ходу наши договоренности.»
Отже, це був лише «перший етап» договорняка, про який нам нічого не відомо. Але нам відомо, чого хоче Путін, які його цілі та чому його не влаштовує ніякий «компроміс», лише перемога РФ над Україною. І ще нам від сьогодні вже достеменно відомо, яку роль у стосунках з Кремлем відвели собі нові очільники нашої країни. Тому спрогнозувати, якими будуть наступні етапи російської перемоги, яку нам продаватимуть як «компроміси» та «перемогу миру», зовсім не важко. Питання лише у одному – чи ми це дозволимо? Чи може «справа Цемаха» таки вчасно розкрила нам очі, і ми зірвемо подальші «етапи» зливу нашої країни?
