У Києві є пам’ятники лише 3 з 4 князів Києва, канонізованих Церквою — князям Володимиру, Ярославові та княгині Ользі. Натомість, у місті досі нема пам’ятника іншому визначному святому — Великому Київському князеві Мстиславові Хороброму (1143-1180).
Цей князь був суперпопулярним в Україні з 12 по 18 століття, і став замовчувався лише через те, що під час свого правління 1173 року розгромив суздальців — предків московитів.
Цього року виповнюється 845 років від тих подій.
Мстислав Хоробрий — унікальний за значенням діяч, який відстояв незалежність Києва, завдав 1173 року такої поразки суздальцям — предкам московитів, після якої вони не змогли оговтатися до монголо-татарської навали.
У 1169 р. військо, спрямоване на Київ Андрієм Боголюбським, князем Володимиро-Суздальського кнзівства, що охоплювало землі фіно-угорського племені меря, обложило Київ. Захопивши після багатоденного штурму Київ, суздальський князь влаштував небувалий розгром.
Як пише літопис, «І грабували (суздальці) два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множество, і церкви оголили від ікон, і книги, і ризи, і дзвони з церков познімали… Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота».
На Київщині опір очолив МСТИСЛАВ ХОРОБРИЙ – найбільш відомий і улюблений князь в тогочасній Україні. Він наказав поголити послові суздальського князя голову й бороду.
Андрій Боголюбський зібрав у похід велетенське військо у складі суздальців, рязанців та ін, більше за 50 тисяч. Це чи не найбільше військо, про яке згадується у вітчизняних середньовічних літописах. Суздальці обложили Мстислава Хороброго у Вишгороді. Його військо дев’ять тижнів на мурах і біля міста вело бої з суздальськими нападниками. Розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 р. Незабаром у Суздалі Андрія Боголюбського убили змовники, які повстали проти його жорстокості.
Церква визнала Мстислава Хороброго, очільника розгрому суздальців, святим.
І ще деталь — син Мстислава Хороброго, князь Мстислав Удатний у 1216 р. в битві на р. Ліпиці розгромив військо володимиро-суздальського князівства. Як пише літопис, суздальський князь та його брат Ярослав, майбутній батько Олександра Невського, тікали в спідній білизні, загнавши семеро коней та залишивши на полі бою все військо. Під ударами князів київської династії Володимиро-Суздальське князівство розпалося.
Безумовно, Україні зараз потрібні такі зразки звитяги і відродження такого славетного імені святого.
У зв’язку з цим пропоную виготовити і встановити на одній з центральних площ Києва пам’ятник Мстиславові Хороброму.
В ідеалі це могла б бути кінна статуя князя, встановлена в центрі нинішньої площі Льва Толстого, яку для такої нагоди можна було б перейменутвати на площу Мстислава Хороброго. Тим більше це доречно, що Лев Толстой ніяк не зв’язаний з Києвом.
Теоретично можна було б обрати й інші місця розташування в столиці, можливо, наближені до північних районів міста, оскільки основні подвиги князь вчинив під Вишгородом.
Упевнений, що така ініціатива підкреслить багатющу переможну історію Києва, і дістане підтримку найширших кіл громадськості столиці.
