Рівень інтенсивності боїв на сході України зріс настільки, що ЗСУ встановили новий денний рекорд утилізації росіян – понад 1500 осіб. 580 боїв, або понад половина всіх боїв на фронті, відбулися на Курахівському та Покровському напрямках, де ситуація для Сил оборони суттєво погіршилася та потребує важких і швидких рішень від нашого військового керівництва
ЗСУ доведеться відступати з Вугледара
Від часу, коли росіяни наприкінці квітня цього року окупували Новомихайлівку, вони поступово пробивали понад 18 км до східних околиць Вугледара, звідки їх відкинули ще взимку 2023 року. Днями відбулись перші штурми міста, але з наскоку в росіян нічого не вийшло, тож вони будуть продовжувати оточувати наших оборонців, які, ймовірно, вже почали поступову евакуацію.
Якщо Сили оборони найближчим часом не розпочнуть успішний контрнаступ, то вже в короткостроковій перспективі ми втратимо Вугледар. Росіяни дуже близькі до того, щоб вибити ЗСУ з Вугледарського плацдарму та врешті убезпечити залізничне сполучення з Донецька до Маріуполя.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
Упродовж цього тижня на північ від Вугледара окупанти таки зуміли захопити Південнодонбаську шахту №3, а за шахту №1 наразі тривають бої з негативними перспективами для ЗСУ. Що від окупованого Водяного, що від шахт окупантам залишиться пробити трохи більше ніж 4 км, щоб повністю перерізати логістику до Вугледара, яка зараз відбувається через Богоявленку.Ще більш небезпечна ситуація сформувалася на захід від міста, де ворог врешті форсував річку Кашлагач і створив десятикілометровий плацдарм між Пречистівкою та Новоукраїнкою. Росіяни також просуваються до західних околиць міста, але перед цим, без сумніву, переріжуть дорогу з Богоявленки, до якої їм залишилось менш ніж 2 км. Тому відхід 72-ї бригади з Вугледару – це ліпше рішення, аніж втратити одну з найкращих бригад.
Вперше з початку війни РФ почала застосовувати КАБи по Запоріжжю. З одного боку, це говорить про модернізацію плануючих авіабомб, які тепер можуть літати далі, а з іншого — про далекоглядні плани країни-терористки щодо посилення тиску на південний фронт на Запоріжжі та Донеччині.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
Росіяни готуються штурмувати Курахове
Зс РФ після окупації Красногорівки зуміли за кілька днів пробитися на 8,5 км вглиб нашої оборони в районі села Гостре, що за 3 км від околиць Курахового. На цій ділянці фронту окупанти наступали трьома колонами: вздовж річки Лозова, на Гостре, а також з Георгіївки на Максимільянівку. Перевага рашистів у живій і механізованій силі була настільки разючою, що Силам оборони довелося відступати та вибудовувати нову лінію оборони через Олександропіль і Курахове. Обидві позиції є доволі вразливими, оскільки на Курахове окупанти наступатимуть не тільки зі сходу, а й з півдня. Натомість Олександропіль незабаром також буде затиснутий у лещата з трьох сторін. Наразі українці ще мають близько місяця, щоб підготувати Курахове до оборони. 
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
Покровський фронт поступово прогинається
ЗСУ вже другий тиждень виходять із Невельської кишені, залишивши за спиною не менше 6 км. Наразі лінія оборони пролягає через Желанне Друге, в яке рашисти вже намагаються потрапити невеликими групами, а також уздовж північного берега річки Лозова, де наші воїни ще тримаються за околиці Красногорівки. У перспективі лінія оборони мала б цементуватися ще на 6 км західніше в Гірнику, Зоряному, Курахівці та Олександрополі, а також по річці Вовча. Попри те, що ворог матиме змогу штурмувати цей укріпрайон із трьох сторін, однак він доволі потужний для того, щоб затримати окупантів на тривалий період.
Цей план, однак, має вразливе місце — зокрема, через наступ росіян між Гірником і Селидовим, що став можливим після повної окупації Українська. Цей маневр є загрозливим як для захисту Гірника, так і для Селидового. На цій ділянці фронту ворог продавив нашу оборону й пробився на захід, перерізавши дорогу Селидове – Гірник, з перспективою виходу на Цукурине, щоб надалі здобути оперативний простір для розвитку наступу. Це дасть йому змогу зайти в тил оборонцям двох міст, а відтак росіяни можуть вийти й на північні околиці Курахового. Тому саме на цій ділянці фронту потрібно терміново вживати стабілізаційних заходів.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
На північ від Селидового ЗСУ продовжують стримувати росіян в оточеній Маринівці, однак повзучий наступ окупантів на південь від Новогродівки рано чи пізно призведе підходу ворога до північних околиць міста.Щодо ситуації біля Покровська, на жаль, ЗСУ не змогли закріпити оборону по річці Вовча в районі Гродівки: ворог ще минулого тижня форсував річку й упродовж наступних днів розвинув свій успіх до Миколаївки, яка є останнім селом перед Мирноградом. Наші оборонці в селах Крутий Яр і Красний Яр опинилися затиснутими між двох армій та, ймовірно, найближчим часом виходитимуть у бік Мирнограда.
Росіяни прорвалися до центру Торецька
Після того як ЗСУ контратакували в Нью-Йорку, де вони зуміли деблокувати наших військових, які утримували центральну частину селища, через кілька тижнів росіяни таки зуміли знову відтіснити Сили оборони до північних околиць Нью-Йорка. Одночасно вони просуваються у північному напрямку вздовж траси H-20, що веде на Костянтинівку і Краматорськ.
На сусідній ділянці фронту ворог продовжує проводити штурми, щоб оточити Торецьк із півночі та півдня. На південному фланзі росіяни зайняли значну частину території на схід від Неліпівки й підійшли до околиць села.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
У самому Торецьку ворог зайняв усі терикони в східній частині міста, розвинув наступ із Залізного та Північного до центральних районів, де зумів закріпитися в районі перехрестя центральної вулиці Дзержинського і проспекту Шахтарів. У північних районах міста загарбники розширили свій контроль у напрямку Кримського та практично повністю окупували селище Дружба. Втім, у захисників Торецька ще достатньо можливостей для стримування наступу рашистів.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
Часів Яр і Кліщіївка
Попри велику кількість спроб прорватися через канал Сіверського Дінця як на північ, так і на південь від Часового Яру, Сили оборони зуміли відбити всі штурми та ліквідувати всі тимчасові плацдарми росіян. Ворог і далі намагається розширити зону виходу до каналу, щоб збільшити можливість його форсування в багатьох місцях. Якщо минулого тижня основний акцент вони зробили на північному фланзі біля Калинівки, то останнім часом найбільше штурмів було на південь від Іванівського та в Кліщіївці. Хоча Кліщіївка вже давно стерта з лиця землі, однак ЗСУ утримують панівні висоти на захід від села, що дає змогу стримувати ворога. Проте останнім часом з’явилася стійка тенденція просування ворога саме в районі цих висот. Частина з них зараз перейшла в сіру, ніким не контрольовану зону.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
Втрачаємо останні села на Луганщині
Окупанти посилили наступ на Макіївку та Невське – села на лівому березі річки Жеребець, яку ворог хоче перейти, щоб далі рухатися до Осколу. На цей час згадані села є фактично втраченими, а ЗСУ проводять стабілізаційні заходи, щоб не допустити форсування річки. Після окупації Макіївки й Невського на підконтрольній нам території Луганщини залишиться лише кілька практично зруйнованих сіл.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
Північніше росіяни продовжують просуватися від Піщаного до Осколу та впритул підійшли до села Кругляківка на східному узбережжі річки. Найближчим часом розпочнеться штурм села, а відтак і розширення плацдарму вздовж річки на південь і на північ. Головною ціллю у найближчі пів року на цій ділянці фронту стане місто Борова.
Деокупація Вовчанська
Підрозділи ГУР звільнили останню з 30 будівель Агрегатного заводу в центральній частині Вовчанська. Цей об’єкт був ключовим для ворога, тож імовірно, що після його звільнення в росіян на цій ділянці фронту почнеться повзучий відступ до своїх кордонів.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
Курщину не звільнять тоді, коли наказав Путін
Найцікавішими новинами на Курському фронті є ті, про які ніхто не розповідає. Наші воїни тримають інформаційну тишу, а росіянам соромно зізнаватися у своїх поразках. Хоча навіть вони голосно заявили, що відбили з десяток спроб ЗСУ прорвати кордон на інших ділянках, і не тільки в Курській області. Навряд чи їхня інформація є правдивою, а тому чекаємо на офіційні повідомлення.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
На ділянці фронту на схід від Суджі ворог продовжує наступ. Після захоплення Борків росіяни намагалися атакувати Плєхово, але наші воїни відбили штурми. Далі на північ російські військові розширили сіру зону біля Великого солдатського та Кромських биків. Втім, частина ворожих з’єднань усе ще залишається в оточенні в Шептухівці, Киріївці та Погребках. Ворог робить спроби атакувати на цих ділянках, однак Сили оборони здійснюють контрнаступи в розріз, обходячи росіян із флангів. Ситуація змінюється щогодинно, а тому не може бути якісно відображена на карті.На схід від Кореневого росіяни намагалися наступати з Олександрівки в напрямку Вітряного, однак зазнали краху.
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
На західній ділянці фронту, в Глушківському районі, відбуваються активні зустрічні бої. З одного боку, зс РФ намагаються продовжувати свій контрнаступ від Снагості далі на Любимівку й Обухівку. Однак їм у спину вже дихають ЗСУ, які розширили зону контролю біля Глушкового, зайнявши Єлизаветівку та Сергіївку, а також знову зайшовши в Апанасівку. Наразі ворог частково відступив у Глушкове та намагається організувати оборону. Водночас зс РФ зуміли сконцентрувати трохи більш ніж 40 тис. військ із 70-80 необхідних, а тому ЗСУ мають ще місяць-півтора для того, щоб успішно завершити операцію в Глушківському районі та вибудувати оборону по річці Сейм.
Історичні удари по РФ
Невідома українська зброя на 90% знищила добре захищений величезний склад боєприпасів у Торопці Тверської області, в якому зберігалося снарядів та ракет на 2-3 місяці війни. Це найбільший знищений склад в історії воєн. Кількома днями пізніше поруч в селищі Октябрський Тверської області на 78% був знищений ще один склад, в який найбільше завозили боєприпаси із КНДР.
У Краснодарському Тихорецьку ЗСУ вразили не тільки склад із північнокорейськими боєприпасами, але й військову частину й аеродром. Прикметно, що завдяки розвідданим нам удалося вдарити по складу під час розвантаження близько 2 тис. т. боєприпасів.
Окрім того, ЗСУ вразили великий склад боєприпасів біля Маріуполя. Дрони атакували буксир і баржу в Таганрогському заливі в порту Азов. А в Ростовській області наші «нептуни» підірвали комбінат «Каменський», який виробляє ракетне паливо для балістичних ракет.
espreso.tv
