Київ та інші міста атакували хмари дронів і крилатих ракет, які знищують нашу життєво важливу інфраструктуру. Зима близько…
Херсон та Запоріжжя
Наступ ЗСУ анонсували ЗМІ, українські та американські. Звісно, що наш Генштаб не працює за анонсами в медіа, а тому українці не побачили звільнення Херсона «за три дні». Попри це,наступ Сил Оборони на правобережжі Херсонщини триває. Після пошкодження Кримського мосту та чергових ударів по переправах через Дніпро ресурсна база окупантів тане на очах. Тим паче впродовж кількох днів наша артилерія знищила склад у Музиківці та 4 склади в Бериславському районі, а також ще кілька – на лівобережжі Херсонщини, зокрема в Новій Збур’ївці, Каховці та Новій Каховці. Лінія фронту нестабільна. Саме це, а також відсутність достатньої кількості артилерії, змушує загарбників використовувати авіацію не так обережно, ніж зазвичай. Російські літаки та гвинтокрили наближаються до наших позицій занадто близько. Як наслідок – за кілька днів саме на цьому напрямку було збито 4 гвинтокрили й один штурмовик Су-25. Загалом про факт наступу ЗСУ свідчить хоча б те, що за 8 днів «утилізували» майже 3 тис. путінолюбів, а також рекордну кількість ствольної та реактивної артилерії – 155 шт.
Наступ української армії триває на попередньо окреслених напрямках, зокрема з Дудчан у напрямку на Берислав через Милове та Суханове, де зараз облаштована перша лінія захисту московитів. Також наші воїни атакують у напрямку на Берислав з боку Давидового Броду. Саме тут відбуваються найбільш запеклі бої та спроби росіян контратакувати. Останній їхній наступ закінчився знищенням усієї бронетехніки, а окупанти драпали настільки швидко, що залишили раніше займані позиції.
Тому не дивно, що в самому Херсоні вони вже почали евакуацію своєї окупаційної адміністрації, а лінію оборони окопують за 5 км від міста, тобто фактично в межах кільцевої дороги.
Попри те, що на Запоріжжі немає суттєвих змін лінії фронту, українські артилеристи добряче прочистили ряди загарбників. Зокрема, по військових складах і скупченню ворога завдавали ударів у Мелітополі, Бердянську, Воскресенці, Василівці, Токмаку, Пологах та Марфополі.
Донеччина
Бахмут і Авдіївка залишаються єдиними напрямками, де окупанти продовжують свій наступ та мають хоч і не значні, та все ж успіхи. На північ від Авдіївки ворогу вдалося відтіснити наших воїнів із Крутої Балки, де ЗСУ тримали оборону з 2014 року. Тепер тут лінія фронту пролягає дорогою Донецьк – Краматорськ. З південного боку Авдіївки московити щодня наступають на нашу оборону у Водяному, Опитному, Первомайському, Невельському та на західних околицях Пісків, однак тут у них немає успіху.
Ще більше загострилася ситуація біля Бахмута. З південного боку ворог повністю захопив Миколаївку Другу та веде наступ по всій дорозі Горлівка – Бахмут, а зі сходу бої ведуть на підступах до міста. Кажуть, що Путін наказав захопити Бахмут до кінця жовтня. Село Спірне знову стало полем бою, хоча ще недавно було повністю під нашим контролем.
Водночас ЗСУ підтягнули до міста нові сили, що вже дало певний результат, зокрема з північного боку, в районі Бахмутського, ворог днями зазнав великих втрат. А окупантам у Донецькій мерії наші артилеристи прямим влучанням передали безпосереднє повідомлення.
Харківщина і Луганщина
Московити дуже сильно намагаються відтіснити українські війська від Кремінної та контратакують у напрямку Торського і Тернів, але безуспішно. Водночас ЗСУ провели низку успішних штурмів і посунули лінію фронту в бік Сватового в районі Красноріченського, Табаївки та Куземівки. Кілька днів тому Сили Оборони деокупували Кислівку та Котлярівку, однак згодом ворог знову перевів бойові дії у ці села, тому вони не перебувають повністю під нашим контролем. Дещо північніше російські джерела скаржаться на просування ЗСУ в районі Верхньої Дуванки, однак ця інформація ще не має підтвердження Генштабу. Втім диму без вогню не буває.
Руйнування за межами фронту
Другий тиждень поспіль росіяни знищують критичну інфраструктуру наших міст. Попри те, що сили ППО ліквідували більшість ракет та аж 92 дрони, все ж понад 30% енергетичної системи вже виведено з ладу. За цей період російські нацисти найбільше атакували Київ, а також Житомир, Запоріжжя, Дніпро, Харків і Миколаїв, Очаків, Нікополь, а також Сумщину та Вінниччину.
Водночас наші ракети вчергове прилетіли у Бєлгород та влучили як у військову частину, так і в ТЕС. Також спекотно було в Криму, зокрема в Джанкої, який є важливим логістичним пунктом. Найбільше шкоди московити завдали самі собі. На полігоні під Бєлгородом кілька азіатів, зокрема таджики, з кулеметів розстріляли дві роти чмобіків. А в Єйську на Краснодарщині винищувач не зумів злетіти з аеродрому та врізався у багатоповерхівку.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
espreso.tv
