Вчителі що у 2014 році закликали шматувати Україну та підтримували вторгнення російсько-окупантських військ, сьогодні стоять з новим ідолом.
Вони закликають до відведення військ та здачі національних інтересів. Це і є головна опора Зеленського у війні не проти агресора, а проти власноі армії: добровольців, військових,волонтерів, активістів. Всі вони вороги, бо заважають досягти «миру за будь-яку ціну» та «просто перестати стріляти». Вони не «лохи» і не «дебіли», вони не купка новопризначних коміків і не прибулі до України «гастролери» з держави-агресора. Вони ті завдяки яким України сьогодні є і обов‘язково буде.
Сьогоднішні ідеали влади саме такі як ви бачите на цій картинці. Ті ж самі люди, ті ж самі символи. Але під гаслом «миру» та «формули Штайнмаєра».
P.S.
Знайшов в твітері.
Це нібито вчителі з Золотого, які попросили клоуна зробити мир.
Хз, наскільки це одні і ті ж самі люди (у всякому разі чорненька дуже схожа).
Тегну Центр Миротворець, можливо їм вдасться щось з’ясувати.
Я слышал, президент хочет вернуть домой украинцев, уехавших за границу…
У меня много друзей переехало «туда». В Европу и штаты. И когда они приезжают домой, в гости, то первое их впечатление -хамство. Хамство повсюду. Бытовое хамство. Особенно заметное на фоне ситуации в цивилизованных странах. Когда все улыбаются друг другу и извиняются перед тобой даже тогда, когда ты наступаешь на чужую ногу.
Это мир уважения против мира хамства. Это мир достоинства против страны вахтеров.
Если ты хочешь изменить страну, то должен показывать пример. Первые лица — всегда пример для подражания. И если первое лицо хамит — то это только увеличивает уровень хамства в стране. Это воспринимается как норма. И значит еще больше будут хамить на украинских улицах.
Хамство — это норма русского мира. Не Европы. Это норма подворотни. А Европа — это просторная и светлая улица.
И пока в Украине царит хамство все мои друзья, приезжающие «оттуда», торопятся уехать назад. В мир приветливых и вежливых людей.
И пока президент хамит, он не вернет никого назад. Разве что таких же хамов, которые чувствуют себя комфортно только тогда, когда могут хамить, и день прошел зря, если они не назвали никого дебилами.
