Сенсація. Літній наступ 2023 р. провалився тому, що Зеленський із Сирським розпорошили сили у відповідальний момент. Проти волі Залужного.
Видання «The New York Times» оприлюднило матеріал «Партнерство. Таємна історія війни в Україні». Це не стаття, а про величезний матеріал із багатьма подробицями. Що нам розповіли?
Після поразки росіян під Києвом у Вісбадені був створена секретна оперативна група «Дракон» для координації дії командування ЗСУ із союзниками з країн НАТО. Україні надавали у першу чергу дані розвідки. І зброю. Наприклад «М777» і «Хаймарси» надали саме через наполегливі прохання генералів з цієї групи. А не тому, що «Зеленський вибив».
Від ЗСУ з оперативною групою працював… генерал Михайло Забродський. Той самий. Чому на таку посаду був призначений колишній депутат «ЄвроСолідарності», стаття не повідомляє.
Власне кажучи, успіхи ЗСУ осені 2022 р. за матеріалом NYT також були заслугою оперативної групи «Дракон». Штаб надавав ЗСУ розвіддані. Українці опановували сучасну західну техніку. У ЗСУ з’явилися нові типи зброї. Фронт стабілізувався. І наприкінці літа генерал Залужний почав обговорювати з генералами НАТО план контрнаступу. Як ціль розглядали Херсон. І ЗСУ почали атаки в тому напрямку.
А далі сталося таке. Аби посилити Херсонський напрямок, росіяни перекинули війська з Харківщини – і це відмітили ЦРУ і розвідка НАТО. «Іди, вони у вас в мотузках» — сказав тоді американський генерал. І ЗСУ здійснили наступ та звільнення Харківщини. Що було далі ми знаємо, розпачем росіян скористувалися. Були звільнені район Лиману та Херсон.
А от далі…
Як пише NYT, американці вказували на інженерні укріплення в Запорізькій області і зауважували що прорвати їх буде важко. Взагалі вони пропонували взяти оперативну паузу, аби командування ЗСУ зосередилося на формуванні і навчанні нових бригад. Представники ЗСУ наполягали на наступі. Від себе додам, що ці пропозиції були цілком логічні – Москва так само формувала б і навчала нові бригади.
За планом розробленим в оперативному штабі наступ мав просуватися в напрямку Мелітополя, а допоміжним напрямком був Бахмут – він мав зв’язати російські сили на сході. Тут на мапу глянути достатньо, аби зрозуміти – звільнення Мелітополя повністю розсікло б російський фронт і взяло б російське угрупування на Херсонщині в напівоточення з вузьким проходом через Чонгар. Прориватися на Мелітополь мусили 17 бригад.
Проте. Генерал Сирський наполягав на контрнаступі у Бахмуті. І верховний головнокомандувач вирішив сили розділити. Таким чином на Мелітополь наступали не 17, а 12 бригад. Боєприпаси так само розділили навпіл. За даними NYT це зумовило провал літнього наступу і зламало всі сподівання на перемогу України. А перемогу України тоді цілком реально розглядали не тільки в Києві, а й серед генералів НАТО.
Причину такого розділу матеріал NYT називає прямо – Зеленський розглядав генерала Залужного як політичного конкурента. Після серії перемог 2022 р. Залужний став дуже популярний. Проте Сирський керував звільненням Харківщини. Офіс Зеленського вирішив підіграти Сирському.
І якщо описане NYT – правда, тепер ми знаємо хто провалив літній наступ. Це був особисто Зеленський В. О. з усіма його «5-6 ефективними менеджерами». Коли ідеться про прорив глибокоешелонованих укріплень фактор чисельності атакуючої сторони має неймовірне значення. Чисельної переваги Залужний не мав – у нього забрали п’ять бригад. На Бахмут.
У 2024 р. генерал Залужний був відправлений у відставку і тоді ж припинилася місія генерала Забродського в оперативній групі. Далі – ми знаємо.
Я не буду робити висновків. Ба-більше, я переконаний що навіть ця інформація не похитне підтримку президента Зеленського. Українці дуже люблять жаліти таких от керівників. Я взагалі б не писав на цю тему.
Але прихильники Зеленського (щири та професійні) дуже люблять звинувачувати в провалі літнього наступу 2023 р. генерала Залужного. Американці щойно повідомили хто був винуватий насправді.
NYT виклала хронологію проведення «контрнаступу», наголосивши, що його планування було пов’язано з політикою (і не тільки цієї операції) — а от М. Безугла заперечує, стверджує що так не було, що у неї болєє лудшая інформація про потужні рішення.
Ну хто ми такі, щоби не довіряти членкині всіх ТСК та найкращій екпертині кардінала, а читати якихось непонятних американців з їхніми загонами.
_______
Україна продовжує відгороджуватися від світу інформаційною бульбашкою позітівного «єдыного», яка чимдалі має все менше відношення до реальності, з усіма наслідками.
===============================================================================
Американське The New York Times повідомляє убойне: Зеленський в 2023 році зірвав контрнаступ.
«План контрнаступу на Мелітополь був ключовим для України, але генерал Олександр Сирський наполіг на поверненні Бахмута, що змінило стратегію і призвело до невдачі на обох напрямках.
За даними видання, головком Валерій Залужний та британці підтримували варіант, що контрнаступ має бути спрямований на Мелітополь, оскільки цей маневр перекриє сухопутні маршрути постачання російських сил у Криму, хоча це й було амбітно.
Зрештою, вони погодилися на двоетапну атаку, щоб заплутати російських командирів, які, згідно з американською розвідкою, вважали, що в українців вистачить сил і техніки лише на один наступ.
Видання розповідає, як на Ставці Залужний вирішив, що генерал Олександр Тарнавський отримає 12 бригад і більшу частину боєприпасів для головного удару — на Мелітополь. Генерал-лейтенант Юрій Содоль удаватиме наступ на Маріуполь, Сирський очолить допоміжний удар на сході навколо Бахмута.»
————
Що ж, доведеться коментувати детально.
По-перше, станом на весну 2023 час для контрнаступу на Південь було загалом утрачено. Росіяни на той час після провалів літа і осені 2022 оговталися, провели мобілізацію, набрали поповнення і, вірно вгадавши (викривши) напрям нашого удару, вибудували оборонні лінії на Півдні.
По-друге, контрнаступ краще було або взагалі не проводити, або ж наносити удар не на Півдні, де ворог чекав, а на Півночі, де росіяни не очікували і там можна було відібрати у росії території рівні за всім, що вони в нас вкрали від початку нападу (включно з атомною електростанцією).
Цим путіну був би поставлений, якщо не мат у війні, то шах точно.
Ну і по-третє, якщо вже вибрали на Півдні, то в цілому задум американців, британців і українського генерального штабу був відносно притомний: не розпорошувати сили на Донецький і Луганський напрям, а прорубати шлях на Крим, розділивши російське угрупування на дві частини.
Якщо б нам ще й надали далекобійні ракети (а в разі успіху, зовнішньо-політична ситуація швидко змінилася б і нам їх надали), можна було б знищити російський міст у Крим.
В цьому разі два російських угрупування розпадалися і перетворювалися на одне: східно-північне (основне) і південне (кримське — ізольоване, слабке, таке, що не створює загрози).
В цьому разі ми звільняли гирло Дніпра. Відновлювали судноплавство в цій частині моря. А далі для українського командування відкривалися різні варіанти майбутніх дій.
Але навіть третій варіант американців і українського генштабу Зеленський не дав виконати.
————————
«Тоді слово взяв Сирський. За словами українських посадовців, генерал заявив, що хоче відійти від плану й провести повномасштабний наступ, щоб вибити росіян із Бахмута. Потім він просунеться на схід до Луганської області. Звісно, йому знадобляться додаткові люди й боєприпаси.»
Якщо це правда, це і зруйнувало весь план.
Що саме дає «дійдемо до Луганська»? Чи навіть взяття Луганська?
Просування до Луганської області стратегічно у історичній війні росії проти України саме по собі нічого не міняє. В разі успіху українські сили лише частково вклинюються у російські порядки і частково перерізають російські комунікації між Бєлгородщиною і Луганщиною. При цьому інші комунікації ворожих військ на нашій території з своєю материнською територією залишаються надійними. Самі ж українські сили опиняються в оточенні з трьох сторін, маючи власні комунікації поганими, в той час, як у ворога вони добрі з усіх сторін.
І ще одне: вороже угрупування на Луганщині взагалі не має ніякого впливу на нашу війну. Його достатньо тримати подалі від Харкова. Все.
Український наступ в східному напряму має сенс лише у одному єдиному форматі — так як робив ще Дмитро Вишневецький 500 років тому: прорив не до Луганської області, як кінцевої мети, а значно далі — аж на російську територію, до річки Дон. Обходячи Донбаську агломерацію з півночі, щоб не втягуватися в бої у тісній забудові. І з метою більш амбітною: оточуючи ВСІ російські війська на Сході України у величезному котлі.
Тобто прорив мінімум до російського Міллерово і далі поворот на південь по незахищеній трасі М-4 аж до Ростова-на-Дону.
Інший варіант: те саме поєднуючи з іншим ударом вздовж Приазов’я з кінцевою метою тою самою.
Саме так робили німці в операції Блау. Саме це привело до падіння радянського фронту. Саме це німцям дозволило вигнати совкові війська з усієї України, а самим прорватися аж до Кавказьких гір.
Ось це єдине, що мало б колись сенс для України, на що Україні варто було б витрачати зусилля.
Все інше це повторення 2014 року, коли Українські війська, що рвуться до Луганська, як кінцевої мети, опиняються між двох вогнів.
В будь-якому разі на подібний план українському командуванню знадобилося виділити не не 5, а 50 бригад.
Власне кажучи, в той час, коли весною 2023 Прігожин не витримав тиску українських підрозділів, збунтувався і кинувся на путіна, він першим ділом і захопив саме Ростов-на-Дону. Бо по-перше: в Ростові-на-Дону в будівлі колишнього штабу Південного військового округу ЗС РФ нині знаходиться замаскований штаб всього російського угрупування в Україні. Саме там працював Герасімов. Саме там Прігожин намагався його арештувати. А по-друге, перерубавши комунікації в цьому місці можна розділити територію України і Росії. Для Прігожина в цьому був сенс, щоб обезголовити російську армію в Україні і зачинити для неї шлях для перекидання підкріплень проти його воїнства в можливих боях за Москву.
Таким чином план Сирського в своїй основі був позбавлений сенсу, був приречений на провал, а до того ж прирікав на провал дії генерала Тарнавського на Півдні.
——————
«Американцям не повідомили про результати засідання. Але потім розвідка США помітила, що українські війська й боєприпаси «рухаються в напрямках, які не відповідали узгодженому плану».
Невдовзі, на терміново скликаній зустрічі на польському кордоні, Залужний зізнався американцям, що українці вирішили наступати в трьох напрямках одночасно».»
І ось це ключове.
Залужний присоромлено зізнається американцям, що на Ставці Зеленського вони обрали дурню, яка розходиться з усіма канонами військового мистецтва.
Всі ржали з дурних російських генералів, які в 2022 році наносили удари по десятом напрямам одночасно розчепіреною п’ятірнею. А потім ми зробили те саме.
Та ще й пальці свої пхали туди, де не було ніякого сенсу.
Просто фейспалм.
——————
Далі американське видання повідомляє:
«Генерал Агуту закликав Сирського відправити бригади й боєприпаси на Південь для атаки на Мелітополь. Але Сирський не поступався, за словами американських та українських посадовців. Він також не змінив позицію, коли Євген Пригожин, чий «Вагнер» допоміг росіянам захопити Бахмут, повстав проти Путіна й відправив сили до Москви.
Розвідка США оцінила, що повстання може підірвати моральний дух і згуртованість росіян; перехоплення показали, що російські командири дивувалися, чому українці не тиснуть сильніше на слабко захищений Мелітополь, сказав американський розвідник.
Але Сирський вважав, що повстання підтверджує його стратегію сіяти розкол, знищуючи росіян у Бахмуті. Відправити частину сил на Південь лише підірве її. «Я був правий, Агуту. Ти помилявся», — згадує американський чиновник слова Сирського, який додав: «Ми дійдемо до Луганська».
Дослівно: «Хоча підрахунки різняться, немає сумнівів, що втрати росіян — десятки тисяч — значно перевищували українські. Проте Сирський так і не відвоював Бахмут, не просунувся до Луганська.
Залишався Мелітополь».
В цій цитаті дивує все.
Чомусь американський генерал закликає напряму генерала Сирського.
І чомусь не Залужного, який є начальником Сирського.
А Сирський ясно, що не слухається, бо його начальник не генерал Агуту, а генерал Залужний.
Але ж де сам Залужний?
Чому він не віддає прямий наказ Сирському віддати бригади? Він мав би просто своїм розпорядженням забрати бригади і посилати їх на потрібний напрям.
А відповідь тут проста.
Її пам’ятають всі, у кого ще є пам’ять.
Зеленський в ті часи знищив вертикаль управління в українській армії.
Ще в квітні 2022 року після перемоги українських військ під Києвом Зеленський виліз із бункера і почав втручатися в командні кадри Залужного. Тоді з пункту управління викинули генерала Муженка. Не потрібен був колишній начальник генерального штабу, єдиний з досвідом стратегічного управління військами, а не тактичних позиційних боїв пізньої АТО.
Потім Зеленський утворив дурну Ставку, де клоуни керували бойовими діями військових.
А потім всі пам’ятають як впродовж років Зеленський віруючи базіканням своїх 5-6 менеджерів, що Порошенко із Залужним його усуне, заздрячи популярності Залужного, всіляко по-дрібному того принижував і позбавляв управління.
Просто дрібна деталь, на яку я тоді звертав увагу, а мені навіть непогані люди казали, що я раскачіваю:
після засідань дурної піарної Ставки Зеленський виходив в народ і повідомляв:
— Я заслухав командуваЧІВ Сирського, Тарнавського і… Залужного.
Тобто головнокомандувача Залужного, головного начальника в Армії, якому мали підкорятися всі інші начальники включно з Сирським і Тарнавським, Зеленський навмисно робив таким собі ОДНИМ з командувачів. Та ще й останнім в списку (бо таким його фактично і зробили — третім в списку).
Сирський і Тарнавський тоді постійно доповідав Зеленському в обхід Залужного.
Фактично Зеленський створив можливість ряду командувачів рангом нижче не підкорятися Залужному.
Ось чому американський генерал-лейтенант Агуту напряму намагається керувати Сирським і Тарнавським. Американці уловили цю зміну в українському війську — Залужний вже нічого не вирішує.
Ось — стратегічна причина катастрофи.
———————
А далі американське видання демонструє як стратегічна проблема створена Зеленським тягнула страшні наслідки на тактичному рівні:
«Основною перевагою була швидкість — скорочення часу від виявлення цілі до українського удару. Але ця перевага, а разом із нею наступ на Мелітополь, була підірвана фундаментальною зміною у плані. У Тарнавського було значно менше боєприпасів, ніж він планував; замість того, щоб просто стріляти, він тепер спочатку використовував дрони для підтвердження розвідданих».»
Ось. Розсіяли сили.
З часів Другої світової війни теорія і практика стратегічної наступальної операції з прориву добре укріпленої оборони противника і виходом власної рухомої групи на оперативний простір опрацьована в усіх можливих деталях.
Головне правило: для успіху необхідна концентрація всіх можливих ресурсів.
І ключове тут: величезні маси військ, боєприпасів і раптовість удару потрібні для прориву оборони ворога, але прорив оборони ворога не має ніякого сенсу без виходу ваших військ на оперативний простір.
В Другу Світову війну генерали не розмінювалися наступами на 20 км. Ривок намагалися робити одразу на сотні кілометрів!
Та в нашому випадку вистачило б і 90 км — рівно як від Оріхова до Мелітополя.
Власне самі американці під час операції «Свобода Іраку» це і робили. Вони не наступали до якогось чергового іракського Роботиного. Війська США від узбережжя зробили кидок на 500 кілометрів всередину ворожої країни і потім за день боїв взяли 5-мільйонний Багдад (маючи всього 27-34 загиблих військових в боях за столицю).
Ви витрачаєте життя людей і результати труда поколінь — так хоч витрачайте з достойною метою.
Це — основи наступальної стратегії з часів монголів. Якщо не з часів Македонського.
Але.
Ми обрали парня з народа бєз «опита договорняков». А заодно без досвіду політики, історії і війни.
Зеленський військо роздробив. Одних Зеленський послав туда, других сюда. І з 12 бригад підготовлених для контрнаступу — 5 відправили в марний другорядний напрям наступати кудись на Бахмут.
——————
«Американські посадовці розповіли про наступну битву. Українці обстрілювали росіян артилерією; американська розвідка вказувала, що ті відступають.
«Займай позиції зараз», — сказав Агуту Тарнавському. Але українці помітили групу росіян на вершині пагорба.
Супутникові знімки американцям показали щось схоже на російський взвод, від 20 до 50 солдатів, що Агуту не вважав перешкодою контрнаступу. Проте Тарнавський не рухався, поки загроза не буде усунута. Партнери надіслали йому координати росіян і порадили одночасно відкрити вогонь і наступати. Натомість щоб перевірити розвіддані, Тарнавський відправив розвідувальні дрони над пагорбом.
— «Це зайняло час. Лише тоді він наказав своїм людям стріляти.
А після удару він знову відправив дрони, щоб переконатися, що пагорб справді чистий. Потім він наказав силам увійти в Роботине, яке вони захопили 28 серпня.
Ці затримки коштували від 24 до 48 годин, за оцінками офіцерів. І за цей час на південь від Роботиного росіяни почали будувати нові бар’єри, закладати міни й відправляти підкріплення, щоб зупинити просування українців».
«Генерал Агуту кричав на генерала Тарнавського: «Тисни вперед». Але українцям довелося перекидати війська з передової в тил, і з лише сімома бригадами вони не могли досить швидко вводити нові сили, щоб продовжувати наступ.
Українське просування, власне, сповільнилось через низку факторів. Але розчаровані американці постійно говорили про взвод на пагорбі. «Чортів взвод зупинив контрнаступ», — зауважив один офіцер.»
—————————-
Та ні. Не «чортів взвод» зупинив контрнаступ.
Це Зеленський зупинив контрнаступ. Знищив, розвіяв по вітру. Як все, до чого торкається цей анти-Мідас.
А генерал Тарнавський просто не мав достатньо сил. Українські чоловіки йшли у військо, записувалися у корпус контрнаступу, готові були покласти життя і здоров’я заради успіху. Але їх зусилля розметав якийсь клоун.
Генерал Тарнавський просто не мав козиря в рукаві у вигляді додаткових 5 свіжих бригад, яким міг би просто перевантажити тих 20-50 ворожих солдатів.
Зеленський поставив Тарнавського в умови, де український командувач змушений був діяти обережно. І це призвело до критичної втрати часу, так необхідного для успіху в наступальній операції.
——————
«У відчаї врятувати контрнаступ Білий дім санкціонував секретне перевезення невеликої кількості касетних боєголовок із дальністю близько 100 миль, і генерали Агуту та Забродський розробили операцію проти російських ударних гелікоптерів, що загрожували силам Тарнавського. Щонайменше 10 гелікоптерів було знищено, і росіяни відвели всю свою авіацію до Криму або на материк. Але українці все одно не могли просуватися.»
Та ні, шановні американці. Це означає, що тут вже прошляпили ви, а не рятували.
Операцію з придушення російської армійської авіації треба було проводити ДО контрнаступу, а не в його ході. Але при Байдені до останнього боялися «ескалації». А тому ракети дали вже запізніло, коли це вже а) ні на що не впливало, б) в малих кількостях.
—————
«»Останньою рекомендацією американців було доручити генералу Сирському очолити бій за Токмак. Це відхилили. Тоді вони запропонували генералу Содолю відправити своїх морпіхів до Роботиного, щоб прорвати російську лінію. Але натомість генерал Залужний наказав морпіхам вирушити до Херсона, щоб відкрити новий фронт у операції, яку американці вважали приреченою на провал — спробі перетнути Дніпро й просуватися до Криму.
Морпіхи переправилися через річку на початку листопада, але в них закінчилися люди й боєприпаси. Контрнаступ мав завдати нищівного удару. Натомість він завершився ганебно».»
А ось тут америкаці завуальовано перекладають на нашу сторону відповідальність чому в жовтні 2023 року вони повністю відібрали навіть ті дрібки снарядів в Української армії і передали Ізраїлю.
Розповідають вони зараз, що дали нам снаряди, а погані українці їх розбазарили не туда. Частково правда.
Але в ході контрнаступу на самому його піку ми використовували максимум до 10 тисяч 155-мм снарядів на день. А взагалі, то 5000-6000. А от всього через місяць в листопаді 2023 після передачі снарядів від Європейського командування армії США до армії Ізраїлю, ЦАХАЛ починає висипати на Газу майже 4 ТИСЯЧІ снарядів на день! 4 000! На квадрат 10 на 10 кілометрів. Проти бойовиків в тапках, у яких взагалі нема артилерії, а не на армію Росії з мільйоном солдат на сотнях кілометрів фронту.
Тобто вільні снаряди були. Просто нам дали крихти.
——————-
От і вилізла вся правда.
Це, можна сказати, стаття сенсаційна.
Якщо факти в ній правдиві — це довічний тюремний строк для Зеленського по ще одній статті в його вже довгому списку злочинів.
Дії Зеленського привели до провалу контрнаступу.
Провал контрнаступу привів до підриву бойового духу українського народу, посилення віри ворога в свою перемогу, послаблення підтримки союзників. І війна затягнулася на роки.
А потім Зеленський, вчинивши одну диверсію, змовився в тісному колі своїх поплічників і руками Безумної і агента РФ Євгєнія Шевчєнко почали перекладати провал на Залужного. І вони нам ще потім провели зміну десятків генералів, обезгловивши українську армію в ході уже наступу ворога.
І ми втратили цілі міста через ці дії.
Ця особина має нести відповідальність.
