Хто переможе російського Ведмедя, або Вовк як тотемна тварина України.
Ті, хто багато років займався питаннями досліджень геополітики і, відповідно, брали участь в різноманітних форумах, конференціях та круглих столах із безпекових питань – бачили у презентаціях чи обкладинках книжок образ російського ведмедя, здається, непереможного звіра Європейського континенту, великого та загрозливого.
В цьому образі, який так подобається й самим росіянам, поєднана і впевненість у вічному домінуванні цієї тварини, з силою пащі якого в 1200 Па, здається, не зрівняється більше жоден звір у Європі.
Стереотипи, очевидно, мають своє коріння. І хоча бурий ведмідь поширений майже на всьому європейському континенті, якщо запитати пересічного мешканця країн Європи про найбільш потужну тварину в їх краях, назвуть скоріше Зубра – єдиний вид биків, що залишився до наших днів у дикій природі Європи. Це дійсно велика тварина, але рослиноїдна. Вона може протистояти Ведмедю, коли відчує, що це – поєдинок задля виживання. Водночас, бували випадки, коли Зубра загризав навіть мотивований вовк-одинак.
Схожа історія трапилася останніми роками і з американцями, які стали все більше асоціювати свою країну із, власне, Бізоном, який дійсно невід’ємний від американської історії, її світлих, й темних сторінок. 9 травня 2016 року 44-й Президент США Барак Обама навіть підписав закон про північноамериканського бізона як офіційного Національного ссавця Сполучених Штатів (в американському оригіналі – “North American bison the official National Mammal of the United States”).
Здається, це рішення ще не відмінив й діючий 47-й Президент США Дональд Трамп. Хоча на Великій печатці США та на президентському штандартові в Білому домі зображений інший національний символ – Білий орел (орлан білоголовий), який стискає в своїй лапі 13 стріл, здається, діюча адміністрація у протидії загрозам російському ведмедю все ще продовжує помилково розраховувати на оливкову гілку.
Україна досі не мала тотемної тварини, яка могла би слугувати символом країни. Але більшість схиляються до того, що такою тотемною твариною і національним символом може бути вовк. Не випадково на шевронах ССО та багатьох інших найбільш боєздатних і прославлених українських підрозділів ЗСУ міститься саме зображення вовка – розумного, сильного, спритного й невтомного.
Здається, що російська війна проти України розставила всі крапки над Ї та однозначно вказала на вибір українського народу. Вибір вимушений, вибір, що викликаний агресивною поведінкою ворожого сусіда, який має символом звіра, який намагається розширити свій ареал присутності та домінування.
У дикій природі на теренах Європи протистояти бурому ведмедю може лише вовк. І хоча, зіткнення один на один скоріше принесе перевагу ведмедю – шанси кількох вовків, які використовують сприятливі умови, координують свої дії та безстрашно кидаються на ворога, виглядають набагато кращими.
Відзняті в природі реальні поєдинки таких звірів показують, що вовки просто можуть витіснити свого супротивника, відібрати перемогу у бурого ведмедя, відстоявши у зіткненні з агресивним хижаком і, здається, непереможним звіром, право на життя, життя на своїй території.
Висновок очевидний: американський великий і потужний Бізон, який впевнений, що його не будуть атакувати, навряд чи увійде в пряме зіткнення для перемоги над російським Ведмедем.
Лише українські Вовки здатні на це. Якщо європейці також зроблять ставку на сміливість і рішучість своїх вовків й виступлять разом з українськими – у російського Ведмедя не буде жодного шансу!
