У Казахстані відмовляться від кирилиці і переходять на латинську абетку. З часу розвалу СРСР від кирилиці відмовилось близько десятка країн
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв опублікував статтю, в якій анонсував поступовий перехід країни на латинку та відмову від кириличного алфавіту. Країна тихенько йде від «русского міра».
Уряду доручено створити відповідний графік. Не можна сказати, що це повна несподіванка. Заяви казахської влади про відмову від кирилиці лунали мінімум з 2012 року, але тоді мова йшла про невизначену далеку перспективу. Назарбаєв вирішив, що час прийшов і назвав деякі конкретні дати.
Єдиний стандарт нового казахського алфавіту та графіки планується розробити до кінця 2017 року. З 2018 року має початися підготовка спеціалістів для навчання за новим алфавітом, почнеться випуск нових підручників для школярів.
На 2025 рік діловодство, періодика та книги мають виходити виключно латиницею. А на період адаптації кирилиця буде використовуватися нарівні з новим алфавітом.
Казахи далеко не перші і, можливо, не останні на цьому шляху. З часу розвалу СРСР від кирилиці відмовились чотири колишні радянські республіки.
Азербайджан. Країна офіційно ухвалила перехід на латинку в 1991 році. Що цікаво, Азербайджан пережив латинизацію вже вдруге. Після утворення Радянського Союзу більшовики переводили на латинку всі тюркські народи, які до того послуговувались переважно арабським письмом. Останнє пояснювалось тим, що кожний писемний мусульманим був зобов’язаний розуміти написаний арабською Коран.
У 1928 році Азербайджан завершив латинізацію, а незабаром став жертвою розпочатої Сталіним кирилізації. У 1940 році країна за шість місяців була переведена на кириличний шрифт. Рішення про повернення до латинки було схвалено 25 грудня 1991 року Міллі Меджлісом. Це був один із перших законів нового незалежного парламенту.
Втім практично країна перейшла на латинку лише в серпні 2001 року, вольовим рішенням президента Гейдара Алієва. До цього всюди на практиці люди послуговувались кирилицею.
Наприклад, ЗМІ вважали, що переключення на латиницю призведе до втрати читацької аудиторії та, відповідно, прибутків. Вони просили Алієва про відстрочку, але її не сталося. Натомість, порушникам пригрозили штрафами.
Туркменістан. Перехід на кирилицю там відбувався приблизно за тим самим сценарієм, що й в Азербайджані. У 1991 році Сапармура Ніязов перевів країну на латинку.
Узбекистан. Ця країна ухвалила рішення про відмову від кирилиці в 1993 році. І хоча офіційні органи влади послуговуються саме латинкою, багато людей досі на практиці використовують кирилицю. Більш того, державні ЗМІ часто використовують саме кирилицю. Проте в школах навчання йде латиницею.
Здебільшого кирилицею користується старше покоління «за 30», а молодше воліє користуватися латиницею. Зокрема, велика частина чиновництва прото не розуміє латиницю і послуговується кирилицею.
Як розповіли узбецькі колеги, в країні час від часу з’являються ідеї повернення до кирилиці, але назад дороги немає. Проте з переходом на латиницю виникла велика плутанина саме через те, що зберігалось два алфавіти. Треба було або зразу переходити на латинку, або не переходити зовсім.
Молдова. Парламент країни відмовився від кирилиці в 1989 році. Країна стала послуговуватися алфавітом, майже ідентичним румунському. Виключенням є невизнане Придністров’я та Гагаузія. Остання офіційно перейшла на латинку в 1996 році, проте паралельно там зберігається і кирилиця.
Книга Тараса Шевченка, переписана латинкою на основі польського шрифта
Україна. Розмови про запровадження латинки пожвавились після анексії Криму та початку війни з Росією на Донбасі. З’явився навіть громадський рух Latynka.tak. Поки що ця ідея не набула широкої громадської підтримки.
До речі, вперше ідею переведення української абетки на латинський шрифт висловив етнограф Йосип Лозинський. Він пропонував варіант, наближений до польської мови. Проте його не підтримали. Зокрема, письменник Маркіян Шашкевич розкритикував ідею Лозинського в статті «Азбука і абецадло».
Хто ще кириличний
Окрім України кириличною графікою з-поміж колишніх республік СРСР користуються Росія, Білорусь, Киргизстан і Таджикістан. Також кирилицю використовують у Болгарії та низці інших країн Балканського півострову. Серед таких — Македонія. Це пов’язано з релігією: православні народи, які тяжіли до Сербії, переймали і її абетку.
Сербія. У країні досі користуються двома шрифтами — кириличним та латинкою. Питання яким алфавітом користуватися досі лишається дискусійним, розповіла сайту Еспресо аналітик Інституту світової політики Дарина Гайдай. З одного боку, перехід на латинку мав би полегшити інтеграцію на Захід, а з іншого — кирилиця є частиною національної ідентичності.
Латинку на Балканах запроваджували за часів Австро-Угорської імперії. Виник такий поділ: хорвати використовують латинку, а серби — кирилицю. Це було і залишається політичним питанням.
Боснія і Герцеговина та Чорногорія. На офіційному рівні у цих країнах закріплено два алфавіти. За кирилицю виступають тамтешні серби. Але офіційну комунікацію обидві держави ведуть латиницею.
ДМИТРО ГОМОН, espreso.tv
