У цьому році вперше за 61 рік у день, коли народився Тарас Шевченко, не було вручено Шевченківську премію. Жоден керівник УРСР, жоден президент України досі не міг дозволити собі не підписати указ про відзначення премією імені Шевченка до 9 березня
.
Шевченківська премія відповідно до закону — державна нагорода.
Відсутність указу президента про нагородження Шевченківською премією до 9-го березня — ганьба.
Але!!! Згідно з Положенням про премії, яке остаточно затверджене уже Володимиром Зеленським у 2021 році оприлюднити список лауреатів ще до указу президента повинен Комітет.
Положення про Національну премію, затверджене Указом президента прямо говорить:
«Рішення Комітету за результатами третього туру конкурсу оформлюється протоколом, який підписує голова Комітету. Це рішення Комітету, а також «довгий» і «короткий» списки оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комітету.
За результатами конкурсу Комітет готує та вносить Президентові України подання про присудження Національної премії та проект відповідного Указу Президента України».
Голова комітету відзначає, що рішення комітетом прийняте. Втім на сайті воно не оприлюднене.
Як мені відомо, обрані комітетом особи, які мешкають не у Києві, були запрошені на вручення державної нагороди у столицю на 9 березня. Але вручення не відбулося.
Я прошу голову Комітету і членів комітету виконати закон і відповідно до Положення оприлюднити список лауреатів премії. Це жодним чином не заважатиме провести згодом конкурс у додатковій номінації.
Серед членів Комітету є багато відомих і авторитетних постатей. Уже зрозуміло, що «начальство» не влаштували лауреати. Виконайте норми закону і опублікуйте список лауреатів. Тоді відповідальністю президента буде оприлюднення відповідного указу.
Ми зараз переживаємо серйозний виклик для нашої національної гідності і демократії.
Номінанти на Шевченківську премію з літератури:
Олександр Авербух із книгою поезій «Жидівський король»;
Любомир Дереш із романом «Там, де вітер»;
Катерина Калитко із книгою поезій «Орден мовчальниць»;
Мирослав Лазарук із книгою поезій «Тилинка й литаври»;
Владислав Стольников із книгою поезій «Ужинок серпневого надвечір’я»;
Людмила Таран із книгою «Айвенко, або Чоловіки — це…»;
Артем Чередник (Артем Чех) із романом «Хто ти такий?».
У номінації «Літературознавство та мистецтвознавство»:
«Коли б то Бог дав мені притулитися до університету», «У всякого своя доля» Віктора Жадька;
«Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792-1883″ Михайла Назаренка;
«Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти» Людмили Тарнашинської.
У номінації «Публіцистика, журналістика» на перемогу претендують:
Ольга Дубчак із книгами «Чути українською» та «Бачити українською»;
Павло Казарін із книгою «Дикий Захід Східної Європи»;
документальний серіал «Деокупація» Богдана Логвиненка, Миколи Носка та Карини Пілюгіної;
публіцистика 2017-2022 років Віталія Портнікова;
Світлана Чорна із книгою «Українська Церква і московські міфи».
На відзнаку у номінації «Візуальні мистецтва» претендують:
мультимедійна виставка «Імерсивний світ Тараса Шевченка» Наталі Делієвої, Валерія Костюка, Таїсії Пода;
серія робіт «Анатомія Безхребетних» Віталія Кравця.
У номінації «Музичне мистецтво»:
Проєкт «Улюблені класики» Марії Бурмаки;
аудіоальбом «Пісні Української революції» Тараса Компанійченка, Сергія Охрімчука, Северина Данилейка, Ярослава Криська, Максима Бережнюка;
музичний альбом-диптих «КОЛЯДА-ТРИБ’ЮТ» Євгена Петриченка, Богдана Пліша, Ольги Кононенко;
концертна програма «Зацвіла в долині червона калина» Олександра Тищенка і Юрія Курача.
У номінації «Кіномистецтво»:
Фільм «Клондайк» Марини Горбач;
телевізійний серіал «МАМА» – Олеся Жураківська (виконавиця головної ролі), Валентина Руденко (авторка ідеї та сценарію), Тарас Ткаченко (режисер-постановник), Тетяна Куц та Вікторія Горенштейн (продюсерки);
документальний серіал «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла» Олександра Зінченка та Сергія Лисенка;
фільм «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик.
У номінації «Театральне мистецтво»:
режисер Олексій Гнатковський з комедією Вільяма Шекспіра «12 ніч, або Що собі хочете» Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка;
виставу «Філоктет. Античний рейв» за п’єсами Софокла та Гайнера Мюллера Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки (режисер Дмитро Захоженко, сценограф Олексій Хорошко, художниця по костюмах Марія Антоняк, актори/-ки Оксана Цимбаліст і Василь Сидорко).
Ось список членів Комітет, який повинен оприлюднити уже прийняте рішення за результатами третього туру:
Макаров Юрій Володимирович — журналіст, телеведучий, письменник, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
Гундорова Тамара Іванівна — літературознавець, член-кореспондент Національної академії наук України, заступник голови Комітету
Богомазов Дмитро Михайлович — головний режисер Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка
Войтенко Володимир Миколайович — кінознавець
Гарбузюк Майя Володимирівна — театрознавець
Держипільський Ростислав Любомирович — директор — художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка
Зюбіна Римма Анатоліївна — актриса театру і кіно
Кочубінська Тетяна Анатоліївна — мистецтвознавець, куратор
Мазур Алла Григорівна — телеведуча, журналіст
Морозова Любов Сергіївна — музикознавець, художній керівник державного підприємства «Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України»
Панасов Ігор Валерійович — музичний критик, журналіст
Плоскіна Віктор Михайлович — головний диригент комунального закладу «Театральне-видовищний заклад культури «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва»
Ралко Влада Валентинівна — художник
Рашковецький Михайло Маркусович — мистецтвознавець, арткритик, куратор
Сінькевич Юлія Львівна — генеральний продюсер Одеського міжнародного кінофестивалю
Славінська Ірина Іванівна — літературознавець, перекладач
Сливинський Остап Тарасович — поет, літературознавець, перекладач
Стасіневич Євгеній Олександрович — літературний критик, літературознавець.
Ні комуністи, ні янукович не дозволили собі зруйнувати традицію вручення Шевченківської премії до дня народження Кобзаря. Тільки влада тупих неуків і українофобів не має нічого святого й готова топтати національні традиції. Національну премію України заснували в 1961 році, перші нагороди були вручені 9 березня 1962 року. Ніколи нікому не прийшло в голову наплювати на традиції вшановувати лауреатів на день народження Тараса Шевченка. Цьогоріч Шевченківський комітет на чолі з Юрієм Макаровим так, як і завжди підготував завчасу (15 лютого, коли провели таємне голосування) список лауреатів й відповідний проєкт указу. Але звироднілий космополіт не став його підписувати. Мабуть не всі прізвища йому там сподобалися. То і януковичу дехто дуже не подобався. Навряд, чи його світогляду відповідав роман «Чорний ворон» («Залишенець») Василя Шкляра. Міг і знати, що письменник готує демарш і відмовиться від одержання премії з рук януковича. Але підписав указ і нагороджував лауреатів.
Що не сподобалося зеленому недоумку, навіть загадувати не хочу. Може особливо збісилося від того, кого там не побачив? Бо ж бидло з Кварталу не відзначили… Вельможне сміття не може усвідомити, що національна премія — це не його приватна годівничка. У будь-якому випадку, в опі 9 березня, замість провести офіційну церемонію нагородження, зібрали якусь групу з діячів культури й деяких членів комітету, принаймні, був там його голова Юрій Макаров. І Зеленський, не приховуючи роздратування, наговорив купу полови на військово-патріотичну тему й наказав митцям щось ще подобавляти.
Далі Макаров уже сам вертівся й виправдовував це зелене блюзнірство. Не соромно? Заявив про ще один конкурс «За внесок у перемогу» й нову дату — 22 травня — це день перепоховання Шевченка. Премія переноситься на день похорону… Як символічно! До речі, міг добавити завчасу або ж запропонувати окрему номінацію поза загальним врученням, так роблять із Нобелівською. Але ж треба було принизити все українське.