Язик до Києва доведе, а мільйон доларів – до Блінкена. Такий основний висновок від поїздки Андрія Єрмака до США. Вся ця подорож від початку до кінця була повинна була показати як Єрмака цінують у США і як з ним йдуть на контакт. Проте.
Єрмака до США ніхто не запрошував. Всі зустрічі, які він провів, були організовані лобістами. Наявність лобістів нинішньої української влади у США, не те що не секрет – договори між Володимиром Зеленським та фірмами-лобістами лежать у відкритому доступі до бази даних Мін’юсту США. Питання – виключно в ціні.
Новина про те, що під час війни офіс президента витрачає астрономічні суми для організації зустрічей з американськими політиками, нас не вразила. Ми просто не повірили. Ми намагалися знайти сліди, що ініціаторами поїздки Єрмака до США виступили американці. Однак, складно знайти те, чого немає.
Практика показала, що так, за наявності великих грошових сум можна зустрітися в США і з Блінкеном, і з членами Конгресу. Думаємо, можна і з Байденом – але Байден Єрмаку не по кишені.
Реальність така.
Саме лобісти організували Єрмаку зустріч із «радниками топових політиків та авторитетними особами», читайте – з колишніми послами Тейлором, Гербстом та низкою особистостей калібром поменше.
Особняком стоїть зустріч Єрмака з Блінкеном та з рядом конгресменів. Частково там постаралися підлеглі Оксани Маркарової із посольства України у США. Частково – ті самі лобісти-американці. Зустрічі Єрмак провів, але результат відсутній.
Зустрічі з Блінкеном та з конгресменами обмежилися виключно загальними фразами.
Прямо паралельно із приїздом Єрмака Конгрес вирішував питання щодо грошової допомоги Україні – і просто відклав питання на майбутнє. Україну так і не запросили на саміт держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Під питанням ще низка міжнародних зустрічей. Одним словом, окрім слів, результатів – нуль.
