Москва та Київ ведуть непублічні переговори з метою визначення можливих взаємних поступок. Переговори проводяться на рівні політичних радників, пише Die Zeit із посиланням на поінформовані джерела.
Сторони обговорюють помірність від взаємних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, обмін полоненими, відновлення зернової угоди та повернення українських дітей, а також подальшу долю анексованого Криму. Зустрічі відбувалися у Києві, Давосі, Копенгагені, Джидді та інших містах. На них були присутні представники країн G7 та Китаю. За даними джерел, питання про можливі мирні переговори між двома країнами практично вирішено, і Москва з Києвом обговорюють формат, місце та дату такого діалогу.
Минулої середи обізнані джерела Financial Times повідомили, що Україна та Росія за посередництва Катару відновили переговори про припинення ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури один одного. За словами високопоставлених українських чиновників, у Києві хочуть повернутися до угоди, яка була майже досягнута перед вторгненням ЗСУ до Курської області. Вони зазначили, що за останні тижні Москва та Київ уже скоротили частоту атак на енергетичну інфраструктуру один одного у рамках домовленості між спецслужбами двох країн.
Щоб чинити тиск і схилити російську владу до переговорів, Україна планує продовжити завдавати ударів по нафтопереробних заводах, заявив високопосадовець. За його словами, крім атак дронів, у Києва «немає суттєвих важелів, щоб [змусити росіян] піти на переговори».
За даними FT, восени 2023 року Київ і Москва вже уклали «негласну угоду» не завдавати ударів по енергооб’єктах один одного. В результаті Росія минулої зими утрималася від масштабних атак на енергетичну інфраструктуру України, які мали місце у 2022–2023 роках.
У свою чергу прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав інформацію видання «вкиданням», але підтвердив, що Росія не піде на переговори, поки Збройні сили України (ЗСУ) перебувають у Курській області.
Італійська газета La Repubblica з посиланням на джерело повідомляла, що канцлер Німеччини Олаф Шольц розробляє план мирного врегулювання, що ґрунтується на принципах Мінських угод. При цьому ініціатива, за інформацією видання, «не виключає можливості передачі частини українських територій Росії». Однак Україна раніше неодноразово заявляла, що не розглядатиме варіанти миру із територіальними поступками.
Путін уперше озвучив умови для переговорів 14 червня. Вони включають згоду Києва на нейтральний, позаблоковий та без’ядерний статус, а також визнання Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей частиною Росії. Водночас Путін вимагає від Заходу зняти всі санкції з Росії.
Зеленський назвав ці умови ультиматумом. Київ наполягає на виведенні російських військ з території країни, а також на поверненні до кордонів 1991 року, що, зокрема, передбачає відмову Росії від анексії Криму.
