Епіцентр працює. Тепер це «продуктовий магазин» де можна купити все що завгодно. Від шурупа до мішка цементу.
Лише оформити все це можна через окрему касу «інтернет-магазину» на якій вже утворюються черги без дистанції.
На вході в Епіцентр адміністрація попереджає, що все можна оформити через «інтернет-замовлення», а потім йти до каси зі своїм візком наповненим товаром.
Зеленський, Шмигаль, Степанов, вам ок?
Коли вся країна на локдауні, ваші «обрані» торгують на всю котушку.
Коли люди не можуть купити щітку чи туалетний папір чи батарейки…
Де справедливість? Де ваші правоохоронні органи? Мовчать, бо «так треба». Ви брешете в очі людям. Скільки це буде тривати?
Я схвалюю нові карантинні заходи. Мені подобається загороджувальний скотч у супермаркетах, а особливо листочки з роз’ясненнями, прикріплені до кожного прилавка.
Я підтримую будь-які форми прямої комунікації влади з виборцями. Особливо комунікації влади Зе з виборцями Зе.
Моя б воля, я б трохи спростила текст на оголошеннях, написала простішими словами, але і так добре.
Це дуже, дуже правильно. Приходить людина у магазин і втикається у таке повідомлення. Тут ти можеш купити – а от тут можеш подивитися. Потрогати пальчиком. Лизнути у крайньому випадку. А от купити ні.
Особливо цікаво спостерігати за курцями, які медитують на опечатані бокси з цигарками.
Дуже сподіваюся, що рано чи пізно на виборчих дільницях з’являться подібні застереження. Не знаєш – згинь звідси. Не влазь, уб’є. Не розбираєшся, хочеш по приколу, абинезапорошенка, он хоть красівий, чисто посміятися, — не голосуй. Краще розбіжися головою об стіну, з’їж паспорт, напийся, поїдь на шашлики, але не голосуй.
Не можна обирати у владу невігласів.
У владу потрібно обирати спеціалістів.
Шоумен – це не спеціаліст.
А ми з вами тим часом перехрестимося і помолимося за себе і за Україну. І будемо сподіватися, що штурвал нашого з вами корабля, який несеться у штормі, рано чи пізно підхоплять розумні та досвідчені люди.
Краще б звичайно рано, а не пізно.
Лампочки, туалетний папір, пакети для сміття, губки для миття посуду, шампунь, зубна паста, колготки — перелік можна продовжувати довго. Так, я саме про те, що раптом стало неможливо купити не тому, що його нема, а тому що уЗєлєнскага так вирішили.
Нєдоумьонниє люди стоять перед полицями із товаром, нюхають-мацають, навіть гроші мають, аби купити, а їм — хрєн-на-блюді.
А я лінива скотинка, я звикла робити запаси, звикла, що все є у коморі, і що як закінчується освіжувач повітря, то треба тільки старшого сина (бо він найвищій зараз у родині) попрохати на антресоль залізти за черговим балончиком.
Дуже, дуже хочу зараз подивитися в очі тих людей, які свого часу розказували мені, що робити запаси — це ознака бідності мислення. Або що це — совок у мізках, бо зараз вже всьо завжди є у кроковій доступності і нащо ото тримати полицю із 10+ баночками геля для душу, коли можна проста піти і купить. І що це взагалі якась хвороба — ті ваши закупи у гуртових об’ємах. Агов, де ви? 
Можу вам срального папіру продати, втридорога
Можу вам срального папіру продати, втридорога