Підозрюваний у справі про катастрофу MH17 на Донбасі Володимир Цемах, якого українські розвідники зуміли вивезти з тимчасово окупованої території, сьогодні безтурботно живе в «ДНР».
Обмін ув’язненими, а за фактом – видачу Цемаха Росії – експрезидент США Дональд Трамп називав «першим гігантським кроком до миру», а влада України подавала як прорив у переговорах. Проте зараз ситуація біля українських кордонів турбує весь світ.
Розгортання російських військ загрожує новим вторгненням в Україну, про що Сполучені Штати вже попередили європейських партнерів, а українська влада заперечувала до останнього.
«Живіший за всіх живих»
60-річний Володимир Цемах, виданий Росії в рамках обміну ув’язненими, за даними наших співрозмовників в українській розвідці, наразі справді перебуває в «ДНР».
«Він живе всього за кілька кілометрів від кордону з Росією. Окупанти вжили певних запобіжних заходів, намагаючись не допустити ще однієї операції українських спецслужб. Однак у те, що таке можливо, що дадуть команду, сьогодні вже важко повірити», – вважає джерело.
За його словами, Цемах повністю забезпечений ліками, отримує російську «допомогу»: «Не пенсію, оскільки він громадянин України. А російське громадянство йому поки не дають через «нюанси» зі слідством у справі про збитий малайзійський Boeing. Як то кажуть, «їх там немає». Загалом, Цемах насолоджується кожним днем – ціною життя наших хлопців».
Унаслідок спецоперації з вивезення колишнього командира роти ППО з м. Сніжне Донецької області, яке поки що перебуває під контролем окупантів, загинув український розвідник Олександр Колодяжний (помер у військовому шпиталі в Києві), ще один воїн – Дмитро Гержан – отримав серйозне поранення та втратив ногу.
«Тому особливо важко знати про безтурботне життя зрадника. Було великою помилкою його відпускати», – каже військовий.
«Це рівень Моссаду»
Для оцінки операції наших спецслужб із вивезення з окупованої території до Києва Володимира Цемаха ніхто не шкодував епітетів: називали унікальною, приголомшливою, що відповідає рівню Моссаду (відомство розвідки та спеціальних завдань Ізраїлю, яке полює на ворогів по всьому світу).
І це правда. Більше року знадобилося, щоб підготуватися до операції, яка викликала натхненні емоції в українців і тваринний страх у зрадників України.
«На окупованій території були шоковані. Кожен зрадник засинав у страху, що його можуть так само, як і Цемаха, просто забрати з дому», – каже розвідник.
Проте далі все пішло «в рознос». Російський найманець мав перебувати під вартою до 20 жовтня 2020 року, але за командою зверху Київський апеляційний суд відпустив Цемаха під особисте зобов’язання. Ключового свідка, а потім підозрюваного у збитті пасажирського Boeing відпустили просто із зали суду.
Ця новина вразила українців – як цивільних, так і військових. Перебити негатив не змогла навіть інформація про майбутній обмін між Україною та РФ. Проте протести задушили в зародку, а Цемаха віддали Росії.
Чому так важливий Цемах
Справу про одну з найстрашніших авіакатастроф, у якій загинуло 298 людей (серед них 80 дітей) зараз розглядає Гаазький суд.
Процес розпочався в березні 2020 року. Йому передувало майже шестирічне міжнародне розслідування, яке дійшло висновку, що Boeing був збитий із тимчасово окупованої території Донецької області ракетою з російського ЗРК «Бук». Москва, звичайно, заперечує свою причетність до катастрофи. Серед обвинувачених – троє громадян Росії та один України.
Значення Володимира Цемаха для правосуддя важко переоцінити. Він не лише є свідком злочинів Росії, а й безпосереднім їх співучасником. Саме він командував ППО в районі, де було здійснено пуск, а потім упав літак. Також раніше з’явилося відео, на якому Цемах каже, що ховав «Бук».
Під час недовгого перебування в столиці України Цемаха допитували, проте Нідерландам було важливо отримати такого цінного свідка, але Росія зробила все, щоб цього не допустити.
Очікувана ганьба
Після того, як Україна віддала Росії екскомандира ППО, прокуратура Нідерландів вимагала від Російської Федерації заарештувати ключового свідка у справі про катастрофу МН17. Вона попереджала про загрозу втечі злочинця, проте Москва, звісно ж, проігнорувала це.
Як повідомлялося на сайті прокуратури Нідерландів, Москві навіть було направлено офіційний запит щодо Цемаха. Його було отримано ще до прибуття екскомандира ППО до Росії в рамках обміну.
«Щоб перешкодити йому вийти з-під слідства, його негайно попросили заарештувати для екстрадиції в Нідерланди. Російська Федерація не видає громадян, але оскільки Цемах має українське громадянство, не було жодних перешкод для його видачі», – повідомили в прокуратурі.
Після надсилання запиту Росія підтвердила його отримання. Крім того, Нідерланди ще кілька разів зв’язувалися із судовими інстанціями країни-агресора та попереджали про ознаки того, що Цемах готується повернутися на Донбас. Однак Росія лише зволікала й вимагала від Нідерландів усе нову та нову інформацію.
Вимоги Москви виконувались, але потім росіяни повідомили Нідерландам, що арешт неможливий, оскільки Цемах не перебуває на території РФ. Ба більше, згодом Цемах за допомогою російського адвоката подав позов проти України до Європейського суду з прав людини.
Це стало ще одним плювком Росії – як в обличчя справжнього правосуддя, так і в бік влади України, яка допустила таку ганьбу.
Жорсткий урок
Сьогодні Володимир Цемах перебуває в розшуку, який оголосила Служба безпеки України за підозрою в створенні терористичної групи чи організації (за це загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна). Інформація про це є в розшуковій базі МВС.
Ця сторінка сьогодні є ганебним нагадуванням про видачу ключового підозрюваного у збитті MH17 (а також винуватця загибелі українських військових на Донбасі) та ще одним уроком, що з терористами переговорів не ведуть.
Розраховувати на мирні наміри РФ і вірити заявам її керівництва, як бачимо, точно не доводиться. Війна на Донбасі триває, дуже напружене становище біля українських кордонів, куди Росія стягнула озброєння. Не додає оптимізму й ситуація з мігрантами в Білорусі, через яку в частині областей України можуть запровадити надзвичайний стан.
От тільки чи позбулася ілюзій українська влада, чи може нам чекати нових кроків на користь Росії? Відповідь на це питання може серйозно вплинути як на допомогу міжнародними партнерами перед новою загрозою, так і в принципі на вступ до НАТО.
