(сразу прошу удалиться носителей совковой мантры «всё скупят и украинцы останутся рабами без земли»)
Я последовательно выступаю за рынок земли, но мне не нравится та редакция закона, которую пытаются принять «слуги». В частности ограничение для иностранного капитала отдаёт землю в руки местных олигархов, а это стратегически плохо.
Во-первых, это значит, что иностранный капитал в Украину в ближайшее время не зайдёт, и значит серьёзного роста экономики не будет — только перераспределение средств внутри. Во-вторых, это просранный шанс на интеграцию с мировой экономикой, а чем больше инвесторов сюда вложится — тем активнее их правительства будут защищать вложения от российской агрессии. В-третьих, это просто схема для обогащения наших олигархов, которые сначала скупят землю, затем протолкнут через раду разрешение на продажу иностранным инвесторам, и продадут землю, но уже в разы дороже. И в-четвёртых, олигарх, купивший землю исключительно для перепродажи, не заинтересован вкладывать в развитие с/х, поэтому мы останемся на том же уровне.
Так что по сути от принятия закона о рынке земли остаётся всего один плюс: рынок земли в любом случае лучше, чем его отсутствие. Плохой закон можно в будущем исправить, а отсутствие рынка земли — это средневековье, если его не принять сейчас, то мы ещё на пять лет останемся в компании с Северной Кореей, Таджикистаном, Конго, Венесуэлой и Кубой.
И ещё я уверен, что закон примут, несмотря на все протесты и блокирования трибун. Потому что у ЗекоМанды нет выбора — дыра в бюджете, урезание социалки, падение промпроизводства, голодный Коломойский, согласие клоунов на реинтеграцию Донбасса и прочие их факапы требуют много денег, сотни миллиардов гривен. И единственный способ сегодня собрать хоть часть этой суммы — это продажа госземель и большая приватизация. Такие вот технократы и диджитализаторы у нас, способные руководить страной только путём её распродажи.
И в этом смысле я тактически за то, чтобы закон НЕ приняли. Потому что тогда зелёная власть объявит дефолт и будет снесена уже осенью.
Но в этом смысле я стратегически против, потому что следом будет либо Хунта, либо выберут Бойко-Медведчука, то есть однозначный слив под Россию и гражданская война.
Нормально описал перспективы, да? 
Поэтому я в общем-то не сильно психую из-за закона о рынке земли, потому что сейчас это выбор между вариантами «плохо» и «полный пиздец». И технически в этом выборе нет ничего нового, начиная с апреля 2019 года. Просто выбор мудрого нарида продолжает осуществляться.
Igor Bigdan
P.S. Земля і Зеленський. Як президент обирає між МВФ і Коломойським
Володимир Зеленський поступово перетворюється з героя соцмереж, привабливого селф мейд мена у стандартного українського політика. Раніше він записував ролики в автомобілі і на прогулянці, де переконував у необхідності продажу землі. Учора Зеленський прийшов на фракцію і сказав, що закон має бути ухвалений за два дні. В стилі професійних політиків минулої епохи.
Нова версія закону про землю не така погана, якою була раніше. Найскандальніші моменти почистили, очільник ОПУ Андрій Богдан, який, за чутками, мав особистий інтерес щодо купівлі землі, пішов у тінь. Однак із таким законом, який ламає зони комфорту пересічного українця, можна легко втратити популярність.
Посягнувши на продаж землі уперше в історії української незалежності, Зеленський нічого не зробив, щоби доступно понести ідею про цивілізований продаж у маси народні — не зробив сам, нема нічого доступного для «чайників» в істраграмі Юлії Мендель, мовчать, як риби, топові спікери «Слуги народу».
Дійшло до того, що учорашні прихильники Зе, на чиїх аватарках недавно сяяли зелені стрічки, уже волають про недопущення продажу землі, за яку шість років проливають кров наші хлопці. А інші кажуть, що це уже брудний план Коломойського зі збагачення.
Якщо проаналізувати перший день розгляду земельного закону в Раді — інтерес Коломойського є. Реформи Зеленського заходять в нікуди там, де починається заруба із групою Ігоря Валерійовича в самій же фракції. Щоби Дубінський та Бужанський натиснули кнопки «за», президенту та монобільшості пропонують ухвалити законопроект, який би спрощував компенсацію Коломойському за націоналізацію «Приватбанку». Однак з такими друзями уряд Зеленського може надовго забути про переговори із МВФ і будь-яку економічну підтримку куцих штанців уряду Гончарука. А це прямий шлях до того, щоб літо президент зустрічав із криками у вікна «Зелю — геть!» під акомпанемент діжок обурених бюджетників.
Власне тому Рада вирішила надовго зайти у розгляд земельного проекту, бо за попередніми підрахунками роботу над поправками закінчать аж на травневі свята. ОПЗЖ відмовилась відкликати свої тисячі правок, по факту, щоб пришвидшити процес треба іти на компроміси із «медведчуками». Зате нині фактично зоряний час для Юлії Тимошенко — у ложі спікера вона демонструвала чудову фізичну витримку і навіть пролила кров із пальця, ламаючи мікрофон Разумкова, щоби заблокувати засідання.
Земля для Зеленського — це особистий тест на зрілість. Якщо закон про землю ухвалять — він уже не асоціюватиметься із вечірніми розвагами, домашнім затишком, серіалом про «Слугу народу». Він буде той, хто продав святу вкраїнську землю. Не продавати землю теж неможливо, бо тоді міжнародні кредитори не даватимуть грошей, і Зеленський лишиться один-на-один хіба що із хижаками групи Коломойського та непристойними пропозиціями від Російської Федерації.
Володимир Зеленський поступово проходить шлях, притаманний усім політичним лідерам, коли ти береш розкручених хлопчиків під свій омофор. А потім ледь ставши на крило та засвітившись на парі-трійці шоу, хлопчики уже диктують тобі інтерес свого патрона. Це я про бажання групи Коломойського всередині «СН» протягнути інтерес Коломойського в обмін на голоси по землі. За чутками, президента це не влаштовує настільки, що він ладен навіть домовитися із групою Вадима Новинського і навіть ситуативно домовитись із «медведчуками». Аби лиш не підживлювати клеймо коломойськозалежності.
В цілому за вперше озвучену ідею продати землю, як то робиться у цивілізованому світі, Зеленському можна поставити п`ять. Утім, що буде після — «я вам не завидую». Бо націоналізована земля — штамп, який прищеплювали і плекали ціле століття. Професіонали, такі, як Ленін, а не коміки із КВН.
