Виступ президента України Володимира Зеленського на саміті Європейської політичної спільноти в Будапешті 7 листопада не потрапив до офіційного стріму заходу, який отримують журналісти, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Зеленський виступав другим, перед ним слово мав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, після українського лідера – президент Франції Емманюель Макрон. Виступ Макрона та Орбана транслювали наживо та виклали онлайн, а виступ Зеленського не показали і не виклали.
На запитання про те, чому так сталося, угорський представник організаторів заходу сказав, що «виступ президента (Зеленського) не був публічним, однак кадри були передані команді президента». «Будь ласка, звертайтеся до них для отримання відео», – відповів він.
Представники української влади, до яких звернулося Радіо Свобода, назвали неправдою твердження, що це Україна просила не давати стрім. «Промови президента завжди публічні, якщо це передбачено форматом заходу. Ніяких запитів щодо того, щоб не транслювати чи не оприлюднювати промову, ми не робили», – йдеться у відповіді.
Журналісти зрештою отримали відеокадри виступу президента України і змогли поділитися ними з колегами.
Зеленський подякував партнерам за підтримку України, водночас зазначивши, що для захисту потрібна «достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах».
«Обійми з Путіним не допоможуть. Дехто з вас обіймається з ним уже 20 років, і все стає тільки гірше. Він думає лише про війни й не зміниться. Тільки тиском можна його стримати», – заявив він.
Президент вказав на те, що більшість країн-учасниць саміту долучилися до роботи дипломатичної системи, яка може підштовхнути Росію до справедливого миру.
7 листопада у Будапешті відбувається саміт Європейської політичної спільноти, у ході якого європейські лідери обговорять результати виборів у США, підтримку України. Саміт об’єднує понад 40 лідерів з майже всіх європейських держав (крім Білорусі й Росії).
Прослухав я той його виступ у Будапешті, потім ще й проглянув текстову версію. Ну, цей уривок в стилі підворітної бикоко-дипломатії там дійсно є:
«Нам потрібна достатня кількість зброї, а не підтримка в переговорах. Обійми з Путіним не допоможуть. Дехто з вас обіймається з ним уже 20 років, і все стає тільки гірше».
Але загалом, увесь текст сірий і безбарвний. Він нікого не надихвє й нікого не старається переконати. Він аплодисментно залежний, а більше не аплодують. Присутні відверто скучають. Вираз Єрмака красномовний — він з отакою незворушною фізіономією просидів усі 8 хвилин, лише час від часу зіниці то закочував, то в переиферійну зону звертав. От не думав, що це скажу про нього, але він тут справді щирий і всім своїм видом показує, що це все тупі формальності, а насправді, йому неймовірно нудно.
Усе сказане — цілковита нещирість. Zе тут розказує щось про неприйнятність несправедливого миру, розуміючи, що право українців на перемогу — а це єдиний справедливий мир, він же вкрав у 2022 році. І робив це дуже чіткими й однозначними діями та наказами, як і все подальше руйнування нашої оборони й переговорних позицій. Воно розповідає про принциповість, а саме з нетерпінням чекає відмашки на будь-який запропонований варіант, бо в нього вже вся машина передвиборчої підготовки не просто заведена, але й розкочегарена до червоного.
Коли заглядач в очі, чи де ще він там путлєру заглядував, розказує про чиїсь обійми з диктатором, а насправді, приїхав не на оце для нього нудне й беззмістовне дійство, а поспілкуватися з Орбаном щодо контактів з Трампом і почути висунуті тим умови. Zейло дуже нервує. Трамп не тільки веде розмови про Україну з іншими лідерами (аж до президента Південної Кореї), взагалі не звертаючи уваги на існування цього наполєончика. Він відмовився прийняти вітання від Zе. Йому так і не дозволили зателефонуватий й про запрошення не йдеться. Коли треба буде, викличуть. Тому Орбан зараз головний контактер. І при цьому розказувати тут про якісь обійми інших з пуйлом — це вершина не просто цинізму, а дуже тупого цинізму ображеної дитини. Ще оійми Zейла і пуйла по черзі з Моді згадалися…
Поки все це тільки огидно. Так, і тривожно. Бо важко жити й сподіватися на щось хороше в країні, яку оце перетворило в об’єкт чужих рішень.
