Чому спікера Палати представників Кевіна Маккарті відправили у відставку, хто тепер буде замість нього, і як це позначиться на майбутній підтримці України? Поговоримо про основне.
Що сталось? Спікер Палати представників — третя особа в США після президента і віцепрезидента. Вперше в історії Штатів його відправили у відставку. Для цього знадобилось 8 голосів однопартійців Маккарті, до яких приєдналась усі демократи. В результаті — 216 голосів за, 210 проти.
Хто і чому? Відставку ініціював MAGA-республіканець Метт Гейтц. Формально — через те, що Маккарті пішов на співпрацю з демократами, аби уникнути шатдауну. Також Гейтц звинувачував Маккарті у начебто домовленостях з Білим домом про просування підтримки України в Конгресі.
Ширший контекст? В Маккарті був конфлікт з радикальним крилом своєї партії ще з самого початку. MAGA-республіканці блокували його призначення спікером, жорстко критикували за рішення, з якими не погоджувались, і висували свої вимоги в обмін на підтримку тих чи інших ініціатив.
Що з цим робив Маккарті? Чинив спротив, але у багатьох випадках змушений був іти на поступки. Наприклад, в обмін на своє обрання — погодитись на умову, що процес відставки спікера може ініціювати будь-який один конгресмен, будь-якої миті. Тепер це зіграло проти нього.
Позиція інших республіканців? Практично вся партія проголосувала проти — і з того, що бачу зараз, багато хто неймовірно розлючений на Гейтца та інших, які підтримали цю відставку. Однопартійці звинувачують їх у хаосі та шкідництві заради персональної вигоди.
Чому відставку підтримали демократи? Кожен у Вашингтоні має свої політичні інтереси. Зараз демократи зайняли позицію “ваша партія — ви між собою і розбирайтесь”. Вони були в опозиції до Маккарті і критикували його стиль управління та поступки радикальному крилу.
Чим ще вони були невдоволені? Серед іншого тим, що Маккарті погодився відкрити процедуру щодо імпічменту Байдена. А в неділю він виступив на ТБ з гострими звинуваченнями в бік демократів — після співпраці задля уникнення шатдауну. Це їм теж дуже не сподобалось.
Хто може стати наступним спікером? Здається, цього не знають навіть у самій республіканській партії. Маккарті заявив, що знову балотуватись не буде. Називають кілька кандидатур — від Стіва Скаліза до Джима Джордана. Але неясно, чи будь-хто зараз зможе набрати достатню кількість голосів, і хто в такій ситуації захоче цю посаду.
Що це означає для України? На цьому етапі — розгляд нового фінансування для Києва відкладається на невизначений термін. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. До цього конгресмени не зможуть голосувати за інші нагальні питання.
Чи залежатиме підтримка України від того, кого оберуть новим спікером? Так. Спікер визначає законодавчі пріоритети, вирішує, які голосування вносити на розгляд, і яку в цілому вести політику. Тож велике значення тут матиме і те, який вплив на нового спікера матиме радикальне крило партії.
Ostap Yarysh
Приклади відповідального лідерства:
1. Попри політичну кампанію і, на жаль, зблякле українське питання на внутрішньому порядку денному США, Президент Джо Байден провів телефонну розмову з представниками союзників у НАТО та «Великій сімці», щоб скоординувати підтримку України. І навіть Польща, яка не приїхала ні на Оборонний Форум Зеленського, ні на засідання міністрів закордонних справ ЄС у Києві — виголосила там: Україна понад усе!
2. Брюссель залишається двигуном вступу України в ЄС, незважаючи на фактичне вето Угорщини і Словаччини, німе запитання деяких старих членів ЄС: чому саме Україна, а не Балкани?, ревність нових членів через зміну статусу з бенефеціара на донора через це, купу внутрішніх проблем.
Єдине, що просять Брюссель і Вашингтон у Києва: хлопці, щоб виграти у лотерею — бодай лотерейний квиток купіть. Робіть реформи!
Банкова не чує. Місіонери азартних ігор далі грають в російську рулетку. Спекулюють на крові, пересмикують і тиснуть. Не розуміючи або дуже добре розуміючи, що такий потрібний і жаданий вступ України в НАТО і ЄС (саме у такій послідовності!) може відбутися як впродовж наступних декількох років, так і через років 10-50. Щодо ЄС, то як у Туреччини — себто, ніколи.
Набуття членства в цих організаціях нам вкрай потрібне. Щоб передихнути, відновитися, відродитися перед наступним боєм.
Аби не було так, що половина загинула, половина втекла — привіт, Дике Поле.
Банкова зараз на зовнішньополітичному мінному полі. Помилка одного сапера призведе до смерті всіх, які йдуть за ним.
Це має памʼятати Зеленський, обираючи між Єрмаком, Татаровим, Шурмою, Тищенком і іншими друзями з девіантною поведінкою з одного боку, і українським народом, який обрав саме його президентом і повірив йому свого часу, з іншого боку.
Бо ми все памʼятаємо і нагадаємо. Хоча покара одного не компенсує втрат всієї нації.
To be or not to be
