Експертно заявляю, що будь-яких серйозних інвестицій в Україну не буде ще років з десять.
Як мінімум.
Відтак, не буде жодного серйозного економічного росту і ми будемо ще 10 років барахкатися в багні.
Виключенням може стати ситуація, коли за короткий час відбудуться докорінні зміни в принципах функціонування держави І ОБОВЯЗКОВО в свідомості людей.
Ймовірність такого оцінюйте самі…
Чому не буде інвестицій?
Тому що є дві перепони на їх шляху.
Перша. Ментально-освітньо-інституційна.
Яка пояснює чому в Україні не буде інвестиційного буму як в Китаї, приміром.
Тому що попри грьобані штампи про «мудрий і працьовитий наріт» і «унікальний потенціал» та іншу дурню, ситуація є кардинально іншою.
Нарід у нас далеко не мудрий. І рівень освіченості нашого наріду тяжко співставити з іншими, більш розвиненими сусідами.
Працьовитість наріду можна побачити, зупинившись о 17.00 чи 18.00 біля якогоїсь державної установи і подивившись як з дверей установи додому починає текти ріка «кадрів». Це оті працьовиті люди, які сьогодні отримали 8 годин в табелі, в чому полягає глобальна суть їхньої «праці».
Це, звісно, не говорить про всіх, але в суспільстві ще занадто багато тих, хто живе совком і мріями про «збільшення зарплати» зі зміною влади, ніяк не прив’язуючи це збільшення до своїх зусиль. І найбільше шкода, що такими совками є багато молодих людей.
Окремо злим нетихим словом треба згадати про нашу «науку» і нашу «освіту».
А ще окремим здатність нашого мудрого наріду протистояти корупції і бажання її перебороти. Що явно виділяє нас з-поміж інших країн.
Пам’ятаю якось (давненько то вже було, ще до війни), один з моїх знайомих керівників довго намагався пояснити іноземному власнику чому працівник підприємства вкрав комплектуючі, які він ніде не зможе ні застосувати, ні продати. Той ніяк не міг зрозуміти нафіга це йому..
Попередня влада в цьому напрямку щось намагалася змінити, підписавши угоду про асоціацію з ЄС, пробуючи стимулювати вивчення англійської мови, але на жаль, на цьому й зупинилися.
Друга причина. Зелена саранча.
Вони можуть хоч до усрачки гратися в ідіотів, розказуючи що те що Беня «вгадує» посади — це випадковість, розказуючи, що вони ніяк не впливають на суди, що вони не мають ніякого відношення до призначень адвокатів Януковича і Єфремова на високі посади, розказуючи що суди віддають під контроль бені енергетичні підприємства і знижують для нього тарифи — це просто прояв справедливості, можна разоказувати, що керівника великого іноземного банку (Авалю) арештовують тому, що він великий злочинець.
Але ця вся чухня проканає тільки для вух зеленої біомаси.
Ніхто не піде в країну, якою керує бандюк і ручні баришівсько-печерські суди. Особливо, зважаючи на те, що було написано в пепередньому пункті.
Тому сьогодні так і сталося, що інвестори, які були на виступі прем’єра Пакистану в Давосі, вийшли з залу перед початком виступу «найвеличнішого з лідерів Баришівки». Пакистан, нагадаю, одна з найбідніших і одна з найнебезпечніших країн світу.
Зато найвеличніший з лідерів Баришівки запропонував інвесторам перекладача на 5 мов, одразу, безкоштовно.
Прочитавши те що вище, я думаю, ви оцінили яким неосвіченим і мракобістським дніщем є подібна пропозиція.
Це якби п’яний власник брудного кафе, з купою тарганів і немитими столами, й офіціантами які кидають їжу на стіл і не миють тарілки, пропонував відвідувачам частуватися в його кафе і зробивши замовлення на 10 000 грн, можна отримати безкоштовно дуже гарні салфетки.
Саме з цих причин ми будемо копирсатися в цьому лайні ще мінімум 10 років. Бо вибір зеленої саранчі відкинув країну назад. Відкинув суспільство ментально. Замість того, щоб змінюватися самим (а цей процес був успішним в 2014), суспільство знову повірило в чудо і припинило ріст.
Ну і відкинув країну з точки зору сприйняття інвестора.
Кожен інвестор побоїться інвестувати в країну, де люди замість того, щоб працювати, заробляти і розвиватися, вибирають віру в халяву і неосвіченого дурачка, яким керують бандюки.
Тому я не заздрю наступній владі. Їй буде важко доводити, що щось змінилося в цій країні.
І мабуть ніхто серйозний сюди не прийде, поки наступна влада, після тяжких реформ, в тому числі зміни суспільних правил, не втримається на своїх посадах на наступний термін.
Мільярд інвесторів зібралися послухати найвеличнішого лідера світу
P.S.
Мабуть «я президента 242 дні» нікого не цікавлять.
Такого провало давно не було. Зганьбились в ООН, зганьбились Парижі, зганьбились в Омані, зганьбились в Давосі.
Так відбувається, коли «Україна недолюблена» або ми «дешева країна» за словами того ж Зеленського.
Що ж. Провал. Повний і неминучий. Ніхто і не сумнівався що так буде.
Після знищення правової системи, наплювання на Конституцію, репресій проти бізнесу та військових і волонтерів. 
Тепер точно жоден інвестор навіть не переступить кордон України. Докотились.
Піськограй, у якого за словами власного ж прем’єра «вітер в голові» щодо економіки, виступає на Всесвітньому економічному форумі.
Тєпєрь я відєл всьо…
Джон Сміт
Коломойский предлагает государству оплачивать взятые им кредиты. Ему надо – пусть оно и платит. Точнее, Игорь Валерьевич не просит, а требует – через суды. И две первых инстанции уже выиграны. Сегодня состоится заседание Верховного суда Украины, где будет рассматриваться кассационная жалоба НБУ по делу о взыскании предмета ипотеки (земельный участок в Одесской области) с ООО «Гаджибей» Коломойского. Все было как обычно – НБУ выдал рефинансирование Приватбанку Коломойского под залог участка. И, как обычно, Игорь Валерьевич не отдал, – и не собирался. Казалось бы, все просто и понятно, и даже ребенок сможет указать, кто в этой игре полицейский, а кто – вор. Совсем нет. Это в какой-нибудь Англии все вот так просто.
А в Украине президента Зеленского суды первых двух инстанций внимают мудрым доводам истца и постановляют, что компании Коломойского – не простые, а золотые и особенные. И поэтому в отношениях с Нацбанком у них должен действовать «особенный» порядок взыскания имущества для погашения долга. А именно: по мнению судов, только в случае невозможности списания средств с банковских счетов АО КБ «ПриватБанк» может взыскать залоговое имущество с ООО «Гаджибей». А «Приватбанк» сейчас прекрасно работает, и с его счетов многое можно списать.
То есть, Коломойский предлагает, чтобы украденные им кредиты рефинансирования – этот и остальные на 8 млрд грн, оплатил государственный «Приватбанк». То есть, государство (Приватбанк) должно заплатить государству (НБУ) за украденное Коломойским. А что, так можно было? Конечно, если ваш друг – президент Зеленский, а ваш адвокат – глава его Офиса. С нетерпением ждем решения ВСУ – как раз благая весть для Давоса и сигналов президента инвесторам.
Обыденная новость
Коломойский в Верховном Суде — ВЫИГРАЛ у ПриватБанка дело о взыскании долга — на 7,6 миллиарда.
Теперь 7,6 миллиарда НБУ будет взыскивать не у Коломойского — а у ГОСУДАРСТВЕННОГО ПриватБанка.
Куда же девались все деньги?
Почему же теперь «Украине никто не доверяет»? (как сказал Гончарук)
Загадка, да?
Аллан Левітов