Коли Міноборони почне будувати опорні пункти, які захищають від дронів і придатні у сучасній війні?
Я зробив скріни з одного трагічного відео, яке виклав ворог — це наш великий взводний опорний пункт під Покровськом. Російський дрон веде розвідку, та наводить ударний fpv дрон на ціль. Я не буду показувати останній скрін — дрон без будь-яких перешкод підлетів до входу у вогневу точку, помітив двох наших воїнів та влучив прямо в них.
А які висновки ми можемо зробити з цього відео:
1. Опорний пункт відритий на абсолютно відкритому місці, ходи сполучення до нього, усі позиції, абсолютно не прикриті зверху та не замасковані, ворогу зручно шукати цілі, в умовах масованої атаки дронів таку позицію практично неможливо захистити.
2. Широкі відкриті зверху траншеї та входи на позиції абсолютно не захищають від атак дронів та взагалі від усіх видів навісного вогню, в першу чергу мінометів та гаубиць. Тобто оборонна споруда не захищає від основних засобів ураження. Бійниці вогневих точок розраховані на ведення виключно фронтального вогню, добре помітні для ураження настильним вогнем. Тобто цей проєкт не відповідає нормам навіть Першої світової війни! Хто це проєктував та будував — це абсолютно некомпетентні керівники. Наші досвідчені підрозділи такі споруди не займають взагалі, а недосвідчені підрозділи при спробі оборони зазнають втрат та швидко втрачають боєздатність.
3. Велика за розміром позиція вимагає взводу піхоти для оборони. Такими силами на фронті піхоту в обороні не застосовують — це небезпечно, бо по великій групі прилетить бомба. Тому на позицію садять не більше як відділення. Тому сил недостатньо навіть для оборони такої великої позиції від атаки штурмових груп.
4. Щоб така позиція була придатна для оборони, туди треба заздалегідь заводити піхоту та давати час, щоб люди могли дообладнати опорний пункт, та зробити його придатним до виконання завдання. В цьому випадку по виду цієї позиції очевидно, що наші бійці тільки зайшли на позицію, матеріалів для обладнання захисту нема, часу знайти щось та зробити самим — також нема. Позиція вже перебувала під спостереженням ворога, і бійці не встигли підготуватись до бою. Тобто командування направило підрозділ не вчасно, і ось трагічний результат.
Що треба робити?
1. Оскільки будівництво оборонних споруд в Україні не відповідає вимогам сучасної війни — війни дронів, такі проєкти, як на фото, потрібно заборонити будувати взагалі. Проєкти позицій на фронті мають бути розроблені та затверджені за участі командирів батальйонів та бригад, які показують ефективну організацію оборонних позицій та низькі втрати особового складу.
2. Відповідальність за будівництво та застосування військами оборонних поштові в полосі фронту мають нести виключно командувачі ОТУ, оскільки тільки вони відповідають за розподіл військ на фронті, і можуть забезпечити вчасне розгортання на нових рубежах резервних підрозділів. Будівництво оборонних рубежів у відриві від планів застосування військ на них — пуста трата ресурсів. Вириті зараз під Дніпром канави скоро стануть непридатними, бо нема військ, нема кому про них дбати. Усі ресурси, будівельні матеріали, техніка, будівельники мають бути підпорядковані одному визначеному офіцеру, який має досвід командування загальновійськовими частинами та будівництва оборонних споруд за останні три роки. Треба припинити розпорошувати сили та бюджети, потрібна централізація відповідальності.
3. Планування будівництва оборонних споруд має бути у підпорядкуванні однієї особи — міністра оборони. І військово-цивільні адміністрації мають бути виконавцями доручень, а не розпорядниками витрати коштів.
4. Ставка Верховного Головнокомандувача має взяти під контроль будівництво та використання оборонних споруд, щоб давати оцінку фактам, коли дороговартісні оборонні споруди не використовуються військами, або війська зазнають невиправданих втрат під час заходу на такі позиції.
Загиблий під Харковом солдат та політик Микола Коханівський залишив відео про стан підготовки до оборони, яке має бути долучено до кримінальної справи. Чи має хтось відповідати з командувачів за провал оборони під Харковом? Безумовно. Відомий український політик Микола Коханівський, лідер організації ОУН, простим солдатом воював у складі того самого 415-го батальйону, командир якого Ілля Лапін затриманий ДБР. 10 травня почався російський наступ, а Коханівський записав відео 16 травня зі своєї позиції біля села Липці, де показав стан підготовки до оборони. 10 червня солдат Коханівський, захищаючи Україну загинув на цих позиціях. Відео зараз оприлюднили друзі Коханівського. Кримінальна справа по подіям під Харковом потрібна, але коло підозрюваних має бути значно розширено, і ступінь відповідальності кожного керівника та кожного генерала має бути обʼєктивно визначена згідно з займаною посадою.
