Чому для українських військових турецькі радіостанції Aselsan виявилися кращими, аніж ізраїльські від компанії Elbit Sistems Ltd?
Про це у програмі «Стежками війни» на каналі ZiK.
https://youtu.be/j29HT-Ynw4E
P.S.
Забезпечити якісну перевагу над військами агресора Українська армія може за рахунок впровадження сучасних цифрових захищених засобів військового зв’язку та суттєвого удосконалення процесів бойового управління. Адже у сучасних умовах на полі бою не великий перемагає малого, а швидкий б’є повільного.
Таким чином на перший план стає завдання корінного реформування системи зв’язку наших Збройних Сил.
Чому для українських військових турецькі радіостанції Aselsan виявилися кращими, аніж ізраїльські? Про все це розповів начальник військ зв’язку, начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор Володимир РАПКО.
Начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майора Володимира РАПКО (На фото зліва) / Фото: Defense Express
— Володимир Васильович, якими сьогодні є основні складові системи зв’язку в нашій армії?
— Сьогодні система зв’язку Збройних сил у зоні АТО та за її межами будується з використанням стаціонарних та рухомих вузлів зв’язку, з застосуванням засобів супутникового, радіо, транкінгового, радіорелейного та проводового зв’язку, які спроможні забезпечувати стійке, завадозахищене управління частинами та підрозділами у ході бойових дій, у русі, на марші — в умовах застосування ворогом засобів радіоелектронної протидії (РЕП). В першу чергу це відноситься до засобів короткохвильового та ультракороткохвильового зв’язку.
За період 2014-2016 рр. були прийняті два, на мій погляд, глобальні рішення для ЗСУ, які, здається, до сих пір не дають спокою окремим бізнес структурам.
Перше – це те, що ми прийняли рішення закуповувати радіостанції Motorola.
Друге – це вибір військових на користь УКХ-радіостанцій турецького виробництва від компанії Aselsan.
Компанія Aselsan та її продукція обрана Збройними силами як основна для задоволення потреб в системах УКХ-зв’язку, з залученням українських компаній до супроводження, серійного виробництва в нашій країні та реалізації спільних проектів щодо розробки перспективних засобів УКХ-зв’язку.
— Тоді, напевно, є сенс більш детально розставити крапки над «і», коли йдеться про вибір саме турецьких радіостанцій. І більш детально почути про те, чому для нас турецькі радіостанції виявилися кращими, аніж ізраїльські.
— Вибір довгострокового партнера, коли йдеться про систему та засоби військового зв’язку — питання чутливе. Тому до визначення та обговорення умов постачання для потреб Збройних сил України та інших військових формувань засобів зв’язку за імпортом на умовах конкурентного відбору були залучені усі профільні структури силових міністерств та відомств України. Усі деталі не раз спільно обговорювались за участю представників Ради національної безпеки та оборони, міжвідомчої Комісії з питань військово-технічного співробітництва, Міністерства оборони, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Національної гвардії України, компанії-спецекспортера «Спецтехноэкспорт».
Були напрацьовані відповідні рекомендації, які, серед іншого, передбачали підготовку всієї необхідної документації для закупівлі засобів зв’язку за імпортом, з умовою організації їхнього виробництва з передачею відповідних технологій в Україну. Також було передбачено проведення визначальних відомчих випробувань радіостанцій закордонного виробництва, аналіз тактико-технічних характеристик представлених виробів та отриманих цінових пропозицій з боку претендентів на замовлення.
Згодом Міністерством оборони України спільно з державним підприємством «Спецтехноекспорт» у серпні-вересні 2016 р. було організовано та проведено роботу щодо оцінки продукції та пропозицій з боку компаній Aselsan (Туреччина) та Elbit Sistems Ltd (Ізраїль). Ці дві компанії заявили про готовність до організації спільного виробництва на території України.
Для перевірки відповідності зразків заявленим тактико-технічним характеристикам наприкінці 2016 р. були проведені визначальні відомчі випробування закордонних радіостанцій. До цих заходів були залучені посадові особи Ради національної безпеки та оборони України, Міністерства оборони, Національної гвардії, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, профільного комітету Верховної Ради.
На ці випробування з незрозумілих причин прибули тільки представники компаній Aselsan та Harris.
За результатами проведення практичних демонстрацій, аналізу тактико-технічних характеристик та можливостей радіозасобів обох компаній, а також безперечно вартості було ухвалено рішення, що радіозасоби УКХ-діапазону від компанії Aselsan задовольняють вимогам усіх видів Збройних сил України і реально спроможні забезпечити їхню взаємодію. Після чого Міністр оборони України 7 листопада 2016 р. підписав рішення про те, що постачальником радіозасобів ультракороткохвильового діапазону для переоснащення підрозділів зв’язку ЗС України буде компанія Aselsan. Це стало правовою основою для укладання відповідних контрактів між спецекспортером та компанію Aselsan, адже напряму озброєння та техніку закордонного виробництва Міноборони закуповувати не може. При цьому, за нашими розрахунками, ефективність впровадження нових засобів зв’язку в Збройних Силах буде досягнуто у разі переоснащення з темпом не менше трьох бригад на рік.
— Чи є вірною інформація, що після цих випробувань і рішень Міністра оборони відбулося достатньо активне бомбардування листами українських високопосадових осіб з боку ізраїльських представників різного рівня з наполяганнями провести повторні випробування?
— Компанії Elbit Sistems Ltd та Aselsan є всесвітньо відомими виробниками засобів зв’язку. Кожна з компаній сповідує власні маркетингові та бізнес-стратегії і відповідально ставиться до своєї ділової репутації. Не менш серйозно до цього ставилась і ставиться українська сторона, враховуючи у тому числі і певні політичні нюанси, в тому числі і те, що компанія Elbit Sistems Ltd є приватною, а Aselsan – частиною оборонпрому Туреччини, яка, до речі, є країною НАТО. З цього питання хочу пояснити, що певні стандарти НАТО в галузі зв’язку є закритими для країн, що не є членами НАТО.
В той же час, незважаючи на зазначені обставини, в цих умовах Міністр оборони України 3 квітня 2017 р. ухвалив рішення щодо проведення порівняльних випробувань засобів військового зв’язку виробництва компаній Aselsan та Elbit Sistems Ltd. за єдиними Програмами та методиками, які були відпрацьовані українською стороною з урахуванням рекомендацій Ради національної безпеки та оборони України.
Порівняльні випробування радіостанцій ізраїльського і турецького виробництва проводились влітку 2017 р. До них були залученні не тільки фахівці з Міноборони та Генштабу, а також незалежні експерти, та і народні депутати. Випробуванням були піддані всі типи радіостанцій, представлені постачальниками, які відповідали потребам Збройних сил України.
— Що саме перевірялось? Де-факто детальної інформації було замало, хоч я особисто перебував на одному з етапів цих випробувань…
— Детальне оприлюднення методик випробувань і отриманих результатів є недоцільним для мінімізації ризиків розголошення технічної і службової інформації, яка може вплинути на систему управління ЗСУ.
Загалом відзначу, що у ході зазначених заходів було продемонстровано практичну роботу радіозасобів від окремого солдата до пункту управління бригадою, сумісну роботу імпортних радіозасобів з радіозасобами, які вже використовують Збройні Сили України та інші силові міністерства та відомства. Це, насамперед, радіостанції Motorola та сучасні американські радіостанції Harris. Також перевірялась взаємодія представлених радіо засобів з іншим зразками телекомунікаційного обладнання систем зв’язку тактичної ланки управління.
Випробування радіостанцій проводилися також в умовах застосування засобів радіоелектронної боротьби закордонного виробництва, щоб оцінити можливості радіостанцій в умовах, наближених до бойової обстановки. Методики випробувань і результати випробувань добре відомі і турецькій, і ізраїльській стороні, які брали участь у випробуваннях, до речі вони були їм доведені офіційно. По завершенні випробувань був підписаний акт, у якому відображені отримані результати і де зазначена технічна перевага турецьких радіостанцій фактично по всім параметрам.
— Чи можна відокремити основні переваги радіозасобів турецького виробництва з урахуванням критеріїв, що мають важливе чи критично важливе значення для української сторони?
— Наведу декілька. Це наявність повної лінійки засобів радіозв’язку для потреб Сухопутних військ, Повітряних сил та Військово-морських сил. Представлені турецькі радіостанції працюють в розширеному УКХ діапазоні.
Турецькі засоби зв’язку передбачають інтеграцію з радіозасобами зв’язку за рахунок реалізації стандарту DMR як одного з режимів роботи радіостанції. Це забезпечить – без додаткового устаткування, як у випадку з Elbit — взаємодією зі радіостанціями Motorola, які широко представлені у Збройних силах, Державній прикордонній службі та Національній гвардії України.
Це відповідність радіозасобів стандартам НАТО, зокрема, STANAG 4024 та STANAG 4246. Це повна інтеграція засобів радіозв’язку до IP-мережі без застосування додаткового обладнання. Швидкість передачі даних у радіостанціях Aselsan виявилась рекордно високою для засобів радіозв’язку у своєму класі. Турецькі радіостанції у ході випробувань при однакових потужностях продемонстрували перевагу у дальності встановленого зв’язку фактично в півтора, два рази.
Також турецька компанія заявила про готовність передати українським партнерам програмне забезпечення, яке уможливить Україні безпечне використання, створення і подальший розвиток радіостанцій військового призначення. Також йдеться про передачу рішень, які можна застосувати для розгортання системи бойового управління тактичної ланки – з нашими доповненнями, з урахуванням вимог наших бойових статутів.
Загалом співпраця з Aselsan виявилась більш чіткою, оперативною. Вони відповідально віднеслись до виконання попередніх контрактів. Компанія Elbit – а ми також закупили певну кількість радіостанцій і у цього виробника — деякі контракти не завершила по цей день. Також Elbit не отримав дозволу від держави Ізраїль на передачу генератора ключів шифрування. Що, y свою чергу, унеможливлює отримання дозволу від Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на використання закордонного обладнання у мережах зі ступенем доступу «для службового користування». Також виявилось, що побудова цифрової системи зв’язку тактичної ланки управління можлива лише за умови придбання у Elbit Sistems Ltd додаткового мережевого обладнання. Таке рішення значно підвищує вартість побудови системи.
Проте і без цього порівняльний аналіз цінових пропозицій свідчить, що вартість оснащення однієї механізованої та танкової бригади ізраїльськими УКХ-станціями буде в 1,5 та в 1,3 рази дорожче, ніж при використанні турецької техніки.
Тож з урахуванням багатьох складових за критерієм «ефективність-вартість» військова продукція турецького виробництва була визнана найбільш оптимальною для Збройних сил України.
— Як особисто Ви сприймаєте заяви про непрозорість відбору закордонного постачальника систем УКХ-зв’язку для Збройних Сил і натяків на корупційну складову? Чи вбачаєте ви у цьому невдоволення з боку саме компанії Elbit Sistems?
— Я цілком свідомо детально описав увесь довгий шлях, яким пройшли усі профільні відомства та українські структури, а не лише Міністерство оборони чи Генеральний штаб до ухвалення остаточного рішення. Якщо казати відверто, то з огляду на реальні потреби війська в сучасних системах зв’язку в умовах війни цей шлях був занадто довгим. І, можливо, навіть надмірно відкритим.
…Що ж до заяв та публікацій. Скажу так. Компанія Elbit Sistems є серйозним і авторитетним гравцем на міжнародному ринку озброєнь. Поява у деяких зарубіжних виданнях публікацій, що ставлять під сумнів підсумки порівняльних випробувань в Україні між турецькими та ізраїльськими радіостанціями, натяки на заангажованість української сторони на вибір саме турецького постачальника навряд чи мають відношення до самої компанії. Швидше за все, це є результатом активності посередників і політичних лобістів, незадоволених результатом прозорого тендеру.
Разом з тим, з огляду на актуальність питання, пов’язаного з оснащенням української армії новими системами зв’язку і прийняттям своєчасного рішення про закупівлю військових систем зв’язку турецького виробництва, розгортання технологічної взаємодії між турецькими і українськими компаніями, початок навчання українських військових для використання нових систем зв’язку в бойових умовах, всі розмови, дискусії та публікації про нібито необґрунтованість таких рішень повинні розцінюватися як спроби, скеровані на підрив боєздатності української армії.
— Дякую за відверту розмову.
