Віталій Портников не приховує свого скепсису щодо нинішньої української влади та її перспектив у відносинах з новим президентом США Джозефом Байденом.
Попри оптимізм самого Володимира Зеленського та запрошення 46-го американського президента до України, Віталій Портников вважає, що український лідер «не стане бажаним партнером для Байдена».
Головні тези з інтерв’ю Віталія Портникова BBC News Україна:
«Росія — загроза №1»
Адміністрація Байдена буде розуміти головні загрози, й тут пріоритети зміняться. Якщо у Дональда Трампа першою загрозою був Китай, а другою Росія (але і не загрозою, а таке щось — і з Путіним можна було якось домовитися, тобто «Росія — це загроза, але Путіну ми симпатизуємо»), то для адміністрації Байдена Росія буде загрозою номер один, симпатій до Путіна не буде, а Китай буде загрозою номер два.
Що це буде означати для нас? Що для адміністрації США Україна має стати серйозним союзником у відстоюванні власного суверенітету. Тому що в цій парадигмі суверенітет України і її право на власний вибір є доказом того, що Росія не може нав’язувати іншим своє бачення. Тому що США бажають не включити Україну до своєї сфери впливу, а забезпечити Україні право вільного розвитку, вони фактично хочуть виключити російські можливості тиснути на сусідні країни.
«Президент не має робити те, що робить Зеленський»
Чи здатна Україна за нинішнього популістського правління реально захищати суверенітет? Коли влада некомпетентна, непрофесійна, коли люди в Офісі президента і сам президент не можуть реально уявити собі, в якому світі вони знаходяться. І коли є постійно напів бажання — напів віра у те, що можна якось із Кремлем домовитися. Чи може така країна бути партнером США? Відповідь: ні.
Чи можливе переформатування української влади? Відповідь: так. Чи потрібна для цього відставка президента України? Ні. Президент може залишатися при владі, просто для реального партнерства із цивілізованим світом потрібно повернутися до конституційних повноважень: президент не може формувати уряд, президент не може формувати коаліцію, в Офісі президента не можуть призначати міністрів, крім тих, які визначає Конституція, президент не може впливати на КСУ і судову систему. Президент багато чого не може і не має робити з того, що робить Володимир Зеленський. Ми з 2019 року живемо в умовах популістської узурпації влади окремою особою, яка до того ж не знає, що з тією владою робити.
Який вихід з цієї ситуації? Їх може бути кілька. Один — це формування відповідальної коаліції у нинішній Верховній Раді — коаліції національної єдності. Створення професійного уряду і обрання коаліцією прем’єр-міністра, який і буде уособленням нової української влади. Символом того, що Україна переходить від популізму до нормальності.
Інший підхід — дострокові парламентські вибори…, буде знову ж нова коаліція. Але головна мета — перетікання влади до прем’єр-міністра, і щоб ми той час, який залишився Зеленському, прожили без Зеленського. І щоб прем’єр-міністр міг поїхати до Вашингтона зустрітися з президентом.
«Байдену не треба пояснювати, що таке Україна»
Путін був зацікавлений у Трампі не тому, що той був прихильником РФ, а тому що у Трампа не було чіткої лінії, була хаотизація в державних інституціях державних. І в цій хаотизації Росія могла почувати себе більш-менш комфортно.
Зараз до зовнішньополітичного блоку США проходять люди, які точно знають, що таке путінська Росія. Розмовляли з нею за часів Обами, бачили всіх цих людей, і ці люди їх обманювали, ці люди намагалися скомпрометувати кожного з них — починаючи з прессекретаря президента США пані Псакі, яка є мемом для російської пропаганди, закінчуючи пані Нуланд, яка є «людиною, що роздає печиво радикалам».
І найголовніше — президенту Байдену не потрібно буде пояснювати, що таке Росія і що таке Україна.
Для президента Трампа це було дуже далеко. Що таке Росія, він розумів, а Україна для нього була просто якоюсь територією, з якої має прийти інформація про Хантера Байдена. І все, на цьому в принципі інтерес закінчувався. Це і відрізняє ситуацію, а не партійна приналежність.
bbc.com
