Під час нещодавніх випробувань ракети «Нептун», як стверджували представники ДержККБ «Луч», з російської сторони застосовувались засоби радіоелектронної боротьби. Які наслідки це мало і за яким сценарієм буде проходити реальна морська дуель у форматі «корабель-ракета»?
Можна припустити, що на фінальних випробуваннях ПКР «Нептун» ворог намагався зірвати процес наведення ракети на ціль. Або, це ще одне припущення, вони також могли збирати необхідні дані щодо радіолокаційного образу саму нової української ракети у ході виконання бойової задачі.
Втім, попри протидію, бойове завдання фахівці ДержККБ «Луч» виконали на відмінно. Дві морські цілі були знищені підривом бойової частини крилатої ракети. ДержККБ «Луч» — як розробник та виробник комлексу «Нептун» — підвердило технологічний рівень нової зброї.
Протикорабельний комплекс «Нептун» пройшов фінішний етап випробувань – і наступним кроком, як очікується, має бути його прийняття на озброєння.
Разом з тим, питання про РЕБ та крилаті ракети нас зацікавило. Американські «Томагавки», новий вітчизняний крилатий засіб враження — ПКР «Нептун», та, власне, і серійні російські крилаті ракети мають низку схожих рис. В їх системах наведення є прив’язка до супутникових систем глобального позиціонування.
Чи можна захистити війська, аеродроми або інші важливі об’єкти від удару крилатих ракет, наприклад, засобами радіоелектронної боротьби?
Адже останнім часом занадто часто доводиться чути, що варто досить заглушити сигнали супутникової навігаційної системи GPS, щоб ракета не змогла визначити своє місце розташування і збилася з курсу.
Ми підсумували деякі твердження, з огляду на системи наведення крилатих ракет, включно з американською крилатою ракетою «Томагавк» і спробували знайти відповідь
І ось що вийшло.
Правильна відповідь така. Ні в Росії, попри всі її зусилля щодо розвитку засобів та систем РЕБ, ні в світі немає достатньо ефективних засобів радіоелектронної боротьби, які гарантовано можуть збити з курсу або вивести з ладу крилаті ракети. Можна тільки погіршити точність наведення ракети або змусити її піднятися на більшу таку висоту, де її теоретично можуть збити системи протиповітряної оборони.
Чому так?
Почнемо з американських «Томагавків».
Найбільш масові крилаті ракети США «Томагавк»/Tomahawk BGM-109 створені в двох основних варіантах.
Умовно кажучи, стратегічному (модифікації A, C, D) — для стрільби по наземних об’єктах, і тактичному (модифікації B, E) — для знищення надводних кораблів. Їх конструктивна побудова схожа. Всі варіанти завдяки модульним принципом побудови відрізняються хіба що головною частиною.
Крилаті ракети Tomahawk оснащені досить складною інерціальною навігаційною системою (ІНС), яка працює у зв’язці з радіовисотоміром (невеликий радар, який вимірює відстань до поверхні у ході польоту) і оптико-електронною системою.
У ІНС закладений маршрут польоту по рельєфу місцевості і координати цілі ракети. Система навігації веде ракету по курсу, задає швидкість і висоту польоту. Все це ІНС робить автономно.
Дальність польоту ракети Tomahawk становить понад 2500 км. Тож, якщо політ триває кілька годин, у ІНС «накопичується» помилка. Ракета поступово зміщується з заданого курсу, але система перестає це «бачити». Тому необхідно провести корекцію — за зовнішніми даними визначити, де фактично знаходиться ракета, і скорегувати роботу інерційної системи.
ІНС «Томагавк» використовується «корекція з екстремальних точок». Екстремальні точки — це добре помітні об’єкти місцевості з характерними обрисами. Гори, групи пагорбів, долини, вигини річок і т.д.
У заданих екстремальних точках маршруту ракета включає оптико-електронну систему. У пам’яті ІНС закладено еталонне зображення — як повинна виглядати місцевість, якщо ракета йде за курсом правильно. Порівнявши «еталон» з тим, що побачила оптика, ІНС розуміє, наскільки вона відхилилася. Як правило, таких точок на маршруті польоту «Томагавк» декілька.
Політ ракети проходить у середньому на висоті 30-50 м, якщо це дозволяє місцевість. Під час корекції «Томагавк» піднімається до висоти 100 м, але потім знову знижується. При підльоті до цілі КР набирає висоту. Це зроблено для того, щоб забезпечити кращий огляд оптико-електронної системи. Адже «Томагавк» знаходить ціль не тільки по її координатами, але і по зображення. У пам’яті ракети закладені контури об’єкта, «образ цілі».
Висота польоту ракети визначається умовами місцевості і вимогами завдання
Система наведення ракети аналізує зображення, знаходить ціль, спів ставляє координати з закладеними в пам’яті і тільки потім вражає об’єкт. В середньому ракета падає від цілі у радіусі не більше 10 м, як стверджуються офіційні ТТХ.
Також у «Томагавках», звісно, використовується і супутникова навігація. Але GPS потрібна тільки на кінцевій ділянці польоту, коли ракета вражає ціль. Завдяки супутникам точність попадання ракети збільшується з 10 м метрів до 1-2 м. Це особливо важливо, коли КР знищує точкові цілі. Наприклад, пускові шахти міжконтинентальних балістичних ракет.
У російських ЗМІ були повідомлення про те, що вертоліт РЕБ «Рычаг-АВ» заглушив і змусив впасти кілька десятків американських «Томагавків». Це не правда.
Але для ураження цілі великої площі (аеродромів, стоянок техніки, позицій військ) така точність не потрібна. Також GPS використовується системою навігації КР на ділянках корекції курсу. Після корекції інерціальна система звіряється з даними GPS. Але і без супутникової навігації «Томагавк» все одно вийде на ціль.
Але і без супутникової навігації «Томагавк» все одно вийде на ціль…
У російських засобах масової інформації були повідомлення про те, що вертоліт РЕБ «Рычаг-АВ» заглушив і змусив впасти кілька десятків американських «Томагавків» під час їхнього застосування у 2018 р. проти військ Сирії (тоді по військових об’єктах Асада було випущено 59 крилатих ракет «Томагавк»). Це не вірно. Так як «Рычаг-АВ» працює переважно по зенітно-ракетним системам. Тому заяви, що він «заглушив» «Томагавки» не відповідає дійсності.
Якщо крилаті ракети б’ють по площовим цілям – на кшталт тих же аеродромів, то пригнічувати сигнал GPS безглуздо. Якщо ціль ракети — точковий об’єкт, то можна спробувати застосувати «глушилку» супутникових навігаційних систем.
Наприклад, для цього може використовуватися станція РЕБ «Житель», яка стоїть на озброєнні російської армії. Точність крилатої ракети впаде, але вразити ціль вона все одно зможе. Бойова частина ракети — це кілька сотень кілограмів потужної вибухівки. Навіть з КВВ до 10 м вона гарантовано завдасть збитків. Це коли ми говоримо про наземну ціль. Для захисту цілей на морі, звісно, РЕБ «Житель» непридатний.
Ще один варіант протидіяти крилатій ракеті — задавити потужною перешкодою її радіовисотомір. Але у нього сигнал спрямований строго вертикально на поверхню під ракетою. Тому «глушилка» повинна накривати своєю завадою величезні площі.
Для цього вона повинна мати дуже серйозну енергетичну потужність і встановлюватися на висоті у десятки метрів. І має знаходитись недалеко від маршруту польоту крилатої ракети, аби спробувати впродовж декількох секунд вплинути на її радіовисотомір. Отже, занадто багато передумов. Які поєднати разом майже нереально.
Але якщо крилата ракета – тепер вже наш «Нептун» вийшов на морську ціль, яка сама обладнана засобами РЕБ. Російські РЕБ морського призначення, до речі, насправді набагато менш розвинути у порівняні з сухопутними зразками. Але припустимо, що несподівано це черговий «супер-пупер» російський РЕБ.
Зрив виконання бойового завдання через неспроможність радіолокаційної головки самонаведення забезпечити влучити протикорабельної ракети у ціль?
Абсолютно ні.
ГСН ракети переходить з активного випромінюючого режиму на режим орієнтації на джерело випромінювання з самого корабля противника – йдеться про сигнали РЛС корабля, чи самих систем РЕБ. Це той так званий пасивний режим, який реалізований у протирадіолокаційних ракет. Є такий режим роботи і на «Нептуні».
Пасивний режим, який реалізований у протирадіолокаційних ракетах, є і в ракеті «Нептуна»
Так що поки що найефективніший спосіб боротьби з крилатими ракетами – чи то «Томагавки», чи «Непутн», чи будь які інші крилаті ракети – це артилерійські чи зенітні ракетні комплекси. Але й тут не все так однозначно. Бо, як кажуть, диявол ховається у деталях. І саме на них треба зважати…
defence-ua.com
