Битва за оновленний Т-64 як танк перехідного періоду

Йдеться про рішення, яке має надати «друге дихання» усім подальшим проєктам, що стосуються Т-64. З поступовим приведенням танків Т-64 до певного уніфікованого стандарту, з огляду на досвід бойових дій і оптимальну стратегію покращення можливостей нашого танкового парку.

Якщо підприємства «Укроборонпрому» — насамперед Завод ім. Малишева — не підведуть військових, то першу роту оновлених Т-64 ми зможемо побачити на параді на День Незалежності. Ну, це якщо бути оптимістами…

Що за танк взагалі робиться?

Спочатку зафіксуємо декілька важливих речей.

По-перше, те, що зараз Міноборони та бронетанкові підприємства роблять з Т-64 за цим проєктом — за юридичною стороною жодним чином не стосується ДКР «Краб». Тобто — глибокої модернізації Т-64, за яку відповідає «Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова».

Проте у цьому контексті нагадаю: у інтерв’ю нашому виданню заступник міністра оборони Олександр Миронюк заявив, що він сподівається, що від ХКБМ «до кінця 2021 року або на початку 2022 ми отримаємо перший дослідний зразок модернізованого Т-64». Тож чекаємо…

По-друге, ремоторизація Т-64 — це не відновлення радянського проєкту «Кедр». Інтерв’ю гендиректора Харківського заводу імені Малишева Василя Криласа Укрінформу з твердженням, що «Міністерство оборони України замовило у заводу 12 танків Т-64 за програмою модернізації «Кедр» лише додало плутанини.

Двигун 6ТД

.Хоча головна складова — встановлення на Т-64 замість 5ТД більш потужного двигуна — збереглась, це вже далеко не «Кедр», і Завод ім. Малишева — не головний виконавець цього контракту з Міноборони. І точно, що оновлені танки не матимуть індекс, який вже гуляє у ЗМІ — «Кедр Т64БМ2».

Капітальний маневр

Отже, про що ж йдеться?

У оборонному відомстві стверджують, що зараз мова йде про повноцінну ремонтну дослідно-конструкторську роботу, яка проводиться Міністерством оборони при ключовій ролі Центрального бронетанкового управління та 482 конструкторсько-технологічного центру (КТЦ) МОУ.

З 2018 року КТЦ визначена Міністерством оборони як головна організація з технічного супроводження бронетанкового озброєння та техніки, за якою не здійснються авторський нагляд.

Щодо техніки, яка розроблена ХКБМ, на кшталт того ж Т-64, то конструкторська документація на цей танк — це звісно «священа корова» конструкторського бюро. На неї ніхто не зазіхає.

Але КТЦ має усі необхідні повноваження щодо розробки та внесення змін у ремонтну документацію. Бо ремонтна доля своїх броньованих «синів» та «дочок» для ХКБМ, звісно, задрібні речі. Тож з певного періоду всі нові доробки штатньої бронетехніки Міноборони запроваджує та легітимізує на етапі капітального ремонту.

Так само це стосується і усіх доробок, які відбуваються з Т-64. У процесі капітального ремонту у ремонтну документацію вносяться зміни, які потрапляють у графу «модифікація» або «доробка». Такий підхід забезпечує однозначність при виконанні ремонтних робіт по единій документації. Фактично зазвичай це звучить так — «доробка у ході капітального ремонту».

Проте зараз йдеться про пік ініціатив від військових. У Міноборони говорять, що це «ремонтна ДКР щодо Т-64, з модернізацією у ході капітального ремонту».

Головне питання — встановлення двигуна 6ТД-1. Це необхідно: з огляду на поступове вичерпання запасів двигунів 5ТД, які потрібні для підтримання у боєзданому стані Т-64; а також на недоцільність і, власне, неможливосіть поноволення виробництва старих «п’ятірок» на ЗіМ — адже завод вже давно налаштований на виготовлення двигунів 6ТД-1 та 6ТД-2.

І головне — йдеться про потребу підвищення потужності машини і уникнення тех недоліків, які стосувалиися Т-64, модернізованих до рівня БМ «Булат». Бо форсований 5ТДФМ з потужністю у 850 к.с. виявився заслабким для машини, вага якої зросла до 45 тонн. При цьому двигун форсували, а системи постачання та очистки повітря залишились у старих об’ємах. Як наслідок — вихід «Булатів» з ладу через пильовий знос форсованих двигунів.

Що вже зроблено

Основним виконавцем договорів з Міноборони України на капітальний ремонт 12 танків Т-64 є Державне підприємство «Харківський бронетанковий завод». В рамках домовленостей ДП «ХБТЗ» проводить ремоторизацією 12 танків Т-64БМ2 — з заміною двигуна 5ТДФ на більш сучасний та потужний 6ТД-1.

Проте фактично йдеться про заміну усього моторно-трансмісійного відділення з системами постачання повітря, охолодження і багатьма іншими речами.

Ці договори між МО та ДП «ХБТЗ» укладені у грудні 2020 року, хоча по суті ідеологічна підготовка до виконання цього проєкту почалася значно раніше. Відтоді, коли було проаналізовано досвід застосовування у бойових діях з Російською Федерацією у 2014-15 роках модернізованих Т-64 до рівня «Булат». І на тлі повільної реакції ХКБМ ім. Морозова на побажання військових зробити реальні кроки з оновлення усіх Т-64.

Саме тому і був ініційований Міністерством оборони проєкт з ремоторизації і результат був отриманий надвичайно швидко. Перший ремоторизований Т-64БМ2 з новим МТО і двигуном 6ТД-1 потужністю у 1000 к.с. почав заводські випробовування у квітні 2021 року.

Вкотре зазначимо, що головною особливістю Т-64БМ2 є встановлення нового моторно-трансмісійного відділу з двигуном і трансмісією. Тобто замість штатного 5ТДФ із потужністю 700 к.с. встановлюється 1000-сильний 6ТД-1.

Це сталося через девять місяців після наради у заступника міністра оборони разом з представниками ЦБТУ та КТЦ на тему того, що з оновленням Т-64 далі зволікати вже не можна. Дев’ять місяців — це рекордний срок для будь-якого танкового проєкту на тлі зусиль ХКБМ по тому ж «Кедру», або по імпортозаміщеному «Оплоту», де йдеться про роки. І то — без розуміння крайнього рубежу, коли насправді буде результат.

Чому це не «Кедр»

За часів СРСР ХКБМ ім. Морозова вже проводило роботи зі встановлення на танк Т-64 двигуна 6ТД. Результати були успішними. Проєкт мав назву «Кедр», або Об’єкт 476.

«Так, документація на «Кедр», яка передбачає встановлення 6ТД-1 на ходову частину Т-64 існує. Це Об’єкт 476. І ця документація має літеру серійного виробництва. Але зараз вже не можна перенести ті рішення часів Радянського Союзу на наші танки без змін.

Тож задля вирішення головного завдання — ремоторизації машини — була обрана стратегія використання деталей вузлів та агрегатів, які зараз можуть серійно виготовлятися на заводі ім. Малишева». По кожній складовій бралися наявні можливості Заводу ім. Малишева і найсучаснішй зразок, який він може серійно виготовляти у цій категорії. І тому там є рішення і від Т-80УД, і від «Оплоту», інші нові напрацювання.

Йдеться про новий двигун, нові бортові коробки передач,так звані «березівські», аналогічні тим, що застосовуються на Т-80УД, нова криша МТО, така, що вже є на «Оплоті».

Це було потрібно, аби мінімізувати ризики виготовлення необхідних вузлів, забезпечити максимальну серійність і уніфікацію, і, власне, облегчити завдання ЗіМ і потім експлуатантам.

Всі ці вузли та агрегати може виготовити лише Завод ім. Малишева. Також завод має устаткування, яке дозволяє провести операцію відрізання задньої частини корпусу танку Т-64 і приварювання замість неї нової — під розміщення усіх оновлених вузлів разом з двигуном.

Тобто однозначно, це вже не «Кедр». І він не буде називатися БМ2″, — пояснила мені посадова особа, обізнана з ходом проєкту ремоторизації Т-64.

Хоча ремонтний ОКР зараз проводиться саме на Т-64БМ2, але у подальшому він стосуватиметься усіх «шістьдесят четвірок», які будуть проходити капітальний ремонт та машин на їхній базі.

«Це значний крок уперед — бо з цим двигуном і новим рівнем потужності машина вийшла на новий рівень. Надалі при потребі можна буде доопрацьовувати питання щодо бронювання. Можливо, ми зможемо вийти на нову зварно-катану башню для Т-64 з усім устаткуванням нового, цифрового рівня. Але це вже — робота для ХКБМ.

Але зараз як мінімум ми матимемо суттєві плюси з огляду на майбутнє наших ремоторизовних Т-64. Ми уникаємо ризику браку працездатних 5ТД. Можна виходити на створення відповідних запасів під єдине МТО з 6ТД. Таке уніфіковане рішення спростить і підготовку механіків-водів, і процедури різних рівнів обслуговування та ремонту. Фактично Т-64 з новим МТО може бути танком перехідного періоду на достатньо тривалий час. Бо це дозволяє на цій ходовій і з цим броньовим корпусом отримати від конструкції Т-64 усі показники по максимуму».

Питання по ходу

Ремоторизація Т-64 за проєктом «Кедр»/Об’єкт 476 передбачала посилення ходової. На Т-64БМ2 все залишилось без змін. Ну, хіба що ведуче колесо, як мені здалось, дещо інше, а так все — як і на штатному Т-64. Чи витримає ходова нову силу двигуна? Чи забезпечать штатні гусениці прохідність по важким грунтам?

На ці мої закиди відповідь була такою.

«Ми виходимо з інших позицій. Коли ми говоримо про «Булат», то головним викликом стало збільшення масси до 45 тон. А його двигун потерпав від пильового зносу. Також були і інші проблеми, які стали помітними у ході бойових дій.

Але ходова на «Булатах» не розсипалась. І на в’язких грунтах він не міг нормально пересуватись не тому, що з гусеницями щось було не так. А лише тому, що не вистачало потужності у двигуна 5ТДФМ для маси у 45 тонн. З новими системами і новим двигуном все буде по іншому.»

І навели ще цікаві докази на підтвердження своєї позиції.

«У випробуваннях першого ремоторизованого Т-64БМ2 на наше прохання брав участь механік, який, не дивуйтесь, ще випробовував нашу секретну «Ноту» і ганяв 476 Об’єкт».

Він має значний досвід і знає, що з чим порівнюється. Так от, він сказав: «Я не зміг навантажити двигун на 100 відсотків на жодному з єтапів випробувань. На найбільш складному підйомі у 30 градусів двигун був наватажений лише на 70 відсотків».

А щодо поведінки ходової, то нам буде потрібна статистична вибірка».

Що, окрім МТО, в танку змінилося ще? Є нюанси…

Щодо інших нововведень, то, власне, вони вже відпрацьовані у ході попередніх заходів з покращення можливостей Т-64.

Це встановлення тепловізійного прицільного комплексу вітчизняного виробництва; встановлення прицілу 1Г46М з можливістю ведення вогню керованими ракетами вітчизняного виробництва «Комбат»; доробка приладів спостереження та прицілювання нічного бачення шляхом встановлення електронно-оптичних перетворювачів 3-го покоління; встановлення сучасних елементів динамічного захисту; встановлення комплексу танкових інформаційно-управляючих систем типу «Базальт» для комплексного геоінформаційного забезпечення; нових систем зв’язку тощо.

Додаткове бронювання усієї машини — за допомогою модулів з ДЗ «Ніж». Схема бронювання ДЗ відповідає рішенням, застосованим на БМ «Булат». Проте у порівнянні з «Булатом» по бортам на БМ2 добавлений ще один блок з модулями ДЗ «Ніж» для захисту ззовні усього конвейера з БК та площі, де є загроза для боєзапасу. У контейнери ДЗ можуть ставитись або елементи ХСЧКВ, або 4С20, виробництво яких освоєно в Україні. Також встановлені решітки для захисту від РПГ.

Для захисту групи зовнішніх паливних баків встановлюється додатковий броньований лист товщиною у 12 мм. Також передбачений захист закритої кулеметної установки.

З задньої частини танку встановлені розкладні драбинки, які спрощують екіпажу забирання на машину, що значно полегшує такі операції як, наприклад, завантаження БК.

У механіка-водія блок індікації системи геоінформаційного забезпечення від «Орізон Навігації» при русі танку назад переключається на режим роботи камери заднього виду. Система зв’язку забезпечується двома радіостанціями — це «Либідь-2» та завадозахищений Harris з ППРЧ.

Втім, є один нюанс, який не можу не відмітити. Нове МТО з двигуном 6ТД-1 має вищий рівень по кришці, аніж штатне з 5ТД. Це спричинило упирання бронемаски гармати в одному з місць при обертанні башти. Було ухвалене рішення встановити на корпусі проміжне проставочне кільце, за рахунок чого вдался підняти башту на декілька сантиметрів і забезпечити безперешкодне «обмітання», тобто проходження гармати по колу при її найнижчому куті схилу. По діаметру проміжне кільце закрито додатковим бронюванням — барбетою, тобто броньованою полосою, розміщеною на корпусі.

Це рішення, ймовірно, є перехідним, і остаточне бачення сформується при модернізаціях Т-64 за проєктом «Краб», яке у перспективі все одно вимушено вийде на нову башту. При цьому фахівці ХКБМ поділилися з військовими частиною документації за проєктом «Кедр» — з огляду на те, що роботи, які проводить ДП «ХБТЗ» з ремоторизації Т-64 і по суті є частиною завдань ХКБМ за проєктом «Краб».

Не в параді — ціль, хоча…

Про долю першого ремоторизованого Т-64БМ2 – більш-менш зрозуміло. Він є. Він пройшов заводські випробування у присутності представників замовника, підтвердивши насамперед покращені ходові та вогневі можливості.

Проте головні і більш системні висновки можна буде робити лише після експлуатації у військах дослідної партії. Бойова практика найкраще покаже, чи є у цього проєкту тонкі місця, що треба буде посилювати, вдосконалювати чи взагалі переробляти. Тож один оновлений Т-64БМ2 у полі, звісно, не воїн. Наступний етап — випробування серії зразків у складі дослідної партії. Замовлена Міноборони партія у складі 12 машин – зрозуміле і оптимальне рішення.

Але ж коли будуть інші танки з цієї партії? Десь на середину травня було відомо, що ЗіМ, попри своєчасне отримання передплати від ДП «ХБТЗ» і усіх давальницьких матеріалів від Міноборони, поставив Харківському бронетанковому лише один перероблений корпус (без врахування найпершого) і один двигун . Замість п’яти корпусів і п’яти двигунів. Причин — ціла низка, і всі вони впираються у професійність чи, навпаки, непрофесійність посадових осіб.

Відтоді ЗіМ жорстко затиснув ДП «ХБТЗ» з термінами виконання замовлення для Міноборони, яке має вже і суспільно-політичну складову. Бо попередньо планувалось, що Т-64 з новими серцями гучно та ефектно проїдуть Хрещатиком на День Незалежності у складі окремої коробки.

Керівництво «Укроборонпрому» днями стверджувало, що за рік показники діяльності дивізіонів концерну лише покращились. Але ці цифри з «покращенням» ми з вами вимушені сприймати на слово, без можливості їхньої перевірки. А от стан контракту з ремоторизації Т-64 буде помітний одразу: ці танки або будуть на параді у єдиній коробці. Або не будуть.

Але ж до параду ще купа часу, аж понад місяць. Звісно, концерн встигне. Ми ж усі у цій країні оптимісти…