— Кравчук: «Независимость», но начало не очень, Будапештский меморандум, пшик;
— Кучма: лавировать, лавировать да не вылавировать; ни туда, ни сюда, и вашим и нашим, «Украина не Россия», но по факту Россия пролезла во все щели;
— Ющенко: ЕС, добро, и слабо. Не дожал.
— Янукович: батон и страусы, шапки и ручки, пеньки и венки, Йолка и все такое. Настоящий завхоз, в общем;
— Порошенко: армия, мова, вера;
— Зеленский — все проср…л. Позорная страница нашей истории.
P.S. Сьогодні українці вперше побачили хто такий Зеля.
До того він був клоуном, потім його ховали, потім він говорив, але в основному у вигляді записаних звернень і деяких коментарів на вузькі теми.
Сьогодні він вирішив, що став настільки професійним, що може виходити і говорити годинами про все що завгодно, за межами теплих ванн.
І те що я побачив, мене трохи засмутило, бо я думав про нього трохи краще ніж виявилося сьогодні, думав він більш самостійний.
То ж висновки:
1) Брехня як релігія. Він бреше. Бреше постійно, бреше навіть там де не треба і вірить в це. Вірить навіть в те, де брехня побита фактами.
2) Лайкозалежність, оплескозалежність як релігія. Ця історія про світовий рекорд — це взагалі апогей пздєца. Це коли чувак в кріслі президента витрачає цілий день на балаган аби йому дали грамоту. Лайки, суспільна думка (не важливо чи правильна вона і хто її формує) визначають його світогляд. І це пздц, особливо на фоні інформаційної війни кремля, якій він не протистоїть.
3) Як наслідок це сформувало достатно викривлене уявлення справедливості. Справедливість — це тоді, коли більшість людей одобрює. І не важливо чи винувата людина чи ні, і не важливо чого ці люди одобрюють той же арешт (навіть якщо основною причиною є огидна пика). З таким світоглядом живуть багато людей, але це якийсь абсолютно дефектний світогляд для Гаранта Конституції.
4) В нього відсутня власна думка і навіть мінімальна здатність до аналізу. Його думка повністю сформована оточенням і це видно навіть по тих суперечностях які він викладає. Тому я не здивуюся, якщо чутки про жорсткі ігри за доступ «к тєлу» мають місце. Входиш в довіру — отримуєш реальну владу, як мінімум, в якомусь напрямку чи галузі.
5) Він слабкий. Йому всі заважають, всі мемасики проти нього робить Порошенко. Бідний, не заглядає в американську пресу, там теж Порошенко все захопив. Всі винуваті, він хароший.
6) В таких умовах, його не те, що до Хйла пускати не можна, а й навіть до Лукашенка. Зрештою, я в цьому переконався ще під час візиту в Польщу, де односторонні поступки з нашої сторони були трактовані ним як неймовірний прорив. Але тепер зважаючи на його повну несамостійність, важко й прогнозувати можливі результати.
7) Маріонетка як суть. Маріонетка оточення. Маріонетка лайків. Маріонетка рейтингів. Маріонетка Порошенка.
Звісно, Порошенко ним не управляє напряму.
Ним управляє ненависть до Порошенка, змагальництво з ним, ненависть оточення до Порошенка.
Оця маріонетковість, це прагнення оплесків, брехня самому собі — це дуже небезпечна фігня, яка може похоронити не тільки його, а й Україну.
І походу немає інших варіантів його тормозити в неправильних рішеннях як сильні реакції на події громадянського суспільства.