Практичний досвід застосування авіації, а також аналіз втрат літальних апаратів Повітряних Сил ЗС України під час ведення бойових дій в рамках антитерористичної операції засвідчив необхідність вирішення невідкладних задач для підвищення бойового потенціалу військової авіації України.
Оцінка шляхів модернізації
З огляду на те, що творці та виробники основних бойових літаків України після розвалу Радянського Союзу залишилися в Росії, єдиним, на думку військових експертів, способом забезпечення необхідного військово-технічного рівня літальних апаратів при наявних в державі фінансових можливостях, є модернізація літаків та вертольотів.
Cy25
В першу чергу, мова йде про суттєве удосконалення систем захисту, розширення номенклатури високоточних засобів ураження та підвищення ефективності засобів повітряної розвідки.
Справа в тому, що недоліками штатних систем захисту літальних апаратів ЗС України є відсутність системи попередження про пуск ракет для забезпечення автоматичного застосування засобів захисту (на більшості типів літаків та вертольотів) та невідповідність сучасним вимогам систем попередження про радіолокаційне випромінювання та станцій постановки активних завад.
На сьогоднішній день в Україні виконуються роботи з розроблення та встановлення на літальні апарати Збройних Сил України наступних систем та засобів захисту від керованих ракет: станцій оптико-електронного придушення (різних модифікацій), комбінованих пристроїв викиду завад, екранно-вихлопних пристроїв та станції індивідуального радіоелектронного захисту. Це дозволяє підвищити рівень захисту літаків та вертольотів, в першу чергу від ураження керованими ракетами з інфрачервоними головками самонаведення.
У середньостроковій та довгостроковій перспективі пропонується реалізувати повний варіант дообладнання літальних апаратів ЗС України, а саме: оснащення новими засобами відстрілу хибних цілей (теплових, дипольних відбивачів, активних радіолокаційних), новими системами попередження про радіолокаційне та лазерне опромінення та пуски ракет, новою станцією постановки активних радіоелектронних завад з реалізацією автоматичного режиму роботи та станцією радіотехнічної розвідки в контейнерному виконанні. Безумовно, такі роботи залежатимуть від типу літального апарату (тактичні, транспортні, спеціальні літаки та вертольоти) та мають врахувати можливості вітчизняних підприємств та техніко-комерційних пропозицій іноземних компаній.
Mi 24
Іншим пріоритетним напрямком підвищення бойової ефективності авіації ЗС України є удосконалення авіаційного озброєння — в першу чергу оснащення сучасними високоточними засобами ураження. З огляду на наявні можливості вітчизняних підприємств та реальних потреб сьогодення, цілком логічним було б, на першому етапі — створити керовані авіаційні бомби з інерційною системою наведення, провести модернізацію пасивних головок самонаведення протирадіолокаційних авіаційних керованих ракет та відповідних радіопеленгаційних станцій, а також вдосконалити підвісні контейнери та системи керування зброєю визначених типів літальних апаратів.
В подальшому мають бути завершені відповідні роботи з розробки нових вітчизняних авіаційних керованих ракет та бомб, а також розглянута можливість закупівлі високоточних засобів ураження та прицільних систем іноземного виробництва для дообладнання ними літаків Повітряних Сил ЗС України.
Для більш суттєвого підвищення бойового потенціалу літальних апаратів та надання їм властивостей багатофункціональних може бути здійснена їх глибока модернізація шляхом переоснащення новітніми системами, що дозволять в умовах прогнозованих видатків забезпечити розширення бойових можливостей існуючих бойових авіаційних комплексів. Безумовно, це можливо на підставі визначення типів літальних апаратів авіації ЗС України, які доцільно утримувати у бойовому складі для вирішення завдань до 2020-2040 рр. та проведення досліджень стосовно можливості їх експлуатації протягом цього періоду.
mig 29 ub
Можливими напрямками глибокої модернізації авіації ЗС України є: встановлення сучасного бортового комплексу оборони, розширення номенклатури озброєння (керованих високоточних засобів ураження та удосконалення системи керування зброєю), оснащення літальних апаратів підвісними оптико-електронними прицільними контейнерами; встановлення сучасної багатофункціональної радіолокаційної станції; удосконалення бортових засобів навігації, посадки та ідентифікації; впровадження сучасних цифрових засобів зв’язку, передачі даних та взаємодії з АСУ військами; удосконалення інформаційно-керуючого поля кабіни; впровадження сучасних автоматизованих засобів планування та підготовки польотних завдань та післяпольотної обробки інформації.
Від теорії до практики.
Відходячи від теоретичних засад, слід звернути увагу на те, що в сегменті підвищення можливостей літальних апаратів вітчизняні науковці та спеціалісти авіаремонтної галузі на сьогодні досягли значного успіху. Так, за рахунок модернізації на Запорізькому авіаремонтному заводі «МіГремонт» літак Су-25М1 отримав нове цілком українське обладнання – систему супутникової навігації, систему СВС, нову радіостанцію та цифровий приціл, який дозволив підвищити точність прицілювання приблизно на 30%. Суттєво, майже в 3 рази, підвищена висотність застосування озброєння.
У модернізованому українському МіГ-29МУ1 на 20% збільшена дальність виявлення повітряних цілей (до 100 км в передній півсфері і до 45 км — в задній). Літак оснащується вдосконаленими ракетами Р-27ЕР1 і Р-27ЕТ1, що випускаються української Державною компанією «Артем» і мають дальність пуску до 95 км.
На «МіГремонт» також модернізований літак Су-27, який отримав назву Су-27М1. В ньому розширені бойові можливості та підвищена ефективність вирішення бойових завдань за рахунок збільшення на 30% дальності виявлення повітряних цілей та підвищення точності застосування некерованих засобів ураження по наземних цілях, реалізована можливість виконання навігаційного бомбометання з горизонтального польоту. На підприємстві «Одесаавіаремсервіс» модернізований навчально-тренувальний літак L-39М за рахунок установки модифікованого двигуна АІ-25ТЛШ розробки ДП «Івченко-Прогрес», а також нової системи реєстрації польотних даних.
Su 27UB
Є певні досягнення і в ремонті та модернізації вертолітної техніки. Результатом так званої «малої» модернізації, що відбувалась на Конотопському авіаремонтному заводі «Авіакон», стала поява армійського бойового вертольота Мі-24ПУ1, в якому реалізовано низку нових рішень серед яких: установки двигунів ТВЗ-1І7ВМА-СБМ1В-02, станції оптико-електронної протидії «Адрос» КТ-01АВ для захисту від ПЗРК з ракетами з ІЧ-головкою самонаведення, системи збору та реєстрації польотної інформації БУР-4-1-07, модернізованого авіаційного стрілецького прицілу АСП-17ВПМ-В, лазерної системи формування прицільної марки ФПМ-01кв, і т.д. Після модернізації бойові можливості Мі-24П1 виросли практично в 3 рази.
mi 8msb
При цьому «мала» модернізація українських Мі-24 не передбачає заміну штатних застарілих радянських протитанкових керованих ракет «Штурм-В» на новий вітчизняний комплекс керованого озброєння «Бар’єр-В», що розроблений ДП «ККБ «Луч». Установка протитанкового ракетного комплексу на українські вертольоти була передбачена у форматі «великий» модернізації — Мі-24ПУ2, де окрім нових двигунів та систему захисту на вертоліт планувалося інтегрувати цілодобову французьку оглядово-прицільну систему OLOSP-410LI з тепловізіонним і телевізійним каналами від компанії Sagem. Однак цей формат модернізації досі не реалізований.
Крім того, АТ «Мотор Січ» в інтересах військових створило дві власні розробки — вертольоти Мі-8МСБ-В і Мі-2МСБ-В на базі відомих у всьому світі Мі-2 та Мі-8. Обидві модернізації вертольотів передбачають установку нових двигунів в результаті, чого машини набувають нових переваг, блоків некерованих авіаційних ракет, гарматного озброєння, авіаційних бомб, протитанкового ракетного комплексу «Бар’єр-В», комплексу захисту вертольоту «АДРОС» КТ-01АВ та комбінованого пристрою викиду перешкод «АДРОС» КУВ 26-50, а також багато іншого.
Тобто, як бачимо, українські виробники на сьогодні готові задовольнити потреби військових в тій мірі, в якій вони розраховують та мають на це фінансових ресурсів. Ба навіть більше. Однак слід розуміти, що оновлення та підвищення можливостей наявного парку літаків та вертольотів не є нескінченним процесом. Для збереження та розвитку потенціалу вітчизняної військової авіації, поряд із проведенням робіт з модернізації та продовження ресурсів і термінів служби, актуальним є переозброєння національних ПС ЗС України.
Під час вибору варіанту такого переозброєння мають бути проаналізовані різноманітні фактори, від яких залежить розвиток військової авіації: зміни концепції ведення війн, їх масштабів та характеристик; розширення задач авіації та удосконалення засобів протиповітряної оборони тощо. При цьому мають бути враховані потрібні типи та кількість літальних апаратів; фінансові можливості держави; спроможності вітчизняного науково-виробничого комплексу; умови та вартість експлуатації визначених типів військової авіаційної техніки та багато інших факторів.
Основними типами військової авіації ЗС України при їх переозброєнні мають стати багатофункціональні тактичні літаки, військово-транспортні літаки, бойові і транспортні вертольоти, учбово-тренувальні літаки, безпілотні авіаційні комплекси.
За матеріалами науково-практичної конференції
manager
