За оцінкою фахівців Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), початок серпня ц.р. відзначився критичним загостренням воєнно-політичної обстановки довкола України.
cacds.org.ua
Ще рік тому у своїх аналізах ЦДАКР вказував на високу ймовірність початку у серпні 2016 року періоду високої міжнародної турбулентності, чим спробує скористатися Росія. Глобальна корозія системи міжнародних відносин, імпотенція ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій, концептуальна криза ЄС, передвиборна гонка в США, — всі ці фактори створюють ідеальне простір для реваншистських авантюр Кремля на пострадянському просторі.
Більш того, провал «гібридних» планів Кремля з розвалу України, разом з прискореним ускладненням соціально-економічної обстановки в Росії, примушує Путіна діяти імпульсивно та непрогнозовано. «Вікно можливостей» для реваншу Путіна закриється приблизно в середині 2017 року, коли на світову арену вийде нова адміністрація США. Саме ці 10-12 місяців залишаються у Путіна, щоб відігратися. Руки у нього зараз розв’язані: ні США, ні ЄС, ні НАТО на сьогоднішні не готові відкрито підтримати Україну. Якщо Кремль зробить спробу розпочати широкомасштабний наступ на українському напрямку, найбільш ймовірно, Захід обмежиться дипломатичними заявами і пролонгацією вже існуючих санкцій. Посилення санкцій малоймовірно, передача летального озброєння Україні за нинішньої адміністрації США неможлива.
Фактично, зараз у Путіна карт-бланш на українському напрямку. Істерика в Криму з приводу «української ДРГ», заяви Путіна про те, що «Україна перейшла до практики терору» і його відмова зустрічатися в Нормандському форматі 5 вересня в Китаї на полях саміту Великої двадцятки говорять про те, що ситуація підходить до кульмінації. Причому, з боку Росії все готово до ведення широкомасштабних інтенсивних бойових дій із залученням регулярних частин ЗС РФ. Розпочати повномасштабний наступ проти України Москва може без додаткової підготовки, використовуючи як привід будь-яку другорядну подію (на кшталт замаху на Плотницького чи фейкових «українських терористів-диверсантів» в Криму).
Крім того, ЦДАКР прогнозує одночасне використання Росією інших «гібридних» інструментів: дестабілізацію внутрішньополітичних процесів (характерним у цьому плані виглядає надзвичайно активна популістсько-радикальна діяльність Надії Савченко — в тому числі, організація акцій протесту під Адміністрацією Президента), соціально-економічної сфери (нагнітання напруження у цій галузі йде постійно – зокрема, з використанням шахтарських протестів, розкручування інформаційного тиску у зв’язку з підвищенням комунальних тарифів), інформаційно-психологічних операцій (для формування в українському суспільстві недовіри до уряду та президента, зниження рівня готовності і волі протистояти російській агресії), енергетичної сфери, цілеспрямованих дипломатичний кроків, активізації діяльності російських спецслужб. Головна мета цих дій – максимальне внутрішнє ослаблення України з подальшим нанесенням їй стратегічної поразки.
Головні ризики військового характеру
ЦДАКР констатує, що за станом на середину серпня, Росія створила на українському кордоні три потужні угруповання військ, які мають виражений наступальний характер.
Зокрема, на північному напрямку (Чернігів, Київ) — у 2015 році відновлена 1 гвардійська танкова армія (Московська область, Баковка) у складі: 4 танкова дивізія (Наро-Фомінськ), 2 мотострілецька дивізія (Калінінець), п’ять окремих бригад: 6 танкова (Муліно), 27 мотострілецька (Мосрентген), 96 розвідувальна (Нижній Новгород), 112 ракетна (Шуя), 60 управління (п. Баковка). На озброєнні цього угруповання знаходиться (приблизні дані): 450 танків, 520 бойових броньованих машин, 264 артилерійські системи, 12 ПУ ОТРК "Іскандер-М". Додатково у складі 1 танкової армії розпочалось розгортання 144 мотострілецької дивізії (Єльня), також планується посилити 2 мотострілецьку та 4 танкову дивізії, в результаті кількість танків та інших озброєнь у 1-й танковій армії значно збільшиться.
За останній рік кардинально підсилено 20 загальновійськову армію (Вороніж). У її складі було відновлено (після розформування у 2009 р.) 10 гвардійську танкову дивізію (Богучар). Передислоковано з Нижнього Новгорода до м.Богучар 9 окрему мотострілецьку бригаду. Передислоковано з Самари до м.Валуйки та с. Солоті 23 окрему мотострілецьку бригаду. Передислоковано з м.Єкатеринбург до м.Клінци та с.Займіще 28 окрему мотострілецьку бригаду. У складі 20 армії також знаходиться 448 ракетна бригада на ТРК 9К79-1 "Точка-У" (м. Курськ) та 288 артилерійська бригада (Муліно). На озброєнні цього угруповання знаходиться (приблизні дані): 310 танків, 480 ББМ, 270 артилерійських систем, 12 ПУ ТРК "Точка-У".
У Ростовській області сформовано систему управління окупаційним контингентом на території ОРДЛО на базі Центру територіальних військ (Новочеркаськ). Фактично, мова йде про формування нової загальновійськової армії ЗС РФ у складі 1 (Донецьк) та 2 (Луганськ) АК, а також 150 мотострілецької дивізії (Новочеркаськ). Планується подальше нарощування складу цієї армії. Чисельність 1АК – 20 тис. чоловік, 2АК – 15 тис. чоловік. Загальна чисельність танків – 480, броньованих машин – 950, артсистем – 760, РСЗО – 210.
Слід окремо відзначити, що за оцінками фахівців ЦДАКР, на цей час на окупованій території Донбасу діють виключно регулярні частини ЗС РФ. Жодних нерегулярних формувань «сепаратистів» чи «бойовиків» в ОРДЛО не існує. Зараз, всі військові формування на окупованій частині Донецької та Луганської областей є регулярними з’єднаннями та частинами ЗС РФ, в яких проходять службу за контрактом різні категорії військовослужбовців, у тому числі, й колаборанти з числа громадян України. Українські громадяни проходять службу в ЗС РФ на основі указу президента РФ «Про внесення змін до положення про порядок проходження військової служби», підписаного у січні 2015 року. Цим указом було дозволено служити у ЗС РФ на контрактній основі будь-якому іноземному громадянину, який володіє російською мовою і раніше не порушував закон.
Таким чином, на цей час Росія створила на українському кордоні три потужні угруповання військ, які можуть негайно перейти в наступ з метою нанесення стратегічної поразки Україні. Одним з можливих сценаріїв може бути нанесення удару на Київ з одночасним охопленням з двох напрямків та оточенням основного угруповання українських військ, задіяного у АТО. Допоміжні удари ЗС РФ може нанести з Криму та Придністров’я.
Можливе застосування авіації РФ.
Ситуація у зоні російсько-українського конфлікту залишається напруженою та нестабільною. Російські війська продовжували обстрілювати українські позиції, в тому числі, із забороненої Мінськими домовленостями зброї. Найбільш інтенсивні провокації відзначаються на Донецькому напрямку в районі Авдіївки та Майорська, на Маріупольському напрямку – в районі Мар’їнки, Талаківки, Гнутового, Широкиного. На Луганському напрямку – у районі Попасної, Новоалександрівки, Новозванівки, Кримського.
Різко загострилась ситуація на межі з окупованим Кримом. Угруповання окупаційних військ ЗС РФ у Криму протягом останніх двох тижнів відпрацьовували «заходи антитерористичної загрози», постійно нарощуючи сили біля адміністративного кордону з материковою Україною. Найбільшого напруження обстановка набула під час відпрацювання ФСБ РФ провокації довкола так званих «українських терористів». Було заблоковано перепускні пункти, відключався мобільний зв’язок та Інтернет, проводились посилені заходи з перевірки населення.
Фахівці ЦДАКР прогнозують подальше посилення напруженості як в зоні бойових дій на Донбасі, так і в Криму в рамках загального замислу російського керівництва щодо створення умов для можливого широкомасштабного наступу на Україну.