Розвиток боєприпасного виробництва в Україні обростає новими цікавими деталями.
Повідомляє військовий експерт Сергій Згурець.
Держдепартамент США дав дозвіл одній з американських компаній на виконання офсетного контракту з Україною. Ці зобов’язання в американської компанії виникли перед українською стороною після підписання у 2018 році великого контракту на постачання обладнання для виробництва корпусів артилерійських снарядів 152 і 155-мм на підприємстві «Артем» концерну «Укроборонпром».
«Було вибрано і куплено устаткування з передовою технологією, яку сьогодні у світі використовують лише чотири країни. Серед іншого, обладнання дозволяє на одній лінії виробляти корпуси снарядів великих калібрів, на інший — гільзи для них. При цьому, коли ми вийшли на прорахунок собівартості виробів з використанням сучасних технологій, то в порівнянні з іншими рішеннями вони виходять майже вдвічі дешевше», – пояснили експерту фахівці державного підприємства Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Український центр «Безпека».
За дорученням МЕРТ саме підприємство «Безпека» відповідає за укладання та супроводження контрактів на технічне переоснащення оборонних підприємств — як за Державною цільовою оборонною програмою розвитку оборонної промисловості, так і за програмою розвитку боєприпасної галузі. У 2018 році за цими програмами було підписано близько 40 контрактів, пов’язаних із закупівлею сучасного обладнання для більш ніж 20 підприємств. У програмах беруть участь не тільки підприємства «Укроборонпрому», хоча їх і більшість.
Обсяг контракту з «Артема» – офсетний. Для виконання офсетних зобов’язань американській стороні спочатку було запропоновано побудувати у нас лінію по виробництву гексогену, який необхідний для спорядження бойових частин різного призначення і снарядів. Правда, надалі було вирішено, що Павлоградський хімічний завод за бюджетні кошти за програмою розвитку боєприпасної галузі самостійно побудує лінію, яка закриє потреби України по вибуховим речовинам для боєприпасів. Після чого офсетна комісія Міністерства економіки переглянула предмет офсетних зобов’язань.
Зараз, серед іншого, американській стороні запропоновано розгорнути в Україні промислово-технологічний ланцюжок порохового виробництва так званої «другої черги». Тобто, виробництво пороху з покупного піроксиліну. Логіка така: на першому етапі це знизить навантаження на наш бюджет, а надалі — коли в рамках національної програми Україна вийде на власне виробництво піроксиліну, то для виробництва порохів буде використовуватися вже підготовлена лінія, отримана в рамках офсету.
На даний момент йдуть переговори між «Українським центром «Безпека» і «Укроборонпромом» щодо вибору оптимального майданчика для розгортання такого виробництва. Однозначної думки з цього питання поки немає, хоча в цьому контексті неодноразово обговорювалася «укроборонпромівське» казенне підприємство «Зірка», зі своїми традиційними проблемами з профільним завантаженням.
У Мінекономрозвитку і торгівлі поточну ситуацію експерту прокоментували так:
«Ми розглядаємо різні варіанти. «Зірка» знаходиться в досить складному фінансовому стані. І статус казенного не дозволяє провести досить швидко реструктуризацію самого підприємства. У «Укроборонпромі» вважають недоцільним використовувати механізм офсетних зобов’язань для «Зірки». Тому, ймовірно, доведеться шукати інший майданчик, оцінити його з точки зору проектних можливостей. І вже потім приймати рішення.
Державний НДІ хімічних продуктів в Шостці вже розробив всі директивні процеси для порохового виробництва. В принципі, навіть на підставі директивного технічного процесу ми вже сьогодні могли б закуповувати обладнання, не чекаючи виконання проектних робіт. На жаль, що стосується і порохового виробництва, і будь-якого іншого небезпечного виробництва, то наші фахівці з проектантами, повірте, проїхали всю Україну в пошуках відповідного майданчика. Поки нічого відповідного не знайшли».
За результатами 2018 року Мінекономрозвитку і підприємства «Укроборонпрому» вже реалізували ряд помітних проектів для розвитку вітчизняної боєприпасної та ракетної промислової бази. Крім американських і південнокорейських контрактів з «Артемом», забезпечено створення технологічних і промислових умов для серійного виробництва елементів високоточної системи залпового вогню «Вільха». По всіх підприємствах-суміжниках генеральним конструктором «Вільхи» підписані акти «про створення спеціальних технологій для серійного виробництва». Все це дозволяє говорити про те, що виріб «Вільха» сьогодні існує не тільки як досвідчена розробка, а саме як серійний зразок, виробництво якого вже розгорнуто.
Узгоджені рішення про допридбання обладнання для випереджаючої підготовки виробництва ракетного комплексу «Нептун».
У 2018 році підписаний контракт на закупівлю сучасного обладнання для розширення можливостей підприємства «Імпульс». Як відомо, шосткинський «Імпульс» є унікальним підприємством в Україні по виробництву вогневих ланцюгів, детонаторів для боєприпасів. А це один з ключових елементів при створенні замкнутого циклу артилерійських боєприпасів, мін, гранатометних пострілів і так далі. Серед іншого, це дозволить підприємству вже у 2019 році самостійно виробляти детонатор В-429, основний для великого калібру. Потім лінійка детонаторів буде істотно розширена.
Нещодавно відбулося засідання Міжвідомчої комісії з питань ОПК при РНБО України. Серед іншого, одне з питань стосувалося й боєприпасної галузі. А саме — приватні оборонні компанії – «боєприпасники» наполягають на тому, що вони повинні нарівні з державними підприємствами брати участь не тільки у виконанні державного оборонного замовлення, а й в підготовці своїх виробництв для випуску продукції в рамках ДОЗ за гроші за статтями МЕРТ. Поки приватні компанії на це розраховувати не можуть. Але стремління до цього є.
