21 июля в Москве украинский боксер Александр Усик в поединке с россиянином Муратом Гассиевым завоевал звание абсолютного чемпиона мира в первом тяжелом весе.
С победой Усика поздравил президент Украины Петр Порошенко.
Премьер-министр Украины Владимир Гройсман предложил присвоить боксеру звание Героя Украины.
Однако не весь украинский политический эстеблишмент гордится победой нашего соотечественника.
Народный депутат Украины от партии УКРОП Виталий Куприй обратился к Усику с открытым письмом и опубликовал его на своей странице в Facebook.
В нем народный избранник подверг критике абсолютного чемпиона мира за то, что он на предматчевых интервью не обращал внимание прессы на оккупацию Россией Крыма, войне на Донбассе и политических заключенных.
Кроме того, политик задал Усику ряд финансовых вопросов, касающихся проведенного боя.
«Моє офіційне депутатське звернення боксеру Олександру Усику (направляю поштою оригінал Міністру молоді та спорту, щоб передали):
«Шановний пане Олександре!
Вітаю Вас із особистою перемогою над російським боксером. Проте, на жаль, хочу повідомити Вам, що патріотична українська спільнота сприйняла цей бій неоднозначно.
Багато людей очікували від Вас певних заяв у лігві ворога, які б закликали агресора зупинити війну на Донбасі, повернути Україні Крим, звільнити політичних в‘язнів і військовополонених тощо. Такі заяви на нашу підтримку робили визначні спортсмени інших країн, зокрема, титулований боксер Майк Тайсон, хорватський футболіст Домагой Віда, колишній бодібілдер Арнольд Шварценеґґер, англійський футбольний фрістайлер Біллі Вінгров, гравець збірної Ямайки з футболу Джеремі Лінч, екс-гравець збірної Франції Марсель Десаі, англійський футболіст Стен Коллімор, португальський футболіст Жозе Бозінгва, інший хорватський футболіст Йосип Пиварич, який привселюдно не потиснув руки Путіну та інші.
На жаль, Ви жодним чином не згадали Україну на своїй післяматчевій прес-конференції, а одразу після бою на ринзі навіть не подякували власному народу за підтримку. І Ваша запізніла подяка в мережі, вочевидь була зроблена під тиском громадської думки. Я розумію, що Ви належите до православного руху «Сорок Сороков», який керується з Москви. Саме тому Ви вважаєте Росію не агресором, а братнім слов‘янським народом. І Ваші обійми з російським боксером нам чергове нагадування цього.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Я вдячний Вам, що Ви не заперечували проти підняття прапору України й озвучення гімну в ворожому тилу. Проте Ваша згода на цей бій саме в Росії, а не Саудівській Аравії, як це планувалось раніше, спровокувала чималу дискусію в Україні.
Деякі люди вважають, що Вас просто купили більш привабливими умовами поєдинку, більш високим гонораром. Справді, президенту Путіну дуже важливо, щоб міжнародна спільнота не визнавала його агресію по відношенню до України. Тому він усіляко заохочує українських спортсменів, співаків, інших визначних людей для приїзду в Росію. Адже тоді війна виглядає не війною, а внутрішнім конфліктом.
У мережі Інтернет поширюються думки, що Ви не сплачуєте зі своїх гонорарів податки в Україні. А це може вказувати на те, що Ви вважаєтесь резидентом іншої держави для цілей оподаткування.
На підставі вищенаведеного, відповідно до статті 16 Закону України «Про статус народного депутата» прошу Вас надати мені роз‘яснення:
1. Чи маєте Ви громадянство іншої держави або чи є її резидентом з метою оподаткування? Якщо так, то якої?
2. Чи могли Ви відмовитись від бою в Москві та провести його на нейтральній території? Якщо ні, то чи вчинялось проти Вас насильство для прийняття такої пропозиції?
3. Яку суму гонорару Ви мали отримати за бій із російським боксером у Саудівській Аравії й яку отримали в Росії?
4. Чи плануєте Ви віддати частину свого гонорару Україні, наприклад, на підтримку Збройних Сил України (у вигляді сплати податків чи через благодійність)? Якщо так, то яку саме суму та на що плануєте витратити?
5. Чи вважаєте Ви за потрібне виконувати статтю 65 Конституції України та своїми діями захищати нашу територіальну цілісність у війні з російським агресором?».
P.S. Усик — великий боксер, но называть улицы будут именем Василя Слипака
Ну, как я и говорил — баблом и танками можно добиться большего, чем просто танками. Скупай всё подряд: олимпиады, чемпионаты, бои за чемпионские пояса — и в итоге где-то, да сработает. В итоге это станет нормой. В итоге все привыкнут, что к тебе опять уже можно ездить. Поставь человека в такую ситуацию, когда он должен оказаться перед выбором — стать одним из величайших или завершить карьеру, и можешь быть уверен, в девяносто девяти случаях амбиции победят.
А потом опять используй танки.
Ну, не буду. Не мое дело.
Молчу.
ЗЫ: Да я ж не спорю. Да, патовая ситуация. Да, флаг Украины в Мордоре. Да, трудное решение. Да, победил. Да, иначе пришлось бы отказаться от всех регалий. Да, действительно, великий боксер.
Но называть улицы будут именем Василя Слипака.
Всё. Молчу.
P.P.S.
Усик уверенно побеждает на ринге в столице русского рейха, но на остальной площади Земли уверенно побеждает Путин. Нормальный фюрер нормальной, рукопожатной всеми страны. В т.ч. украинцами.
Страны, куда известный/любимый украинцами украинец приезжает помериться силой в спорте, а потом по-братски обняться с русским, ведь спорт вне политики, так Путин всем говорит. В душе мы ощущаем это несоответствие, но в нём себе же не признаемся: приравниваем бой в боксе к бою с русскими оккупантами, хвалим героя, радуемся победе. Хотя на деле, кроме слова «бой», ничего общего между ними нет.
Два флага — агрессора и жертвы — тут рядом, плечом к плечу. Пение двух абсолютно несовместимых, когда страны воюют, гимнов — одними ртами. И для всех, кроме нас, в т.ч. для части жителей Украины, это выглядит по-другому: в принципе, всё нормально, кто-то временно поссорил народы-братья (в русской трансляции это говорят прямо), какие-то странные люди в каких-то в окопах зачем-то держат какой-то фронт.
А в тылу, у нас — восторг, ликование. И ведь бой хороший, боксёр хороший, и люди-то все хорошие, и всё это круто, патриотично. И я этих людей в данный момент времени понимаю. Но, к сожалению, ликующие сейчас локально глобально не понимают ничего. Или гонят от себя «ненужные» мысли. Может быть, они не читали исторических книг, или, теоретически, читали не до конца. Но практикой это поправимо: кто сейчас не понимают — потом поймут.
Жизнь им объяснит. Или смерть. Это как кому повезёт в третью мировую. Пропустить её человечеству уже даже как-то неловко. Столько вложено пиара и средств в это шоу силы и воли, такие промо-ролики, титулы, премиальные, что не увидеть это нельзя.
