Президент Росії Володимир Путін зібрав спеціальну нараду постійних членів Ради безпеки Росії, щоб обговорити схвалення українським парламентом закону про реінтеграцію Донбасу.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що цей закон перекреслює Мінські угоди. Депутати Верховної Ради України від фракції «Опозиційний блок» запропонували скасувати результати голосування в парламенті – і тепер закон не можна буде підписати до ухвалення постанови, яка повинна буде скасувати цю пропозицію колишніх соратників Віктора Януковича.
Здавалося б, чому так хвилюватися через закон, який не може змінити фактичну ситуацію на Донбасі? Ухвалення закону не звільняє від окупантів територію, не відновлює український контроль над кордоном, ніяк не може позначитися на можливостях керівництва угруповань «ДНР», «ЛНР» та їхніх кураторів із Москви. І, до речі, Мінські угоди цей новий закон теж не скасовує – хоча за весь час, що минув після їхнього узгодження, Росія і на крок не просунулася в бік виконання домовленостей. Навіщо ж знадобилося спеціальне засідання Ради безпеки Російської Федерації? Навіщо депутати від «Опозиційного блоку» використовують всі формальні можливості, щоб відтягнути підписання закону?
Солдат Росії пересувається по чужій землі як злодій
В гібридній війні, яку Росія розпочала проти України 2014 року, дуже важливо не називати речі своїми іменами. Це – частина стратегії. Саме тому російські окупанти в Криму називали себе ввічливими зеленими чоловічками. Саме тому окупант постійно говорить, що його там немає. Російський солдат пересувається по чужій землі як злодій – без шевронів і погонів. І в цьому прагненні приховати ім’я, країну, прапор і честь його повністю підтримує верховний головнокомандувач російської армії і більшість мешканців Росії. Саме тому навіть після загибелі російських солдатів у боях в Україні їх ховають таємно, а тих, хто намагається докопатися до істини, залякують або б’ють, як журналіста і політика Льва Шлосберга.
Останки одного з двох військових, знайдених місією «Евакуація 200» поблизу селища Кримського у Луганській області. 10 червня 2016 року
Росію не влаштовує в українському законі найголовніше: те, що агресор названий агресором. Так, в цьому законі аж ніяк не всі речі названі своїми іменами. Але ось цей, найістотніший термін в ньому все ж таки присутній. Присутній не тільки в правовому просторі України, а й в численних коментарях медіа всього світу. Завдяки ухваленню нового українського закону багато політиків і спостерігачів згадали про майже заморожений конфлікт, про те, що досі на лінії зіткнення гинуть солдати і страждають мирні жителі, про те, що мільйони людей через авантюри Кремля не можуть жити нормальним життям. І ще вони згадали, хто агресор.
І, як бачимо, це серйозно турбує і Володимира Путіна, і найближче оточення російського президента. Як виглядає, ці люди бояться правди набагато більше санкцій і військових дій. Адже коли ухвалювали санкції, вони не проводили спеціальних засідань і не позували перед камерами зі стурбованими обличчями. Навпаки, тоді вони випромінювали повну впевненість, що переграють Захід. Тому що санкції – це гроші, товари і візи. А правда – це правда.
